Тема: Станіслав Чернілевський“Теплота родинного інтиму”. Настрої та почуття, висвітлені в поезії “Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків” Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені в них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (народився 1950 року) Народився в с. Жвані на Вінниччині у багатодітній родині. Рано втратив батька. Середню освіту здобував у школах-інтернатах. Закінчив Вінницький педагогічний інститут і деякий час працював учителем. Потім вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, оскільки з дитинства мріяв займатися кіномистецтвом. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Поет, кіносценарист. Найвідоміша збірка поезій "Рушник землі" (1984). Лауреат премії імені Василя Симоненка. Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість . Життєвий шлях Станіслава Чернілевського був вельми непростим. Хлопчик залишився без батька у багатодітній родині, тож довелося здобувати середню освіту в школах-інтернатах. Не відразу Станіславу пощастило з вибором "сродної" професії. Спочатку недовго працював учителем після закінчення Вінницького педагогічного інституту, але не вважав цю роботу справді "своєю". З дитинства Чернілевський марив кінематографом і прагнув вступити на факультет кінорежисури. Його мрія збулася. У стінах Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого він здобув фах кіносценариста. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Проте де б не був Станіслав Чернілевський, яку життєву дорогу собі не обрав би, він, перш за все, поет. Йому заслужено було присуджено премію імені Василя Симоненка. Поезія Чернілевського бере свої початки і мотиви в дитячих мріях. Дмитро Павличко у передмові до книги С. Чернілевського "Рушник землі" писав: "Є такі серця, для котрих розлука з матір'ю - смертне страждання..." З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство й молодість, щоб ударити нині гучним прибоєм поетичного слова". Про палку любов до рідної неньки свідчить вірш "Теплота родинного інтиму". Мати творить диво, намагаючись зігріти свою родину, вона запалює піч і прив'язує "мотузком диму" хату до небес. У неї в гостях уже дорослий син, але в хаті, зігрітій материнським теплом, він знову стає малесенькою дитиною, його душа світліє, бо відчуває світло світанкового маминого вогню.
Домашнє завдання: О б о в ‘ я з к о в е . 1. Навчитися виразно читати вірш, прочитати його своїм рідним. О б о в ‘ я з к о в е н а в и б і р . 1. Написати есе «Бережіть тепло родинного інтиму». 2. Взяти уявне інтерв’ю в письменника. З а б а ж а н н я м . 1. Намалювати ілюстрацію до вірша.2. Вивчити вірш напам’ять.