Презентація "Шарль Бодлер – французький поет др. п. ХІХ ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Поетична збірка “Квіти зла”

Тема: Шарль Бодлер – французький поет др. п. ХІХ ст., пізній романтик і один із зачинателів символізму. Поетична збірка “Квіти зла”

Мета: висвітлити життєвий і творчий шлях Бодлера, особливості його естетики, визначити місце поета в літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ ст., його зв'язки з романтизмом і модернізмом, схарактеризувати книгу “Квіти зла” й проаналізувати окремі вірші з неї; розвивати навички виразного читання, усного мовлення, аналізу тексту; виховувати любов до Краси, до мистецтва слова.

«…лиш сягаючи найглибших прірв падіння, уява… запалює світоч найвищих ідеалів…» Шарль Бодлер Поезія – це особлива манера сприймати зовнішній світ. Гюстав Флобер Поета породжує не дар творчого вимислу, а дар одухотворення. Томас Манн

План Модерністські зрушення у поезії середини ХІХ ст. Поява символізму. життєвий і творчий шлях Шарля Бодлера. Новаторський характер збірки “Квіти зла”. Аналіз окремих поезій збірки. Ш. Бодлер і українська поезія.

Спільні риси романтизму та модернізму: увага до внутрішнього світу особистості, розкриття світу її переживань, почуттів, порухів душі; надання переваги інтуїції, підсвідомому; втаємничення змісту; символьна природа мистецтва; духовний світ особистості – друга реальність; потяг до Краси, світу високих ідеалів.

Характерні особливості символізму: заглиблення у внутрішній світ людини; умовні образи замість індивідуальних характерів; віддаленість від реальності; використання символів фольклорного літературного походження; звернення до вічних філософських проблем; песимістичний настрій.

Дитинство поета ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821 - 1867)   Шарль Бодлер народився в Парижі у квітні 1821 року. Батько поета походив із сільської родини у Шампані з войовничим прізвищем ("бодлер" - двосічний ніж), але йому вдалося вибитися в люди, отримати освіту й стати вихователем у шляхетній сім'ї. Він помер, коли Шарлю ледве виповнилося сім років, але встиг прищепити синові бездоганні манери, порядність, шанобливе ставлення до героїчних часів Франції та інтерес до живопису, який стане справжньою пристрастю Бодлера

Навчання Навчався Бодлер у закритому колежі у Ліоні, потім у Парижі, а у 1841 році за наполяганням вітчима Бодлера відправляють служити у заокеанські колонії Франції

Острів Маврикій Тропічна природа і мандрівка океанами залишили глибокий слід у пам'яті юнака і неодноразово втілювалися в його поезіях ("Краєвид", "До дами-креолки", "Запрошення до подорожі").

Париж Повернувшись до Парижа у 1842 році, Бодлер починає самостійне життя на спадок, що залишився по смерті батька. Він поринає у художній і літературний світ столиці.

Пошуки себе… Літературна творчість 40-х - першої половини 50-х років Експериментує: в прозі (новела “Фанфарло”), в драматургії (п'єса “П'яниця”), пише нотатки про художні виставки, перекладає твори Едгара По, присвячує йому два літературно-біографічних нариси: “Едгар Аллан По, його життя і творчість”, “Нові нотатки про Едгара По”

Пошуки себе… Літературна творчість 40-х - першої половини 50-х років Початком літературної діяльності Бодлера можна вважати 40-і роки ХІХ ст. Але вперше про себе він заявив не як поет, а як літературний критик, автор статей “Салон 1845 року”, “Салон 1846 року”. До середини 40-х років було написано більшість віршів, що пізніше ввійшли до збірки “Квіти зла”, яку він створював протягом усього життя.

Кохання поета Жанна Дюваль і Шарль Бодлер

Окремі факти біографії поета 1848 – Ш. Бодлер на барикадах. Видання альманаху “Народна республіка”. 1851р. – державний переворот. Реакція поета: “Ще один Бонапарт! Який сором!” Полемічні статті, спрямовані проти “парнасців” (“Язичницька школа”). 1851-1856 рр. – Бодлер перекладає вірші Е. По. 1857р. – поява сонетів “Краса” і “Відповідності”. 1857р. –лютий-березень – судова справа проти “Пані Боварі” Г. Флобера. 20 серпня – суд над “Квітами зла”

Ставлення до поета у суспільстві Аморальний Небезпечний богохульник Анархіст Напівбожевільний Сповнений життям і думкою погляд Приємна людина

Останні твори Бодлера “Салон 1859 року” (1859) “Штучний рай” (1860) друге видання “Квітів зла” (1861) “Паризький сплін” (50 віршів у прозі” (1869) Наприкінці березня 1866 року Бодлера вразив параліч. Останні місяці життя він провів у клініці доктора Дюваля в Парижі, де 31 серпня 1867 року помер.

Портрети Шарля Бодлера «Портрет Бодлера» Робота художника Г. Курбе «Портрет Бодлера» Робота художника Фантен-Латура

Портрети Ш. Бодлера, виконані Анрі Матіссом

Літературну долю Ш. Бодлера визначила його єдина поетична збірка “Квіти зла”

Ш. Бодлер про збірку “Квіти зла”: “У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, всю свою ніжність, усю свою релігію (вивернуту), всю свою ненависть…” “ Про книгу треба судити в її цілісності, і тоді із неї випливає жорстокий моральний урок ”.

Збірка “Квіти зла” “Сплін та ідеал” “Паризькі Картини” “Вино” “Квіти зла” “Бунт” “Смерть” Художня структура збірки: “Квіти зла” – цілісний твір, де всі частини і окремі вірші органічно пов’язані.

Головні мотиви збірки “Квіти зла” У центрі уваги автора – напружене духовне буття особистості, яка шукає себе й прагне осягнути непізнану таїну світу. Ліричний герой перебуває у полоні суперечливих начал. Блукання його душі в нетрях всесвіту і власного “я” визначають мотиви збірки, серед яких основними є такі: боротьба Бога й Диявола, Добра і Зла, тілесного й духовного, життя і смерті, яка відбувається в душі героя; захоплення життям і жах від людського буття; призначення поета і поезії – видобувати красу з усього (навіть зі зла) і зберігати її духовну цінність для вічності; творча незалежність митця від натовпу; утвердження чарівної сили мистецтва – інтуїтивне наближення до істини; проголошення Краси як єдиної мети мистецтва; сенс буття особистості – одвічне шукання істини, постійні поривання, падіння та ін..

Завдання до аналізу вірша «Альбатрос»: Установіть відповідність між образами сонета “Альбатрос” та їх символічним змістом: А. Альбатрос 1. Людська доля Б. Моряки 2. Життя В. Море 3. Життєві негаразди Г. Корабель, човен 4. Поет Д. Грім,гроза, блискавка 5. Натовп

Відповіності: А. Альбатрос 4. Поет Б. Моряки 5. Натовп В. Море 2. Життя Г. Корабель, човен 1. Людська доля Д. Грім,гроза, блискавка 3. Життєві негаразди

Висновок В творчості Бодлера поєдналися романтичні та символічні елементи; Вірші збірки мають двопланову структуру, де на передньому плані зображені предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, за якими прихована ідея, абстракція, що перетворює конкретні образи на символи; Автор утверджує велич людської душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності, а натовп не розуміє цих поривань – духовність беззахисна перед грубою реальністю

Теорія літератури Синестезія – поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій, викликаних різними органами чуття, що спричиняють синтез кількох відчуттів: запахи, наприклад, “ніжні, як гобой”, “щедрі, злі, липучі, як смола”

. У центрі уваги автора – напружене духовне буття особистості, яка шукає себе й прагне осягнути непізнану таїну світу. Ліричний герой перебуває у полоні суперечливих начал. Блукання його душі в нетрях всесвіту і власного “я” визначають мотиви збірки, серед яких основними є такі: боротьба Бога й Диявола, Добра і Зла, тілесного й духовного, життя і смерті, яка відбувається в душі героя; захоплення життям і жах від людського буття; призначення поета і поезії – видобувати красу з усього (навіть зі зла) і зберігати її духовну цінність для вічності; творча незалежність митця від натовпу; утвердження чарівної сили мистецтва – інтуїтивне наближення до істини; проголошення Краси як єдиної мети мистецтва; сенс буття особистості – одвічне шукання істини, постійні поривання, падіння та ін.. Головні мотиви збірки “Квіти зла”

Художні особливості поетики Ш. Бодлера У всіх віршах збірки автор протиставляє добро і зло, тіло і плоть, бог і Сатана. Художніми домінантами збірки є контраст і символіка. Вірші мають здебільшого двопланову структуру, де на першому плані – предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, а за ними ховається ідея, абстракція, яка перетворює предметно-емпіричні образи на символи. Символіка поета звернена до “реальної свідомості”, спрямована на глибоке і експресивне вираження суперечливого духовного буття особистості. Бодлер широко використовує жанр сонета, насичуючи його філософським змістом