Презентація "Шедеври зодчества українського козацького бароко"

Шедеври зодчества українського “козацького бароко”: Чернігівський колегіум, собор Різдва Богородиці в Козельці, Троїцький собор у Новомосковську, дзвіниці Софійського собору і Києво-Печерської лаври, Маріїнський палац, Андріївська церква в Києві. Барокова архітектура західноєвропейського зразка: Домініканський собор і собор Св. Юра у Львові, ратуша в Бучачі. Костели в Західній Україні Архітектура українського бароко

Стиль бароко (від порт. Barroco, ісп. Barrueco та фр. Baroque - перлина неправильної форми, , з італ. - химерний, дивний) - стиль у європейському мистецтві поч. XVII – к. XVIII cт., центром якого була Італія. Бароко — перший універсальний художній стиль, що виявився в усіх видах мистецтва: образотворчому, музичному, театральному. Пригадаймо!На зміну архітектурі Відродження наприкінці ХVІ ст. приходить бароко.

Барокова церква Сант-Андреа-аль-Квірінале зведена запроєктом архітектора Джованні Лоренцо Берніні (1658-1678 рр.) Пригадаймо!Стиль бароко виник в Італії в XVI столітті. Засновником цього стилю вважають великого архітектора і скульптора Лоренцо Берніні.

Основні відмінні риси архітектурного стилю бароко - зігнутість ліній (недарма хтось зауважив: «Кредо бароко - жодної прямої лінії!»;- надзвичайна пишність декору, аж до надмірності у всьому (французи назвуть це «блискучим безумством»);- «шаленство геометрії» - поєднання прямих, кривих, увігнутих, опуклих, овальних, медальйонних, одна в одну вписаних поверхонь; - посилена (надмірна) злитість архітектури, скульптури та живопису (так що в плафонах, зазвичай, вигнутих стелях, утрачається реальність присутності: чи то ти на твердій землі, чи то вже десь у небесах);- велика кількість ліпнини і прикрас, причому в яскравій кольоровій гамі (жовтий, зелений, блакитний);- наявність колон, симетричність форм. Пригадаймо!

В архітектурі України стиль бароко поширюється з другої половини ХVІІ ст. і досягає свого розквіту у ХVІІІ ст., набувши яскраво виражених національних рис. Українське бароко XVII ст. називають “козацьким”, бо саме козацтво було носієм нового художнього смаку. Козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі замовника. Будучи величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилося також здатним утворити власне творче середовище й виступити на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх явищ. Починаючи з 30-х років ХVІІ століття і до кінця ХVІІІ ст. культура бароко визначала своєрідність духовного життя України. В історії цей період позначений зростанням національного руху, козацькими війнами під проводом Б. Хмельницького та створенням на території Лівобережної України власної держави – Гетьманщини.

За стильовими особливостями українське зодчество того періоду можна поділити на дві архітектурні школи: західну (Львівщина, Рівненщина. Тернопільщина, Івано-Франківщина); східну (Київщина, Чернігівщина, Полтавщина та Слобожанщина).

На західноукраїнських землях, де був відчутним вплив католицької Польщі, стиль бароко майже не відрізнявся від латинського першоджерела. Водночас у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався “козацьке бароко”.

Західна школа була орієнтована на застосування художніх прийомів західноєвропейського мистецтва. Для західної архітектури того часу характерними елементами є стіни, багато прикрашені різьбленими карнизами, пілястрами, вишуканою ліпниною і скульптурними постатями. З боків головний вхід зазвичай прикрашали фронтоном і колонами. Барокова архітектура західноєвропейського зразка Львівський єзуїтський костел Петра і Павла

Першою спорудою в стилі бароко на території Правобережної України є Львівський єзуїтський костел Петра і Павла (арх. Дж. Бріано), 1610-1630 рр. зведений за зразком римської церкви Іль Джезу.

Львівський єзуїтський костел Петра і Павла, інтер'єр

Барочна архітектура Львова досягла свого апогею в будівлі Домініканського костьолу за проєктом архітекторів Яна де Вітте (1709—1785) і Мартина Урбаніка (невід. —1764). Домініканський собор у Львові Будівлю вінчає величезний купол на високому барабані, що відіграє значну роль у силуеті міста. Костьол звелено в стилі пізнього бароко за західноєвропейским зразком (з 1749 по 1764 рр.).

Домініканський собор у ЛьвовіПлан костьолу еліптичної форми з капелами по боках (зображає витягнутий хрест з овальною центральною частиною і двома дзвіницями по боках). Масивні здвоєні колони підтримують галереї і ложі, прикрашені дерев’яними статуями роботи львівських скульпторів другої половини XVIII ст. Біля будівлі — пластичний західний фасад з портиком і фронтоном.

Інтер’єр Домініканського костьолу надзвичайно урочистий, з численними скульптурами.

Інтер’єр Домініканського костьолу

Ратуша в Бучачі, Тернопільська обл. За проєктом архітектора Бернарда Меретина (невід. —1759) Шедеври зодчества Галичини пов’язані з католицькою культурою, відмінною від козацького бароко, поширеного на Придніпров’ї та Лівобережжі. На західноукраїнських землях в оздобленні фасадів та інтер’єрів широко використовували скульптуру.

У кам'яних спорудах Правобережжя переважало “загальноєвропейське” бароко. Однак і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності, як, наприклад, собор Святого Юра у Львові, Успенський собор Почаївської Лаври (Тернопільська область).

Собор Святого Юра у Львові (1744 – 1762 рр.) є приголомшливим греко-католицьким собором. Його по праву вважають перлиною українського бароко. Архітектор Бернард Меретин. Головний фасад будівлі прикрашений дивовижними скульптурами знаменитого скульптора Йоганна Пінзеля. В інтер'єрі розміщені скульптурні твори М. Філевича і С. Фесінгера.

Собор святого Юра, Львів. Скульптурна група“Юрій-Змієборець”

До барокових пам'яток західноукраїнської архітектурної школи належить Успенський собор Почаївської лаври. Але собор дещо відрізняється від попередніх зразків. Головний фасад храму виконаний у традиціях католицького зодчества, а загальна композиція дуже подібна до архітектурних пам'яток “козацького бароко”.

Свято-Успенська Почаївська лавра - православний чоловічий монастир (лавра) в Почаєві (Тернопільська область). Найбільший православний храмовий комплекс і монастир на Західній Україні і другий на Україні після Києво-Печерської лаври. Згідно з переказами, монастир заснували ченці Києво-Печерської лаври, які втекли від навали татар в 1240 р. Місце свого усамітнення назвали в пам'ять про річку Почайну - притоку Дніпра, на березі якої колись стояв їхній монастир.

Успенський собор Почаївської лаври. У 1771р., за проєктом архітектора Готфріда Гофмана, починається будівництво величного собору на честь Успіння Пресвятої Богородиці в стилі пізнього бароко з католицькими елементами. Дві вежі під кутом до головної осі прикрашають фасад споруди. Собор розташований у центрі монастирського комплексу.

На теренах України в західноєвропейських традиціях споруджено Андріївську церкву і Маріїнський палац у Києві (архітектор Б. Растреллі). Андріївська церква. Маріїнський палац

У XVII ст. центром культури України знову стає Київ. Під керівництвом митрополита Петра Могили у стилі бароко було відновлено Софійський собор, споруди Києво-Печерської лаври. Чимало нових соборів, церков, монастирів, а також світських споруд звели в Центральній Україні та на Лівобережжі. Петро Могила присвятив значну частину свого життя розвиткові православного шкільництва та освіти в Україні Фундатори українського бароко: Б. Хмельницький, П. Могила, І. Мазепа.

Саме за правління гетьмана Івана Мазепи було збудовано найбільше споруд у стилі “козацького” бароко. Десяток храмів споруджено коштом гетьмана.

Собор Різдва Богородиці у м. Козелець, Чернігівська обл. Троїцький собор у Новомосковську, Дніпропетровська обл. Дзвіниця Чернігівського колегіуму. Східна школа

Східна школа Стиль бароко у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався «козацьке бароко». Його характерними ознаками є фарбування стін і дахів у білий, блакитний або зелений кольори, золочення куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру. Козацький собор - уявний образ світу, утілений у камені. - Відсутність чітко вираженого фасаду. - Однаковий з усіх чотирьох сторін і одночасно повернутий до всіх частин світу. - Обійти собор неможливо, він буде повертатися навколо своєї осі.- Нестандартний декор: детально намальовані квіти барвінку, волошки, гвоздики, плоди малини і шипшини, виноградні грона.

Найбільш виразно національні риси української архітектури проявилися в кам’яних храмах — трикамерних і п’ятикамерних, а в ускладненому типі — дев’ятикамерних дерев’яних церквах. Найпоширенішим у другій половині XVII — початку XVIII ст. був п’ятикамерний тип храму, який утворював на плані хрест, часто з додатковими осередками по кутах. Будівлі з хрестоподібним планом, з центричною об’ємною динамічною композицією, що переважно завершувалися п’ятьма або дев’ятьма верхами, як правило, ставили на добре видимих з усіх боків місцях. Найстаршим храмом цього типу є Миколаївський собор у Ніжині. Миколаївський собор у м. Ніжині

Однією з перших споруд у стилі козацького бароко була Миколаївський собор на головному міському майдані у Ніжині (1668-1669), центрі одного з найбільших козацьких полків. Собор вінчають 5 широких восьмигранних барабанів, перекритих банями з високими, традиційними для української архітектури завершеннями. Композиція будівлі має чітко виражену пірамідальність. Миколаївський собор у Ніжині

Прикладом «козацького» бароко є  Катерининська церква в Чернігові. Її ласкаво називають «Катеринка». Поява цієї церкви пов'язана з героїзмом козаків Чернігівського полку під час штурму турецької фортеці Азов у 1696 р., під командуванням полковника Якова Лизогуба. Кінець будівництва церкви припадає на 1715р. Особливість Катерининської церкви — її всефасадність. Чотири вежі примикають до однієї центральної. Церква хрестоподібна, п'ятикупольна. Церква Св. Катерини в ЧерніговіВхідні портали щедро декоровані

Спасо-Преображенська церква (с. Великі Сорочинці на Полтавщині) — один із найкращих зразків церковної архітектури Лівобережної України стилю українського бароко  початку XVIII ст. Розпочато будівництво церкви в 1728 році. Головний архітектор храму - Степан Ковнір. Зовні церква велична, прикрашена по фасаду “рушниковим візерунком”. Тут похований Данило Апостол. У 1809 році в цій церкві хрестили М. В. Гоголя. Спасо-Преображенська церква

У плані хрестоподібний храм у стилі українського бароко спочатку був дев'ятикупольний, але після пожежі 1811 року, викликаної блискавкою, відбудований тільки п'ятикупольним.

Спасо-Преображенська відома своїм унікальним п’ятиярусним іконостасом (висота 22 м, ширина 17 м). Він складається з трьох частин: центральної і бічних, кожна з яких має свої царські врата. Іконостас виконаний різьбленням із липового дерева зі стилізованим рослинним орнаментом — грона винограду, груші, яблука, маківки, дубове, виноградне та акантове листя. Первісно на іконостасі розміщувалося 130 ікон, написаних на липових дошках різними живописцями. Не всі ікони збереглися до нашого часу. Загальною рисою всіх майстрів є поява нових прийомів письма: лінійної перспективи та світлотіні. У центральній частині розміщено 14 гербів гетьмана Данила Апостола.

Стиль Києва. XVII-XVIII століть. Кирилівська церква

Михайлівський Золотоверхий монастир споруджений у 1108–1113 рр. онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на місті Михайлівського Золотоверхого собору. Один з найдавніших монастирів у Києві. Зруйнований у 1930 р. і заново побудований у середині 1990 р. соборний храм на честь Архангела Михаїла в стилі українського бароко. Передбачається, що Михайлівський собор був першим храмом з позолоченим верхом, звідки й пішла ця своєрідна традиція.

Михайлівський Золотоверхий собор

Михайлівський Золотоверхий собор

Михайлівський Золотоверхий собор

Андріївська церква (1744-1767). Перлина бароко. Архітектор Б. Растреллі

Андріївська церква стала шедевром світової культури, пам'ятником геніальному Ф. Б. Растреллі. Заввишки з хрестом церква - 50 м (зі стилобатом  - 64 м), завдовшки  - 30 м, завширшки - 23 м. Місце вибирали дуже ретельно. Андріївська церква надзвичайно органічно вписується в композицію з придніпровських пагорбів. Декор її відрізняється великою кількістю пластики, світлою гамою бірюзових відтінків, білих колон і золотих капітелей.

Андріївська церква (1744-1767).

На високих пагорбах правого берега Дніпра велично підноситься увінчана золотими куполами Києво-Печерська лавра - уділ Пресвятої Богородиці, колиска чернецтва на Русі і твердиня православної віри.

Києво-Печерська лавра - один із перших монастирів Київської Русі. Одна з найважливіших православних святинь. Заснована в 1051 р. при Ярославі Мудрому монахом Антонієм, родом з Любеча, і його учнем Феодосієм. Князь Святослав II Ярославич подарував монастирю плато над печерами, де пізніше виросли прекрасні кам'яні храми. З монастирем пов'язані імена літописця Нестора (автора «Повісті минулих літ»), іконописця Аліпія. З 1688 року монастир отримав статус лаври. У фондах Лаври зберігаються 62 тис. одиниць рідкісних творів мистецтва. Занесена до списку 360 світових архітектурних шедеврів.

У 1718 році після пожежі Лавра набуває сучасного вигляду – ніжний стиль українського бароко.

У 1731-1745 рр. на північний захід від Великої церкви була зведена Велика лаврська дзвіниця, за проєктом архітектора Готфріда Йоганна Шеделя, заввишки разом з хрестом 96, 5 м. У ній розміщені 13 дзвонів загальною вагою 6000 пудів. Серед них Успенський дзвін вагою 1000 пудів, який буввідлитий у 1732 р. майстром І. Моториним.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Церква Всіх Святих (1696-1698 рр.). Києво-Печерська лавра.

Брама Заборовського — пам'ятка архітектури національного значення XVIII cт. - парадний в'їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору в Києві. Один із найяскравіших зразків українського бароко. Споруджено в 1746 р. архітектором Й. Шеделем. Замовник - митрополит Київський Рафаїл (Михайло Заборовський), ім'ям якого і названий пам'ятку. Від первісної брами зберігся тільки західний фасад, прикрашений двома парами колон з коринфськими капітелями і завершений високим фігурним фронтоном з насиченим рослинним орнаментом, що імітує листя аканта і винограду, і гербом митрополита Рафаїла.

Маріїнський палац зведено в 1750-1755 рр. Будівництвом керував зодчий І. Мічурін, проєкт палацу розробив архітектор Ф. Б. Растреллі. Головний фасад «дивиться» на Маріїнський парк. Палацовий комплекс має чітку симетричну композицію. Архітектура палацу виконана в стилі бароко: чітке планування, виразні об'єми, багата пластика фасадів, округлені форми вікон. І колір - типовий для бароко: бірюзовий для стін, світло-жовтий для карнизів, білий для ліплення і балюстрад. Усе це надає споруді парадності й урочистості.

Маріїнський палац (1750-1755 р.р.)Зараз це Резиденція Президента України. У цій будівлі проводять дипломатичні прийоми,  нагородження, вручення премій…

Художнє оформлення

Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

У золотий літопис української культури увійшли архітектори Степан Ковнір (1695—1786) — творець дзвіниць Києво-Печерської лаври та Кловського палацу в Києві; Іван Григорович-Барський (1713—1791) — автор церкви та дзвіниці Кирилівського монастиря, Покровської церкви в Києві, собору Різдва Богородиці в Козельці. Значний внесок в архітектуру України німця Йоганна Шеделя (1680—1752), який створив дзвіницю Софійського собору, браму Заборовського; італійця Бартоломео Растреллі (1700—1771), за проєктами якого збудовано Андріївську церкву та Маріїнський палац у Києві (нині — резиденція Президента України). Архітектори стилю бароко

Кращі риси українського бароко розвинув Іван Григорович-Барський (1713-1785). Першою роботою зодчого стало спорудження міського водопроводу в Києві. Його центральною спорудою був павільйон фонтан «Феліціан» на площі перед будівлею магістрату (нині «Самсон» на Контрактовій площі). Архітектори України стилю бароко. За проєктами Григоровича-Барського в Києві побудована Надбрамна церква із дзвіницею в Кирилівському монастирі, Покровська церква, церква Миколи Набережного на Подолі, бурса Києво-Могилянскої академії, дзвіниця Успенського собору. У творчості майстра простежуються першіпаростки класицизму.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці (Пирогощі). Архітектор І. Григорович-Барський

. Преображенський собор Червоногірського монастиря під Золотоношею, 1767-1771 рр. Архітектор І. Г. Григорович-Барський

Широкого поширення набуває в Україні геральдика, тому елементом пластичного декору архітектурних споруд стають рельєфні зображення гербів козацької старшини і гетьманів. Особливого розквіту в епоху бароко досягла різьба храмових іконостасів. Український барокові іконостаси відрізняються пишним декоруванням, різноманіттям в оформленні карнизів і обрамлень ікон, застосуванням ажурного різьблення, основуякого складають рослинні мотиви: квіти, соняшники, грона винограду. Вирізані з дерева іконостаси майстри золотили. Герб гетьмана І. Мазепи в Чернігівському колегіуміІконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях

Троїцький собор у Новомосковську. Лебединою піснею Запоріжжя по праву можна вважати Троїцький собор у Новомосковську. Його будівництво почалося за два роки до скасування Січі -у 1773 р., коли стара дерев’яна церква зогнила. Козацька громада зібрала гроші для цього, причому великі пожертвування зробили майбутні засновники Чорноморського Кубанського війська - знамениті Антін Головатий та Захар Чепіга. Будівничим став майстер з Водолаг на Харківщині Яким Погрібняк, який у 1773-1778 рр. спорудив дев’ятибанне чудо, прекрасну пам’ятку козацького бароко.

Чудовими пам’ятками житлової української архітектури кінця XVII ст., що чудово зберегли свої первісні форми, є будинок героя взяття Азова в 1696 р. полковника Якова Лизогуба в Чернігові та Чернігівський колегіум. Великий одноповерховий будинок Я. Лизогуба має форму прямокутника з довжиною сторін 21 і 16 метрів. Він перекритий високим двосхилим дахом і трикутними фронтонами на торцевих фасадах. Фронтони прикрашають плоскі фігурні ніші, найвищого звучання досягає пластика рельєфного декору над вікнами з оригінальним оздобленням цоколя своєрідним орнаментом. Зараз в будинку міститься художній відділ історичного музею, де можна ознайомитися з унікальними художніми творами XVII—XIX ст. Цей будинок є однією з найбільш яскравих сторінок історії української архітектури. Будинок Я. Лизогуба

Чернігівський колегіум Унікальною пам’яткою архітектури бароко є Чернігівський колегіум, зведений у 1700—1702 рр. Великий двоповерховий будинок колегіуму стоїть поруч з головними будівлями Чернігівського кремля і є частиною ансамблю. У західній частині будівлі розміщена висока вежа, незвичайна за формою: на верхньому ярусі її оточують циліндричні виступи. Південний фасад будинку пишно декорований складними фігурними прикрасами.

Риси українського бароко - Українському бароко притаманний демократизм, орієнтація на всі верстви населення. Це відрізняє його від європейського бароко, зорієнтованого на придворних аристократів - Для українського бароко властивий сильний уплив народних мотивів і візантійської архітектури. А також деяка м'якість у порівнянні з парадністю західноєвропейських варіацій. - Куполам храмів надавали грушоподібної або бутонообразної форми. - На монументальні хрестовокупольні споруди накладали дрібний бароковий декор. - В Україні стиль бароко утверджував ідеали світла як основи світогляду. Звідси — домінування золотих відтінків у храмовій архітектурі і живописі (куполи, ікони).

козацьке бароко металеве мереживо екстер'єрний розпис велика кількість скульптури на фасадах і інтер'єрах. куполи набувають складної форми «Легкість» будови велика кількість архітектурних прикрас

Визначте, які архітектурні пам'ятки належать до східної, а які до західної школи ?

Висновки Українське бароко істотно відрізнялося від європейського. В Україні це мистецтво, не порушуючи своїх старих традицій, прагнуло до симетрії в композиції, до гармонії і цілісності. Західне ж бароко позначено динамічністю й асиметричною композицією. Попри розходження, в українському мистецтві, як і в європейському, художній образ був спрямований на вираження пафосу, величі, репрезентативності, а іноді – й парадності.