Поєднання самобутніх зразків фольклору із сучасними засобами виразності→ нефольклорного стилю Мирослава Скорика. «Карпатський концерт», цикл«Гуцульський триптих»→ оркестрові барви, нагадують звучання народних інструментів цього регіону — трембіти, флояри, цимбалів→ прийоми сучасної серійної техніки→ синтез надає музичній мові композитора неповторного забарвлення. Миросла́в Миха́йлович Ско́рик (1938 — 2020) В творчості композитора можна виділити декілька періодів: ранній (1955—1964); неофольклорний (1965—1972); неокласичний (1973—1978); неоромантичний (1983—1983); полістилістичний (1986—1998); постмодерний.
→ один із провідних українських композиторів-симфоністів сучасності→ монументальність задумів, драматизм, глибинні зв’язки з фольклором Закарпаття, → експериментування у царині музичних форм і техніки→ масштабні та камерні неокласичні симфонії, → фольк-опера «Цвіт папороті», → балети, музика до кінофільмів→ одним із перших у вітчизняній музиці застосував прийоми полістилістики, колажу. Євге́н Фе́дорович Станко́вич ( 1942)
Новаторську творчість В. Сильвестрова спочатку визнали й високо оцінили за кордоном. У 1960—1970-х роках він став лауреатом Міжнародної премії США, Міжнародного конкурсу молодих композиторів у Нідерландах. Пізніше митець здобув визнання і в Україні. Валенти́н Васи́льович Сильве́стров (нар. 30 вересня 1937, Київ)
Більшість його пісень стали популярними й навіть народними. Це:«Марічка» (1955, слова Михайла Ткача), перше сольне й найвідоміше виконання — Дмитра Гнатюка«Очі волошкові» (1965, слова Анатолія Драгомирецького), уперше виконав Євген Савчук, найвідоміші виконавці — Дмитро Гнатюк, «Пісня з полонини» (слова Олени Пономаренко)«Осінь» (слова Дмитра Луценка)«Спогад» (слова Дмитра Луценка)«Ромашка» (слова Злати Бичкової)Дмитро Гнатюк. Дмитро Луценко
Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (1949 — 1979)Герой України (2009, посмертно). Один із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, виконавець пісень, живописець.
«Відлітали журавлі»,«Я піду в далекі гори»,«Червона рута»,«Водограй»,«Пісня буде поміж нас»,«Лиш раз цвіте любов»,«Балада про мальви»,«Я — твоє крило»,«Ласкаво просимо»,«Наче зграя птиць»,«Колискова»,«Мандрівна музика»,«Два перстені»,«Там за горою, за крем'яною»,«Капелюх»Пісні на власні слова. Пісні на слова різних поетів, Дм. Павличка, О. Гончара, Б. Стельмаха, М. Петренка, Ю. Рибчинського, Р. Братуня, Р. Кудлика та інших. (понад 40) —«У долі своя весна», «Кленовий вогонь», «Літо пізніх жоржин», «Балада про дві скрипки», «Світ без тебе» на слова Василя Бабуха
18 травня 1979 року його знайдено повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна радянська версія — самогубство — викликала сумнів громадськості. Відповідно до неофіційної версії, смерть Івасюка — це вбивство, здійснене органами КДБ за наказом вищого керівництва СРСР. Похорон Володимира Івасюка 22 травня 1979 у Львові перетворився на масову акцію протесту проти радянської влади. Архіви цієї справи, що зберігаються в Москві, дотепер ані родичам, ані працівникам музею Івасюка не відкривають, посилаючись на гриф «таємно», можливо, тому, що ще живі багато учасників тих драматичних подій. Самі ж родичі Івасюка вважають, що Володимира вбили.13 червня 2019 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз дійшов висновку, що композитор-виконавець Володимир Івасюк фізично ніяк не зміг би вчинити самогубство.