Презентація "Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст."

Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.Історія України 9 клас

План уроку: Продовжуємо вивчати тему параграфу 19-20:1. «Рутенська акція». 2. Кооперативний рух.3. Міста і міське населення.

Розаиток промисловості70-90рр. ХІХ ст. – період формування фабрично-заводської промисловості, який почався значно пізніше ніж у Наддніпрянській Україні. •Піднесенню краю сприяло видобування нафти – поклало принципові зміни у його соціально-економічному житті. Перше свердлування було здійснено в Бориславі 1862 році – розпочався нафтовий бум. Крім нафти поблизу Борислава і Дрогобича видобували озокерит та газ. Завод Юліуша Міколяша у ЛьвовіЗалізнична станція Буковини. Нафтова та озокеритні копальні на Потоці в м. Бориславі

У 1867 р., внаслідок досягнення австро-угорського компромісу, Австрія перетворилася в дуалістичну Австро-Угорську монархію. Внаслідок цього Галичина і Буковина ввійшли в астрійську частину імперії, а Закарпаття– до складу її угорської частини. Стосовно Галичини австро-угорський компроміс доповнювався австро-польським компромісом, який розширив політичні права поляків у краю. За умовами компромісу намісник Галичини обов’язково повинен був назначатися з числа польської аристократії, а у Відні польських інтересів мав пильнувати окремий“міністер для справ Галичини”.

«Рутенська акція». Серед усього західноукраїнського населення становище закарпатських русинів було найтяжчим. Земельна реформа початку 50-х рр. XIX ст. на кінець століття вже вичерпала свій потенціал. 51 % селянських господарств (58 тисяч) володіли земельними ділянками (телеками) площею до 1 гектара (2 гольди), тоді як для нормального ведення господарства потрібно було близько 3—5 гектарів. 128 великих землевласників мали 32,2 % земель, а найбільшими з-поміж них були Шенборни і Телекі (відповідно 466 тис. і 74 тис. гектарів). Розроблені Е. Еганом заходи стали основою організації «Верховинської господарської акції», яка розпочалась із середини 1897 р. Також її називали «рутенською акцією». Спочатку було арендовано у графа Шенборна 12,6, а згодом 40 тис. га землі, переважно пасовищ, на яких розводили завезену з Німеччини та Швейцарії худобу високопродуктивних молочних порід і роздавали місцевим селянам. Для переробки молока, що здавали селяни, у селі Нижні Ворота було створено спеціальне молочне господарство. Крім скотарства, «рутенська акція» сприяла розвитку кролівництва, птахівництва, бджолярства та народних промислів. За наполяганням мукачівського греко-католицького єпископа Ю. Фірцака, занепокоєного становищем селян, угорський уряд вислав у Закарпаття спеціаліста із сільського господарства Едмунда Егана для перевірки. Він відповідально поставився до своїх обов’язків і склав докладну картину становища русинів краю, яка виявилась гіршою, ніж уявлялося спочатку. Ю. Фірцак. Е. Еган

«Рутенська акція»Е. Еган. Важливим заходом Е. Егана було обмеження свавілля лихварів. У 1899 р. було створено кредитну спілку, яка під низькі відсотки надавала селянам позики. Хоча ці заходи мали поверховий характер, вони певною мірою сприяли покращенню життя населення. Проте не всіх влаштовувала діяльність Е. Егана, і 20 вересня 1901 р. за таємних обставин його було смертельно поранено. «Рутенська акція» зійшла нанівець. Зі звіту угорського чиновника Е. Егана про умови життя закарпатських селян. Міг би хто подумати, що в сих сторонах, забитих дошками від світу, бодай прожиток дешевий. Куди! Якраз навпаки! До половини зими з'їв кожний господар свої хліборобні засоби, а до жнив жив дорого купленою стравою. За все платить він 18—20 % дорожче за міської ціни... Русинський селянин не бачить цілий рік ні м'яса, ні яйця, хіба вип'є кілька крапель молока, а у великосвяточний день з'їсть кусень житнього або пшеничного хліба. Зрештою, його поживою є вівсяний ощіпок і — коли не бракне — бульба. Не дивниця, що коли в інших гірських сторонах бачимо людей рослих і здорових, у русинському Підкарпатті подибуємо хіба недокровні, марні, пожовклі мари, безсильні, хиткі, нездалі до військової служби...1. Якими були умови життя закарпатських селян? 2. Чим, на вашу думку, були спричинені такі умови?

Кооперативний рух. Кооперація – форма” об'єднання” людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності Змогу розвитку кооперації на теренах Австро-Угорщини дав закон від 1873 року, а вже наступного (1874-го) року Товариство "Просвіта” у Львові (засновано 8 грудня 1868 р.) надрукувало, відповідно до вказаного закону, зразки статутів і ведення справ "забірково-господарських спілок”. Вони стали юридичною підставою розвитку кооперації в Галичині до Першої світової війни. Згодом кооперативні господарства почали ширитися на усьому західноукраїнському терені.1868 р. – Товариство «Просвіта»

Кооперативний рух. Прагнення західноукраїнської інтелігенції полегшити долю селянства і міської бідноти. Захистити західноукраїнське населення від впливу іноземного капіталу. Забезпечити допомогу незаможним, захистити їх від лихварства (70-80-х роках ХІХ ст. кооперативи надавали селянам позики від 10% і швидко витіснили лихварів) Причини

Кооперативний рух. Васи́ль Степа́нович Нагі́рний видатний український архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть, піонер західноукраїнського кооперативного руху.1883р. – заснування першого кооперативу «Народна торгівля» для закуповування й продажу великих партій продуктів без посередників, а заощаджені гроші передавалися селянам. У 1886 р. вийшов з друку його «Порадник для крамниць», де Нагірний докладно описує як відкрити власну крамницю, які кошти для цього потрібні, а також подає зразки необхідних документів. В. Нагірний. Відомий львівський міщанин Михайло Галібей, в одній зі своїх публікацій, навіть назвав Нагірного «батьком галицької кооперації».

Будинок страхової компанії «Дністер»В. Нагірний заснував споживчий кооператив «Народна торгівля», який створював мережу крамниць у селах і містах, де за помірними цінами можна було придбати необхідні речі для господарства селянина, оминаючи посередників. Таким чином заощаджувалися кошти селян. У 1892 р. було заснована страхова компанія «Дністер», що надало кооперативному руху стабільності. Крім кредитування і страхування селян, кооперативи запроваджували сучасні методи господарювання (товариство «Сільський господар», 1899 р.), підтримували освіту, сприяли поширенню громадсько-політичної, навчальної та іншої літератури.

Кооперативний рухЄ. Олесницький«Сільський господар» — українське господарське товариство у Галичині. Засноване у 1899 р. у м. Олесько Золочівського повіту (тепер Львівська обл.) Є. Олесницьким, священиками о. Томою і о. Юліяном Дуткевичами з метою захисту інтересів та поліпшення добробуту селян шляхом підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь.

Міста і міське населення. Західноукраїнські міста упродовж тривалого часу зберігали свій традиційний вигляд, що склався за часів Середньовіччя. Кількість міського населення зростала поступово. Швидше за інші розвивалися Львів і Чернівці, а також міста, що були значними залізничними центрами, — Станіслав, Стрий тощо. Зростала також кількість населення Дрогобича й Борислава, де виникли нафтодобувні підприємства. Краєвид Львова. XIX ст. Перший електричний трамвай у Львові

Запитання та завдання. Якими були склад населення та умови життя західних українців? Які галузі промисловості розвивалися на західноукраїнських землях? Коли почалося масове будівництво залізниць у краї? До яких регіонів світу і як саме відбувалася еміграція західних українців? Яке місто на західноукраїнських землях було найбільшим? Хто був засновником українського кооперативного руху в Галичині? Що таке «рутенська акція»?

Домашнє завдання: Опрацювати § 19-20 (пункти 3-8)підручника