Презентація "Способи цитування"

Способи цитування

Асоціації

Відомості з історії: У перекладі з латинської слово citata означає «зрушую, викликаю». У минулому його використовували в юриспруденції як твердження, що доводить правоту. У літературних творах України термін з’явився в 1820-х роках, а в 1861-му увійшов до довідників і словників як «дослівна витримка з тексту».

“Не бійтесь заглядати у словник…” (М. Рильський) ЦИТА́ТА, и, жін. Точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту.  (Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 219)

Визначення Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок. Цитата — це особливий спосіб відтворення чужої мови, різновид прямої мови. 

Лінгвістичне спостереження 1 Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав: «Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити». В.Сухомлинський стверджував, що «інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя».

Наші висновки: Якщо цитата наводиться у вигляді прямої мови, тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові. Якщо цитата наводиться як складова частина в авторському реченні, тоді вона береться в лапки й починається з малої букви.

Цитата як самостійне висловлювання в тексті «Мова народу — це найбільший національний скарб... Святим обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова» (О. Гончар).  

Зверніть увагу Якщо цитата наводиться не повністю, то на місці пропуску ставлять три крапки.  Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберігаються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання

Способи цитування

Лінгвістичне спостереження 2 У В. Сухомлинського є такі рядки: Я був на далекій чужині, Там небо таке ж голубе, Та тільки нема Батьківщини, Нема там, Вітчизно, тебе… «Я слухав пісні на чужині —Хороші думки в тих словах, Але то не крила орлині, Що є в наших рідних місцях» (В. Сухомлинський).

Наші висновки: Віршована цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться. У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного рядка.

«Цвіла ромашка в полі на межі…» (В. Симоненко)

Зверніть увагу: Різновид цитати  — епіграф. Він в лапки  не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

Домашнє завдання: Підтвердити або спростувати тезу, використовуючи цитати відомих людей: «Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною»