Презентація " Спілкування з аудиторією як творчий процес. Прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією. Техніка мовлення. Тональність виступу. Культура ведення дискусій"

Спілкування з аудиторією як творчий процес. Прийоми встановлення і збереження контакту з аудиторією. Техніка мовлення. Тональність виступу. Культура ведення дискусій, полеміки, дебатів професійного характеру.11 клас

1. Говори зрозуміло.2. Говори легко, але не дуже багато, давай іншим можливість виступити.3. Не перебивай4. Будь ввічливим5. Прагни говорити вишукано6. Ніколи не критикуй інших людей, коли їх немає поряд7. Не відволікайся на другорядні речі8. Не говори про себе9. Ніколи не виходь з себе9 правил Цицерона

Спілкування з аудиторією є творчим процесом, що потребує встановлення і збереження контакту. АУДИТОРІЯСпостерігай!Визначай її реакцію! Внеси корективи у власну діяльність!

Працюємо з підручником!

Три завдання оратора: що сказати, де сказати, як сказати (Цицерон).

Будь-який виступ оратора, розрахований на переконання аудиторії, має містити оригінальну ідею, достатню аргументацію, яскравий стиль, оптимальне емоційне забарвлення та досконалу техніку мовлення. Елементи техніки мовлення:1) дихання (фізіологічні основи мовлення);2) голос (головний інструмент мовця);3) дикція (чітке вимовляння звуків, слів, виразів);4) орфоепія (правильна літературна вимова).

Під технікою мовлення розуміється вміння оратора володіти голосом, інтонувати виступ та управляти аудиторією. Техніка мовлення — невід’ємна частина мисте­цтва звучної мови, ораторського мистецтва.

Техніка мовлення. Володіння голосомІнтонува-ння. Управління аудиторією

Основою техніки мовлення є правильна постановка дихання. Дихання — це основа звукоутворення. Від правильного дихання залежить сила та рівномірність звучання мовлення, а також зміст і краса мовлення загалом. Дихання, пов’язане з мовленням, називається мовленнєвим, фонаційним або звуковим, і його можна тренувати, раціонально використовуючи в процесі мовлення.

Особливості манери мови:встановлення і відчуття контакту з аудиторією. Контакт очей з присутніми, вміння відчути емоційний стан аудиторії, вміння створити атмосферу довіри;простота і ясність мови;усунення скутості у спілкуванні з аудиторією, здатність відчувати себе вільно, висловлюватися природно;акцентування важливих слів, підпорядкування їм неважливих;зміна тону голосу - то підвищення, то зниження, зміна тембру;зміна темпу мови - то прискорення, то уповільнення;вміння робити паузу до і після важливих думок;вміння уникати вживання «сміттєвих слів».

Прочитай!Голос — це сукупність різних за висотою, силою та тембром звуків, які видає людина за допомогою голосового апарату; дієвий компонент звукового мовлення й головний інструмент учителя. Голос утворюється в результаті роботи голосових зв’язок і дихання та наділений цінними властивостями: природними (сила, висота, тембр, діапазон) і набутими (темп, політ, звучність). Щоб розвинути голос, треба виявити кращі його якості, удосконалити ті, що виражені неяскраво, і застосовувати їх у процесі мовлення.

Темп мовлення — це швидкість, з якою оратор вимовляєслова, речення, весь текст у цілому. Ритм промови має за основне зміну певних частин промови за довжиною звучання, а також чергування мови, що звучить, та пауз. Граматичні паузи — це засіб граматичного упо­ряд­кування тексту. Логічні паузи пов’язані зі змістом, логікою промови. За їх допомогою оратор здійснює роз­дрібнювання потоку слів на змістовні частини. Логічний наго­лос — підкреслена вимоваетапних речень у промові (тези, висновки), а також найзначніших слів і слово­сполучень у фразах.

Крім голосу, інтонації, певне значення для промовця має його міміка і жести. Вираз обличчя оратора, його поза і жести —додатковий засіб виразності. Публічна мова — це результат складного духовного і фізичного процесу. У мозку і у тілі людини виникає безперервний потік емоцій, почут­тів, ідей, фізичні рухи. Жести нерозривно пов’язані з ходом думок і зміною почуттів оратора, їх ритмічний збіг з інтонацією, наголосом і паузами допомагає зосе­редити увагу слухачів на тих чи інших важливих час­тинах виступу промовця, показати його ставлення до висловлених положень та збудити у слухачів схоже ставлення.

Міміка оратора відбиває його духовний стан. На обличчі оратора слухачі бачать і радість, і сум, і подив, і блаженство тощо. Байдуже обличчя промовця поро­джує байдужість і у слухачів.

Культура ведення словесного бою – непросте заняття. Постійний розвиток себе, збільшення бази власних знань, нових прийомів, залізна логіка допоможуть вам досягти успіху в будь-якій суперечці.

Культура поведінки під час суперечки передбачає уважне вислуховування заперечень свого співрозмовника, поважне ставлення до його позиції. Гнів, ще й виражений у різкій формі, може обернутися проти самої людини. Наприклад, згідно зі звичаєвим правом в Україні волосні суди, з’ясувавши, що суперечці можна було покласти край у приватному порядку, піддавали покаранню самого скаржника, накладаючи на нього грошовий штраф. Звісно, у гніві людина втрачає здоровий глузд. У народі про таких кажуть: «Гризуться, як собаки за кістку». Цей вислів засуджує необ’єктивну, гостру і злу манеру суперечки, невитриману поведінку. Ввічлива людина уважно вислуховує співрозмовника. Нетактовно не відповідати на запитання чи робити вигляд, що ви їх не розчули. Прислів’я мовить: «Хто не поважає інших, той не шанує себе». Прочитай!

Як поводитися під час дискусіїПеред тим, як сперечатися, подумайте, про що будете говорити. Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуючи думок і слів товаришів. Поважайте точки зору всіх членів дискусії. Починаючи дискусію, чітко і зрозуміло сформулюйте положення, які будете доводити. Ці тези мають залишатися незмінними протягом усієї дискусії. Пам’ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є незаперечні факти. Незгоди й конфлікти щодо ідей не мають бути спрямовані на конкретну особу. Доводячи і спростовуючи, говоріть просто, чітко, точно. Закінчуючи виступ, підбийте підсумки, сформулюйте висновок.

Спишіть, уставляючи пропущені букви. Прокоментуйте висловлювання відомих ораторів.1. Той, хто зап..речує мені, пробуджує в мене не гнів, а увагу. Мене вабить співбесідник, який суп..речить мені й тим самим учить мене. Загальною справою і його, і моєю має бути іст..на (Мішель де Монтень). 2. Красномовство — це мистецтво говорити так, щоб ті, до кого ми зв..ртаємося, слухали не лише без труднощів, але із задовол..нням, і щоб, захопл..ні метою й підбурені самолюбством, вони захотіли глибше у неї проникнути (Б. Паскаль). 3. Я не поділяю ваших пер..конань, але готовий віддати своє життя за право їх висловлювати (Вольтер). 4. Навчися слухати — і ти змож..ш отримати кор..сть навіть із тих, хто говорить погано (Плутарх).

Тренуймо мовлення!Босий хлопець сіно косить,Роса росить ноги босі. Дзижчить над житом жвавий жук,Бо жовтий він вдягнув кожух.Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить окріп, як при Прокопі, так і при Прокопі і при Прокопенятах. Кричав Архип, Архип охрип,Не треба Архипу кричати до хрипу. Цей ковпак зроблений не по-ковпаківськи. Треба його перековпакувати, щоб він був перековпакований. Два бобри брунатно-бурі бабрались в брудній баюрі. Правда добре, брате бобре? Дуже добре, друже бобре

Справжня промова — це гармонія духовного стану оратора із зовнішнім проявом цього стану; в дум­ці і серці мовця є певні міркування, певні почуття; як­що вони передаються точно і до того ж не тільки у сло­вах, але й в усьому зовнішньому вигляді особи, що го­ворить, її голосі і рухах, людина промовляє як оратор.