• соціальним – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток • в письмовій формі– написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;• електронним(загальновідомий як кібербулінг) – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.
Існують певні ознаки , за якими можна розпізнати булінг :• когось затискають в кутку приміщення ;• коли дорослий підходить до групки дітей вони, замовкають, розбігаються, різко змінюють діяльність ( можуть обійняти«жертву», начебто все в порядку);• один з учнів не обирається іншими ( в ізоляції );• весь учнівський колектив сміється над одним і тим же учнем;• прізвиська дуже образливі;• по обличчю одного з учнів: блідий, червоний (у плямах ), всльозах, наляканий, ознаки насильства на тілі;• молодші учні бояться зайти в туалет;• учні після уроків не розходяться, когось чекають біля навчального закладу .
Найчастіше жертвами шкільногобулінгу стають діти, які мають:• Фізичні недоліки: носять окуляри, діти зі зниженим слухом, порушенням опорно-рухового апарату (наприклад ДЦП), тобто ті, що не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків.• Особливості поведінки: замкнуті, сором`язливі, тривожні, імпульсивні, невпевнені в собі, нещасливі і ті, які мають занижену самооцінку.• Особливості зовнішності: руде волосся, криві ноги, особлива форма голови, маса тіла (повні чи худі).
• Недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають ні одного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками.• Страх перед навчанням: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається оточуючими як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію.• Відсутність досвіду життя в колективі (домашні діти).• Хвороби: епілепсія, заікання, дислалія(порушення мови), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання).• Низький інтелект і труднощі в навчанні.
Поведінка жертви виявляєтьсяза такими показниками:• Речі учня часто бувають розкидані або сховані.• На уроках веде себе боязливо, замкнений, коли відповідає, по кабінету розповсюджується шум, сміх, коментарі.• Під час перерви, в їдальні, тримається осторонь інших, уникає ровесників намагається бути недалеко від викладачів.
Діти, що стали жертвами булінгу, проявляють наступні особливості поведінки:• прикидаються хворими, щоб уникнути походу до навчального закладу; • бояться самі йти на навчння і з навчання, просять проводити їх на уроки, спізнюються; • поведінка і темперамент змінюються; явні симптоми страху, що полягають порушеннях сну і апетиту, нічному крику, нервовому тику, відлюдькуватості і замкненості;
Типові риси учнів, схильнихдо проявів насильства:• вони відчувають сильну потребу панувати й підпорядковувати собі інших учнів, переслідуючи власні цілі; вони імпульсивні й легко шаленіють;• вони часто зухвалі та агресивні в ставленні до дорослих (передусім батьків і викладачів);• вони не виявляють співчуття до своїх жертв;• якщо це хлопчики, вони зазвичай фізично сильніші за інших.
Технологія реагування на виявленіабо встановлені факти булінгу:1. При встановленні факту або підозрі на наявність ситуації булінгу викладач повідомляє про цю ситуацію адміністрацію закладу.2. Адміністрація, спільно з психологічною службою приймає рішення про невідкладність реагування на виявлений факт. 3. Безпосередня робота з жертвами і булерами.
Якщо дитина підтвердила Вам в розмові, що вона жертва булінгу: Скажіть дитині:• Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви зможете допомогти їй вирішити цю проблему).• Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви намагаєтесь зрозуміти її почуття).• Це не твоя провина (дайте дитині зрозуміти, що вона не одинока в подібній ситуації: багатьом її одноліткам доводиться спостерігати ріхні варіанти залякування та агресії в той чи інший момент дорослішання).• Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись за допомогою і підтримкою).• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитні з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).
Як реагувати на булінг та інші інциденти? -допомоги учневі зробити висновки зі своєї поведінки. Це можуть бути: вибачення за образливе або неввічливе зауваження перегляд планів на майбутнє щодо цього учня зустріч з батьками чи опікунами консультація з психологом стосовно контролю гнівом тимчасове звільнення учня від занять.
Навчальний заклад має надати підтримку всім учням, які задіяні в інциденті булінгу:учням, які є об’єктами булінгу, учням, які виявляють поведінку булінгу, а також тим, що є свідками такої поведінки. Навчальні заклади повинні мати: політику щодо попередження і реагування на проблеми булінгу, плани попередження та втручання у разі проявів булінгу,політику щодо прогресивних дисциплінарних заходів. Класні керівники зобов’язані повідомляти адміністрацію навчального закладу про серйозні інциденти з учнями, такі як булінг. Керівнитство зобов’язані розслідувати усі повідомлені випадки булінгу.