Митці давньоруської епохи Письменники давньої літератури були активними діячами своєї епохи, більшість з них своєю невтомною працею над словом, своїм високим ідейним горінням створювали міцні передумови для розвитку української літератури ХІХ і ХХ ст. Вони були борцями, просвітителями, провідниками, мрійниками, любили прекрасне, мріяли про вдосконалення людини, суспільства й світу. Їхні твори донесли до нас подих століть, глибокі патріотичні почуття, героїчну боротьбу за «вольність» і правду, живий інтерес до повсякденного життя, до найпекучіших його проблем. І нам слід пам’ятати про них, знати про їх великий вклад у наше сьогодення, в нашу літературу.
Особливості розвитку давньої української літератури:а) вона була рукописною, її пам’ятки у більшій частині не мали стійкого тексту;б) не розвинулось ще почуття авторської властивості, тексти багатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат написання;в) література ця великою мірою була зв’язана з церквою, з історичними подіями, з тими або іншими історичними особами.
Історична основа «Слова» Київська Русь почала підупадати, роздрібнюватись на окремі князівства, які ворогували між собою, вели братовбивчі війни за території сусідів. Давньоруська держава втратила свою колишню могутність. Саме тому на останню чверть ХІІ ст. припадає збільшення нападів половецьких ханів на Русь. Провина частково лягає на самих князів, які запрошували ворогів руського народу для зведення рахунків з суперниками. Незгоди між князями, майже безперервні уособиці все глибше проникали у її межі, неодноразово загрожуючи навіть Києву. Руський народ вимагав від князів, щоб вони припинили свої чвари і об’єдналися для боротьби проти половців.
23 квітня 1185 р. князь Ігор виступив у похід. Разом з ним пішли також його сини Володимир, що княжив у Путивлі, і племінник Святослав Ольгович. По дорозі до них приєднався і четвертий учасник походу — брат Ігоря Всеволод, князь Трубчевський. Спочатку вони одержали перемогу над половцями і захопили їх вежі (намети, кибитки), потім половці здобули перемогу і ринули на Русь, князь Ігор потрапив в полон. Про справжність «Слова…» свідчить також знайдена у 1852 році поетична повість ХІV ст. «Задонщина», яка присвячена подіям Куліковської битви.
Тема: зображення Київської Русі у другій половині ХІІ ст., походу князя Ігоря і його невдалих наслідків. Ідея: заклик до єдності князів, оскільки їх ворогування між собою спричиняє послабленню держави, засудження між князівських уособиць. Основна думка: тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності.
Жанр Слово — це урочиста ораторська мова, але «Слово…» — це не тільки ораторська мова, але, разом з тим, і поетична розповідь про події. Спостереження над стилем «Слова…», що поєднує риси поетики книжної і поетики фольклору, має зробити висновок про особливу жанрову природу «Слова». Сам автор називає свій твір то словом, то піснею, то повістю.І. П. Єрьомін доводив, що «Слово про похід Ігорів» — це саме «слово», тобто твір, заклично звернений до людей, що це не просто повість. За всіма ознаками, перед нами — героїчний епос, хоч у ньому немає розгорнутого поетичного сюжету. Звичайно, розповідь є, але вона коротка й уривчаста. Є і картини битви — в кількох рядках. Переноситься дія зі степу в Київ, де великому князю Святославу сниться тривожний сон. Таким чином, за своїм жанром «Слово…» — ліро-епічна поема.
Композиція Поема служить одним з важливих засобів розкриття ідейного задуму автора. Поет не намагається, подібно літописцю, дати послідовний опис походу Ігоря, а фіксує лише найдраматичніші його моменти. Він малює картини сучасного йому політичного життя держави і героїчні епізоди його недавнього і далекого минулого. Поетичний план «Слова…» поділяється на три основні частини.1) Присвячена подіям Ігорева походу і наслідкам поразки;2) Святославу Київському як оборонцю Руської землі;3) Повернення Ігоря з полону.
Проведення тестового опитування1. Про справжність «Слова…» свідчить:а) історичний твір «Олександрія»;б) «Галицько-волинський літопис»;в) «Літопис Самовидця»;г) поетична повість «Задонщина».2. Події у творі співець намагається відобразити, починаючи з часів:а) правління Володимира;б) заснування Київської Русі;в) виникнення першої друкованої книги;г) свого дитинства.3. За жанровою спрямованістю «Слово…»:а) ліро-епічна поема;б) історична повість;в) літописна оповідь;г) притча.
4. Основну думку твору становлять прислів’я:а) «І після сонця бува негода отак і в народі»б) «Чи є що краще, лучче в світі, як укупі жити!»в) «Хто любить людей, того й люди люблять»;г) «Яка совість — така і честь».5. «Слово…» — це найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури, яка:а) докладно розповідає про взаємостосунки між князями;б) є закличним зверненням до людей;в) виключно відображує роль природи у самовираженні внутрішніх почуттів героїв;г) акцентує увагу читача на перемоги Ігоря і його дружини.6. Князь Ігор виступив у похід 23 квітня:а) 1258 року;б) 1138 року;в) 1185 року;г) 1518 року.
7. Хто вимагав від князів, щоб вони припинили свої чвари і об’єдналися для боротьби з ворогом:а) Нестор Літописець;б) невідомий історик;в) руський народ;г) кобзарі і лірники.8. Читача автор «Слова…» називає:а) вельмишановним і уважним;б) братом;в) поважним гостем;г) другом.9. Про кого у творі зазначається: «…якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу»?а) Ярослава;б) Всеволода;в) незнайомого кобзаря;г) Бояна.
10. Князь Ігор — це внук:а) Романа;б) Олега;в) Мстислава;г) Ярослава.11. Першим, хто знайшов «Слово…», був:а) І. Вишенський;б) князь Данило Галицький;в) О. Мусін-Пушкін;г) Г. Сковорода.12. Українською мовою вперше був здійснений переказ «Слова…»:а) М. Шашкевичем та І. Вагилевичем;б) С. Руданським та І. Франком;в) Т. Шевченком і П. Мирним;г) М. Максимовичем і Ю. Федьковичем.