Аудіювання текстів різного стилю та характеру

Тема. Урок мовленнєвого розвитку. Аудіювання текстів різного характеру. Різновиди аудіювання. Аудіювання зразків ораторського мистецтва.

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про види запису почутого, особливості тез і плану; удосконалювати навички сприйняття на слух текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення; розвивати навички самостійної роботи, мовленнєво-комунікативні вміння, довгочасну та короткочасну пам’ять; збагачу­вати словниковий запас, удосконалювати вміння складати діалогічне й монологічне висловлювання; виховувати толерантність, повагу до рідної мови, сприяти тому, щоб учні замислювалися над сенсом людського існування взагалі й особистого життя.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

Хід уроку

1. Організаційний момент
2. Ознайомлення з темою, метою і завданнями
3. Основний зміст уроку

1.    Вступна бесіда «Навіщо людині слухати?»

–    Чи може людина обійтися без слухання?

–    Для чого людині необхідне вміння слухати?

–    Що, на вашу думку, означає «вміти слухати»?

   2) Складання схеми – пам’ятки.

Я слухаю для того, щоб…

                                            Отримувати нові знання.

                                            Спілкуватися.

                                            Виконувати певні дії.

 прохання.

 насолоду.

3.     Вправа «Слухай уважно — відповідай»

(Учитель пропонує послухати одне запитання, яке інтонує по-різному. Учні повинні відповісти стверджувально та заперечно, враховуючи зміст питання.)

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

- Ти вчора готувалася до уроку української мови?

•      Запишіть тему уроку.

- Яке відношення має слухання до теми уроку?

4. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів

Мовленнєва діяльність існує в чотирьох видах:

– говоріння – люди щось комусь говорять;

– слухання – когось слухають;

– читання – читають написане чи надруковане кимось;

– письмо – пишуть про щось комусь.

5. Основний зміст уроку

•      Вкажіть вид мовленнєвої діяльності.

Розмова,  лист, віповідь на уроці, робота з підручником, слухання аудіозапису, розв’язання задачі, ознайомлення зі змістом книги, заповнення бланка, відповідь біля дошки, слухання  пояснень вчителя, телефонна розмова.

-  Як ви гадаєте, яким видом мовленнєвої діяльності люди найчастіше послуговуються в житті і чому? (метод «Займи позицію»).

- За останніми науковими даними, час, що витрачається на чотири види мовленнєвої діяльності людини, розподіляється таким чином: аудіювання — 45 %, читання — 6 %, говоріння — 30 %, письмо — 9 %¹.

Аудіювання — один з чотирьох видів мовленнєвої діяльності, сутність якого полягає у сприйманні на слух мовлення, його розумінні.

Виділяють декілька видів аудіювання, кожен з яких має свої особ­ливості та сферу використання:

Глобальне аудіювання — це усвідомлення лише загального змісту повідомлення. Мета – зрозуміти текст в цілому.

Докладне (детальне) аудіювання — це повне усвідомлення всіх елементів повідомлення. Мета – зрозуміти всі подробиці прослуханого.

       Критичне аудіювання — вимагає висловлення власної думки з приводу почутого. Мета – погодитись чи не погодитись, висловити своє ставлення до почутого.

Кіднепінг по-українськи

Якось у Бабушкінський райвідділ міліції Дніпропетровська звернулася 45-річна Валентина Зюзенко, яка працює заступником декана факультету одного з міських вишів. Згорьована мати повідомила про викрадення її  11-річного сина. Виявилося, що того дня Андрій пішов до школи, проте додому не повернувся. А синів мобільний відповів незнайомим чоловічим голосом. Голос вимагав за життя дитини 4 тисячі євро.

 Родина Зюзенків була  таких коштів “нашкребти” не могла. Чи то викрадач зглянувся на благання нещасних батьків,  чи просто виявився зговірливим, однак його вдалось умовити на 700 доларів. Вочевидь, злочинець не мав детально розробленого плану. Але викуп вимагав негайно – за деякий час батько дитини мав прийти на призначене місце, аби віддати викрадачеві гроші й забрати дитину.

Працівники міліції порадили батькові хлопчика не поспішати й тягнути час. Та чоловік був у розпачі:  викрадач постійно нагадував про себе дзвінками з мобільного. Ніякої міліції, казав він, а то… Про те, що ж малося на увазі під “а то…”, батьки воліли не думати.

Батько сів за кермо машини, на задньому сидінні якої сховався правоохоронець, і рушив туди, куди наказав злочинець. За кілька хвилин кіднепер передзвонив знову, наказавши їхати у бік Євпаторійського мосту. Батько  зрозумів, що за ним стежать.

У цей час правоохоронці взялися за звичну справу й досить швидко встановили причетність до викрадення дитини 28-річного місцевого лобуряки Руслана Плішивця. Цей дніпропетровський нероба жив за рахунок пенсії матері-інваліда. Свого часу йому вдалося “закосити” від служби в армії з діагнозом “виразка”. Проте виразка не завадила провадити веселе, наснажене цікавими подіями й пригодами життя. Востаннє Руслана було засуджено до п’яти років позбавлення волі за крадіжки й розбій у грудні 2001 . Але за “гарну поведінку” в’язничний абориген заробив умовно-дострокове звільнення і вийшов на волю на рік раніше присудженого терміну.

Невдовзі батько Андрія дістався Євпаторійського мосту й знову зв’язався з викрадачем. Той наказав вийти з машини й показати гроші. Потім звелів покласти викуп біля купи асфальту. Батько твердо сказав: “Спочатку хочу побачити сина”. “Роби що кажуть! – озвірів кіднепер. – Спочатку гроші, а потім забирай свого скиглія!” Батькові нічого не залишалось, як підкоритися. Він залишив гроші й від’їхав до автозаправки. А там уже побачив сина – переляканого, але живого й неушкодженого.

У цей час Руслан Плішивець забрав гроші й почвалав у бік приватного сектора. Та незчувся, коли невідь звідки вирослі кремезні чолов’яги без зайвих формальностей закрутили йому ручки за нетруджену спину. Чи чув тоді кіднепер “міранду”, нам невідомо, але, мабуть, одразу зрозумів, що вляпався в чергову халепу й конфлікт із законом. Кіднеперу пред’явлено звинувачення у вчиненні захоплення неповнолітнього й вимаганні викупу. А за це світить від семи до п’ятнадцяти заґратованих років.

Здається, все закінчилося добре. Дитина в безпеці, злочинець за ґратами. Проте в цій історії залишається кілька нез’ясованих моментів. Якщо ви, наприклад, думаєте, ніби це викрадення нагадувало нерівний двобій застигнутої зненацька нещасної дитини і кровожерного нападника, що супроводжувався відчайдушним вереском одного й погрозами іншого, то глибоко помиляєтесь. Усе відбулося майже непомітно, навіть таємно, тихо й буденно.

…Того дня молодик-нероба вештався біля школи, розташованої на житловому масиві “Тополь-1″. Його ковбасило від щойно прийнятої на душу дози спиртного. Та для повного щастя йому бракувало якихось ста п’ятдесяти грамів і (або) грошей. Дитячий гамір  спочатку виводив Плішивця з рівноваги, бо заважав концентруватися на вирішенні глобальних для нього проблем. Утім, думка людська інколи плине незбагненними шляхами. Й доти складне уявляється геніально простим. Плішивець знову поглянув на зчинений дітлахами хаос, а тоді його погляд впав на причепуреного “шнурка” в крутому прикиді.

– Напевно, батьки не шкодують грошенят, якщо це жовтеня канючить на хот-дог чи нові кросівки, – розмірковував Плішивець. – І, напевне, викладуть бакси, але вже мені, коли це пискля заплаче й скаже у слухавку татусеві, що дуже хоче жити й боїться цього страшного дядька.

Руслан навіть запишався – це ж треба до такого додуматися!

…Річ у тім, що у дворі цієї школи розташовано пункт прийому брухту – там стоїть страшенний гамір і постійно швендяють “позаштатні працівники” переробної промисловості, які нерідко приходять сюди, аби обміняти поцуплений кутник чи арматурину на “похмільні гроші”.

Періодично зазирав сюди й Плішивець. Траплялися серед збирачів металу й підлітки.

 Того ж дня, після чесно відсиджених уроків і неодмінного перегляду мультиків Андрійко знову заспішив до школи. Вірніше, до халабуди на шкільному подвір’ї .Хлопчик, маючи надію заробити “на морозиво”, узяв зі своєї квартири, в якій нещодавно зробили ремонт, дві старі труби, закинув на тачку й почимчикував “до школи”. Саме неподалік цього “рудного родовища” засів в очікуванні дива Руслан, який і помітив хлопчину з мобілкою на нашийній мотузці…

Психологічний розрахунок Плішивця був бездоганний. Коли дорослий дядечко запропонував Андрійкові взяти участь у надзвичайно прибутковому рейді до яру, на дні якого, мовляв, лежить купа металолому на “тисячі гривень”, шестикласник із захватом погодився. Треба лишень трішки допомогти, вмовляв Плішивець, – притримати, завдати, й, уважай, кілька сотень у тебе в кишені. Та Андрія не треба було вмовляти.

Тому, не привертаючи до себе зайвої уваги, цей дивний дует дістався станції “Зустрічна”. Коли відійшли досить далеко, чолов’яга раптом затулив хлопцеві рота долонею й поволік у глибокий яр, де й організував імпровізовану буцегарню.

Викрадач наказав жертві сидіти тихо й сумирно, погрожуючи розбити хлопцеві голову камінюкою в разі непокори. Мовляв, він воював у В’єтнамі (!), знається на тайському боксі й зможе без зайвої напруги розправитися з таким шмаркачем.

Андрійко пізно зрозумів, що втрапив до пастки. Йому нічого не залишалося, як підкорятися наказам здорованя. Хлопець віддав свій Alcatel, допоміг знайти у телефонній книжці номери батьків і похнюплено спостерігав за тим, як вирішується його доля.

Важко уявити, що пережили тоді Андрій та його батьки. Страшно навіть подумати про те, що було б, якби злочинець зірвався, розлючений довгими переговорами або хлопцевою непокорою. Важко уявити, що було б, якби міліція втратила контроль над ситуацією. Та в цій історії багато питань усе ж залишаються нез’ясованими.

Чи знали згорьовані батьки про те, чим займається на дозвіллі їхній син? Якщо знали, то чи вповні уявляли собі, чим може загрожувати дитині така підприємницька діяльність? Чи знали правоохоронні органи Дніпропетровська про функціонування пункту приймання брухту просто на подвір’ї школи? Чи знала адміністрація школи, чим таке сусідство загрожує її вихованцям? Чи підраховували колись наші можновладці, скільки подібних точок, генделиків, “одноруких бандитів” і комп’ютерних клубів розташовано на території українських шкіл? Усі ці питання, на жаль, риторичні…

(989 слів)

Геннадій КАРПЮК

Тести

1.Про що повідомила міліції Валентина Зюзенко?

А Про замах на її життя;

Б про спробу обікрасти її квартиру;

В про телефонного терориста;

Г про зникнення її 11-річного сина.

2.Як правоохоронці зрозуміли, що злочинець не мав детально розробленого плану?

А Він постійно телефонував і дуже нервувався;
Б він навіть не ховався;
В він знизив суму викупу з 4 тисяч євро до 700 доларів;
Г він назвав себе.
3.Як Андріїв батько здогадався, що за ним стежать?

А Побачив машину , що увесь час їхала слідом;
Б через кілька хвилин руху викрадач наказав змінити маршрут;
В побачив машину, у якій сидів його син;
Г відчув інтуїтивно.
4.За що Руслан Плішивець відбував покарання?

А  за крадіжки й розбій;
Б за вбивство;
В за викрадення дитини;
Г за телефонний тероризм.
5.Чому Андрій після закінчення занять повернувся до школи?

А Забрати змінне взуття;
Б у бібліотеку по книжку;
В він прийшов здати металобрухт до пункту прийому, що знаходився на шкільному подвір’ї;
Г пограти з друзями у футбол.
6.Чому Андрійко пішов з незнайомцем?

А Той пообіцяв йому цукерок;
Б чоловік пообіцяв йому за допомогу поділитися грішми від металобрухту, що знаходився в яру;
В незнайомець силою потяг його до яру;
Г незнайомець пообіцяв подарувати Андрійкові собаку.
7. Що відбулося на станції «Зустрічна»?

А Чоловік вдарив малого і той знепритомнів; 
Б  чоловік затулив хлопцеві рота й поволік у яр, де й організував імпровізовану буцегарню, наказав сидіти тихо й зателефонував батькам Андрія;
В чоловік посадив його до сараю і зачинив там;
Г викрадач зв’язав хлопця, відібрав телефон і кинув його самого.
8.Яке покарання загрожує викрадачеві?

А Довічне ув’язнення;
Б 20 років ув’язнення;
В 25 років у в’язниці.
Г від 7 до 15 років;
9.Слова «закосив», «шнурок», вжиті у тексті, належать до…

А Історизмів;
Б діалектизмів;
В жаргонізмів;
Г неологізмів.
10.До якого стилю мовлення належить даний текст?

А Художній;
Б науковий;
В офіційно-діловий;
Г публіцистичний;
11.Визначити жанр прослуханого висловлювання.

А Оповідання;
Б стаття;
В нарис;
Г ессе.
12.Які важливі проблеми порушено у тексті;

А Проблеми кіднепінгу, відповідальності школи, батьків та суспільства за те що відбувається з їхніми дітьми;
Б проблеми безвідповідальності батьків та невлаштованість дозвілля дітей;
В проблема стихійних пунктів прийому металобрухту та безвідповідальності державних служб, що мають контролювати їх;
Г проблема батьків та дітей та проблема «легких грошей».

6. Підсумок уроку

1. Підведення підсумків та оцінювання.

•          Є такі  види мовленнєвої діяльності…
•          Слово аудіювання означає…
•          Існують такі види аудіювання…
•          Аби запам’ятати текст, інформацію, людині необхідні… (увага, зосередженість, пам'ять…)
•          Навички аудіювання можуть знадобитися для того, щоб …

7. Домашнє завдання (на вибір)

► Доберіть цікавий текст для аудіювання і скласти тестові завдання до нього.

► Запропонувати ситуації, в яких людина змушена використовувати той чи інший спосіб фіксування почутого.