Презентація "Сполучник як частина мови"

СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИПідготувала: вчитель української мови та літератури Новозапорізької школи Бабашкіна О. А.

Сполучник - цеслужбова частина мови, яку вживають для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення. Наприклад: Учителя і дерево пізнають з плодів. Наука в ліс не веде, а з лісу виводить. В осіннім небі журавлі курличуть, і голос їхній ледве чуть з імли. Сонце зійшло, але в хаті було ще темно.

Види сполучників за будовою{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ПростіСкладніСкладеніНе розкладаються на частини:І, а, бо, коли, та. Утворені злиттям кількох слів: Зате (за + те)Щоб (що + б)Якщо (як + що)Мовби (мов + би)Сполучення кількох слів: Через те що. Для того щоб. Тому що

За вживанням сполучники бувають:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Неповторювані (одиничні)1, й, та, але, або, щоб…Яблуко й груша. ПовторюваніАбо…або, чи…чи, то…то, ні…ніАбо яблуко, або груша. ПарніНе тільки…а й; хоч…але; якщо…то; як…так іНе тільки яблуко, а й груша

Завдання 1. Визначте вид сполучників за будовою. Проте, але, для того щоб, якщо, незважаючи на те що, нібито, що, тому що, якби, бо, немовбито, у зв’язку з тим що, щоб, хоча, або, після того як, через те що, а.

Завдання 2. Вставте замість крапок потрібні сполучники. Батько … син, черешні … вишні, малий … сміливий, степи … ліси, піднявся … полетів, світить … не гріє, замерз … не одягнувся, червоніє … троянда, зрадів … побачив, смачна … спіла, обіцяв … не виконав.

Завдання 3. Розподіліть подані словосполучення у дві колонки: у першу - з прийменниками, у другу – із сполучниками. Працювати над книгою; ручка або олівець; мати й дочка; розповідати про поїздку; відпочивати у таборі; повільно, але правильно; вийти на прогулянку; невеликий, зате спритний; то дощ, то сніг; сказати чи змовчати; бродити по воді.

Завдання 4. Визначте, що поєднують сполучники: однорідні члени чи частини складного речення. Всі зрозуміли, що зима вже відступає. Під хатою дідусь сивенький сидить, а сонечко низенько уже спустилося над Дніпром. Синє море то стогне, то виє. Лисиця спить, а курей бачить. Крізь верби сонечко сіяє і тихо гасне. День погас, і все спочило. Птах виспівує нам на втіху, і ніщо не нагадує лиха. Дорога з’єднує міста, де ми давно вже не бували.