Презентація "Середньовічна Індія"

Середньовічна Індія

Перелік основних дат та подій Індія поділялася на чотири варни: брахмани, кшатрії, вайшії, шудри. Виникнення буддизму у VI ст. до н.е. З приходом завойовників-мусульман на півночі Індостану поширився іслам у XII ст. У 1398 р. емір Тимур із Самарканда напав на Індію. У 1526 р. Бабур здобув контроль над Північною та Центральною Індією, утворивши державу Великих Моголів.

Особливості східного суспільства. На відміну від Європи, у таких країнах Сходу, як Індія, Китай та Японія не можна чітко прослідкувати епоху середніх віків. Коли в Європі відбувалися політичні, соціальні, культурні зміни, пов’язані з падінням Західної Римської імперії та становленням феодалізму, азійські країни розвивалися за власними законами, які сформувались у попередні століття. У всіх державах Сходу суспільство було організоване приблизно однаково: його основу становили громади селян, які сплачували центральній владі визначений податок, але в усьому іншому жили за власними законами. Вони забезпечували стабільність суспільства. Той, хто порушував правила життя в громаді, міг бути покараним. Найгіршим покаранням було вигнання з громади. Держава, крім збору податків, могла залучати селян до масштабних проектів: будівництва каналів, доріг, храмів тощо. Представниками держави на місцях були чиновники. Вони жили з того, що забирали собі частину із зібраних для держави податків. Чим вищою була посада чиновника, тим більші прибутки він мав.

Індія. Ще зі стародавніх часів індійське суспільство поділялося на чотири великі групи — варни. Їх було чотири: брахмани (жерці), кшатрії (воїни), вайшії (землероби), шудри (слуги). У період, що відповідає європейському Середньовіччю, у межах варн сформувалися численні малі професійні групи. Європейці назвали їх кастами. Так, наприклад, серед брахманів виділилися аптекарі, лікарі, учителі тощо. Серед кшатріїв — воїни, чиновники тощо. Кожна каста мала свої особливі знаки, ритуали, прикраси, правила поведінки. Людина народжувалась і помирала, належачи до певної касти — способів її покинути не існувало. Це було пов’язано з панівною в Індії релігією — індуїзмом. Індійці вірили, що після смерті людська душа народжується у новому тілі. Яким воно буде, залежало від того, наскільки праведною була людина у попередньому житті. Таким чином, з точки зору індійців належність до касти визначалась вищими космічними силами. Кутб-Мінар — найвищий у світі цегляний мінарет, збудований у Делі за часів султанату. Його висота становить 73 м (сучасний вигляд)

В Індії співіснувало три великі релігії:Індуїзм — віра у багатьох богів, серед яких найбільш шанованими були три: Вішну, Шива та Брахма. Буддизм виник у VІ ст. до н. е. Будда вчив, що все життя людини — страждання. Для того, щоб їх позбутися, людина повинна звільнитися від бажань і прагнути до вищого спокою. З ХІІ ст. з приходом завойовників-мусульман на півночі Індостану поширився іслам. Крім згаданих релігій, в Індії були поширені ще сотні місцевих культів. Храм Брахідеешварар, розташований на півдні Індії (сучасний вигляд)Що таке касти? Які релігії були поширені в Індії?

Тривалий час на території Індії існувала величезна кількість дрібних державок, якими правили князі — раджі. У ХІІ ст. мусульмани з Афганістану та Персії завоювали північ Індії і заснували там власну державу — Делійський султанат. Її столицею стало місто Делі. Державною релігією у султанаті проголосили іслам. Прибульці відтіснили від влади стару індійську знать і стали правити по-своєму. Султанові належала верховна влада, першим міністром був візир, а правосуддям відало мусульманське духівництво, яке судило відповідно до норм шаріату. Один із залів Аджанті (сучасний вигляд)

Від кінця XIII ст. султанат постійно збільшував свою територію і до початку XIV ст. займав майже весь півострів Індостан. Найбільшої могутності ця держава досягла за правління Мухаммеда Туглака (1325–1351), який навіть планував завоювати Персію та Китай. Але постійні війни підірвали внутрішню могутність султанату. Тому він утратив значні території, став вразливим до нападів сусідів. Особливо небезпечними були набіги монголів. Так, у 1398 р. в Індію спрямував свій грабіжницький похід емір Тимур із Самарканда. 120-тисячна армія Тимура вогнем і мечем пройшла містами Північної Індії. Від столиці Делі залишилисьлише руїни, з яких місто відроджувалось потому більш ніж століття, а Тимур повернувся до Самарканда з величезною здобиччю. Фреска в Аджанті (сучасний вигляд)

Після вторгнення Тимура Делійський султанат остаточно занепав, хоч проіснував ще трохи більше ста років. Він виявився нездатними протистояти новим завойовникам — моголам на чолі з Бабуром. Завдяки перемозі у битві біля міста Паніпат у 1526 р. Бабур здобув контроль над Північною та Центральною Індією. Так виникла держава Великих Моголів. Портрет Тимура — імператора із династії Юань. Якими були мета й наслідки походу Тимура до Індії?

Шедеврами індійської архітектури цієї доби є витесані у скелях буддійські храми. Одним із них є храм в Аджанті — цілий комплекс споруд, печер, що буду валися протягом дев’яти століть. 30 залів храму були розписані фресками (збереглися фрески лише в 16 печерах), що відображають життя тодішньої Індії, сцени з життя Будди. У місті Бхубанешвар було споруджене й обнесене могутнім муром ціле храмове містечко. Всередині індуїстські храми майже не прикрашали, зате ззовні вони були суцільно вкриті рельєфами, статуями і майстерно виконаним різьбленням по каменю.Індуїстський храм Лінгараджа в Бхубанешварі (сучасний вигляд)

Література середньовічної Індії створювалася переважно санскритом (найдавніша літературна мова аріїв). Ця мова виконувала ту саму роль, що й латина у Європі. Відомим поетом і драматургом тогочасної Індії був Калідаса. Після мусульманських завоювань індійські поети почали використовувати численні народні говірки, арабську та перську мови. Також у Індії винайшли гру в шахи, яка завдяки арабським купцям швидко дісталася і Європи.

Висновки. Східні країни, такі як Індія, Китай та Японія, розвивалися за власними законами і традиціями, відмінно від Європи, де відбувалися середньовічні зміни, пов'язані зі становленням феодалізму. Основою східного суспільства були громади селян, які сплачували податки центральній владі, але жили за власними законами. У Індії існувала система варн, яка поділяла суспільство на чотири основні групи з власними професійними кастами. Належність до касти визначалася народженням і це не можна було змінити. Релігійне різноманіття в Індії відображалося у вірі в багатьох богів у індуїзмі, ученнях Будди у буддизмі та поширенні ісламу. В індійській архітектурі і літературі середньовіччя виникали шедеври, такі як храми у скелях в Аджанті та храмове містечко в Бхубанешварі. Культурний обмін і винаходи, такі як гра в шахи, сприяли взаємодії між різними культурами й поширенню нових ідей.