Презентація "Словосполучення"

Словосполучення. Виконала студентка групи 613 ПОЗСущенко Ірина

Загальна характеристика. У мовленні повнозначні слова поєднуються між собою таким зв’язком: підрядним (від одного слова можна поставити питання до іншого): йти (куди?) додому, читати (що?) книгу; сурядним (обидва слова рівноправні): батьки і діти, сказати чи змовчати.

Словосполучення — синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшоїкількості повнозначних слів, пов’язаних між собою підрядним зв’язком, наприклад: м’яч(який?) футбольний; співати (що?) пісню. Слово, від якого ставимо питання, називаєтьсяголовним; слово, до якого ставимо питання, — залежним.

Не є словосполученням  поєднання підмета й присудка : Усе буде добре. фразеологізми: стріляний горобець, ні пари з вуст поєднання повнозначного слова зі службовимичастинами мовинезважаючи на (прийменник)6 зауваження, якщо (сполучник) захочеш,лише (частка) я складені форми майбутнього часу дієслів,ступенів порівняння прикметників і прислівників, форми наказового способу дієслівбуду читати, найбільш вдалий,менш доречно, нехай думає сполучення слів із сурядним зв’язком (між ними можна поставити будь-який сполучниксурядності; у реченні це однорідні члени)брати й сестри, веселі та сумні.

Типи словосполучень. За будовою виокремлюють два типи словосполучень: Тип словосполучення Характеристика будови. Просте : Складається з двох повнозначних слів . Складне: Складається з трьох і більше повнозначних слів (такі словосполучення можна почленувати на прості)

Розрізняють три типи зв’язку слів у словосполученні: Керування: головне слово вимагає від залежного форми конкретного відмінка (із прийменником чи без). Узгодження:залежне слово узгоджується з головним у роді, числій відмінку, а зміна форми головного слова зумовлюєзміну форми залежного. Прилягання:залежне слово незмінюване (зазвичай прислівник чи дієприслівник), тому поєднується з головним лише за змістом