Творча манера цього співака дуже своєрідна. Стиль його пісень — це сплетіння різних складових: основа — французька пісня, коріння — світовий фольклор, в першу чергу, вірменська поезія. Все це він сплавляє в єдине ціле, перетворюючи кожну пісню у відточену музично-драматичну мініатюру.
На перший погляд, співака не було підстав конкурувати з майстрами естради: непоказний, маленький вірменин, але стрімкий і жвавий. Спочатку глядачі навіть сміялися над ним, але з роками лід недовіри розтанув — співак був названий кращим естрадним виконавцем XX століття. Його несильний, трохи вібруючий голос перетворює будь-яку пісню в маленький витвір мистецтва, в якому співається про звичайні, зрозумілі кожному речі — дружбу, роздуми, кохання, самотність і радощі людського спілкування.
Народився 22 травня 1924 року в сім'ї вірменських емігрантів. Батьки майбутнього французького шансоньє емігрували на початку 1920-х років з Грузії. Проїхавши всю Європу, потрапили до Парижа, де затрималися в очікуванні американської візи. В цей час у них народився син і сім'я Азнавурянів осіла у Франції.
Перші пісні Шарль почав складати на початку 1940-х років. У 1941 році познайомився з композитором П'єром Рошем, в дуеті з яким виступав у кабаре. Після війни Шарль познайомився зі знаменитою співачкою Едіт Піаф, подальші роки тісного спілкування з якою дуже багато що дали співаку початківцю.
1960 року після того, як вийшов на екрани фільм Франсуа Трюффо «Стріляйте в піаніста», де Азнавур зіграв роль піаніста кабаре, співака визнали і як талановитого кіноактора. Згодом він з успіхом знімався у таких видних кінорежисерів, як Клод Шаброль («Примари капелюшника», 1982), Фолькер Шлендорф («Американський щур», 1963, «Бляшаний барабан», 1979), Клод Лелуш («Едіт і Марсель», 1983). У 1970-і роки Азнавур нарощував успіх: постійні виступи, закордонні гастролі. У 1973 році в Лондоні пісня Азнавура «Вона» була відзначена золотим, а потім платиновим диском — нагороди, що ніколи доти не вручалася французові.
Нагороди та звання1971 — золота медаль Парижа.1971 — «Золотой лев» на Венеціанському кінофестивалі.1971 — приз Эдисона.1973 — лауреат академії Шарля Кро.1987 — премія Бернара Лакаша.1995 — велика медаль французької пісні.1996 — ім'я Азнавура внесено в Зал слави авторів пісень.1997 — премія «Вікторія» (найкращий співак року).1997 — офіцер ордена Почесного легіону.2004 — найвища державна нагорода Вірменії — звання «Національний Герой Вірменії» та орден Вітчизни.2006 — почесний приз 30-го кінофестивалю в Каїрі.2010 — знак почесний "За видатний внесок в укріплення культурних зв'язків між Росією та Францією.2015 — кавалер Ордена Корони Бельгії.2017 — медаль Рауля Валленберга (за участь у порятунку євреїв у роки Другої світової війни)[
Шарль Азнавур – популярний співак, легенда французького шансону, композитор та актор. Його авторству належать 1300 пісень, у всьому світі продано 200 млн. екземплярів дисків. За результатами опитування читачів журналу Time та глядачів CNN, що проходив у 1998 році, співак зайняв перший рядок рейтингу найкращих артистів естради XX століття.