Урок "Способи цитування"
Про матеріал
Мета уроку; поглибити і систематизувати знання учнів про цитату, способи цитування; удосконалювати вміння знаходити цитати у висловлюваннях, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з цитатами; розвивати навички правильно добирати цитати й використовувати їх в усному й писемному мовленні.Урок №_____
Тема: Способи цитування.
Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про цитату, способи цитування; удосконалювати вміння знаходити цитати у висловлюваннях, правильно розставляти розділові знаки та інтонувати речення з цитатами; розвивати навички правильно добирати цитати й використовувати їх в усному й писемному мовленні.
Обладнання: мультимедійна презентація, словники, підручник, зошит одного уроку, роздатковий матеріал.
Хід уроку
- Організаційний момент.
- Оголошення теми уроку, мотивація навчальної діяльності (слайди 1,2)
- З чим асоціюється у вас слово «цитата»?
- Чи доводилося вам використовувати цитати?
- Повторення, поглиблення і систематизація знань з теми.
- Відомості з історії (слайд 3)
(в ході уроку продовжуємо заповнювати «Орфоепічну скриньку»)
У перекладі з латинської слово citata означає «зрушую, викликаю». У минулому його використовували в юриспруденції як твердження, що доводить правоту. У літературних творах України термін з’явився в 1820-х роках, а в 1861-му увійшов до довідників і словників як «дослівна витримка з тексту».
- Робота зі словниками «Не бійтесь заглядати у словник…» (слайд 4)
ЦИТА́ТА, и, жін. Точний, дослівний уривок з якого-небудь тексту (Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 219)
- Визначення цитати (слайд 5)
Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок.
Цитата — це особливий спосіб відтворення чужої мови, різновид прямої мови.
- Інтерактивна вправа «Встанови відповідність між цитатою та її автором»
- Лінгвістичне спостереження 1: порівняйте речення, зробіть висновки (слайд 6)
Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав: «Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити».
В.Сухомлинський стверджував, що «інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя».
- Наші висновки (слайд 7)
Якщо цитата наводиться у вигляді прямої мови, тоді розділові знаки при ній ставляться так само, як і при прямій мові.
Проблемне питання: В чому ж різниця між реченнями з прямою мовою і реченнями з цитатами?( Різниця полягає в спеціальному призначенні цитат і обов'язковому точному посиланні на джерело цитованого висловлювання).
Якщо цитата наводиться як складова частина в авторському реченні, тоді вона береться в лапки й починається з малої букви.
Цитата може використовуватися в тексті як самостійне висловлювання:(слайд 8)
«Мова народу — це найбільший національний скарб... Святим обов’язком митця є невтомно шліфувати, гранити, вияскравлювати алмази народного слова» (О. Гончар).
- Зверніть увагу! (слайд 9)
Якщо цитата наводиться не повністю, то на місці пропуску ставлять три крапки.
Вказівку на джерело, яка стоїть безпосередньо після цитати, беремо в дужки і після другої дужки ставимо крапку. Перед дужками, у яких указане джерело висловлювання, зберігаються знак оклику, знак питання, три крапки та їх поєднання.
-

Які ще способи цитування ви знаєте? (слайд 10)
- Які розділові знаки використовуються для оформлення віршованої цитати?
- Лінгвістичне спостереження 2: порівняйте (слайд 11)
У В. Сухомлинського є такі рядки:
Я був на далекій чужині,
Там небо таке ж голубе,
Та тільки нема Батьківщини,
Нема там, Вітчизно, тебе…
«Я слухав пісні на чужині —Хороші думки в тих словах, Але то не крила орлині, Що є в наших рідних місцях» (В. Сухомлинський).
- Наші висновки (слайд 12)
Віршована цитата, якщо вона записана у вигляді строфи, в лапки не береться.
У цитованому суцільним рядком вірші зберігається велика літера, яка була на початку кожного віршового рядка.
- Самостійна робота. Вправа «Цвіла ромашка в полі на межі…» (слайд 13)
Учні обирають завдання, обриваючи пелюстки на квітці.
Вставити пропущені розділові знаки:
- Який довершений витвір — людина! писав В. Шекспір.
- Слово для Лесі Українки — це гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч... П. Тичина
- Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний, - любив повторювати В. Сухомлинський.
- Довженко в усьому поет, і це його виділяє з-поміж багатьох як митця. Він поет у думанні, у барвах, у зображенні характеру людини, у погляді на природу, на комаху, на квітку...О. Гончар.
- В. Сухомлинський писав що без поваги, без любові до рідного слова не може бути ні всебічної людської вихованості, ні духовної культури.
- Аналізуючи творчість Лесі Українки, Максим Рильський писав що вона почала ліричними поезіями, і ліричної струни не занедбала… до кінця віку.
- Розцвітає людина в щасті, а не в журбі, в світлі, а не в темраві й незнайстві, в сім’ї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі, писав О. Довженко в нотатках до багатотомної епопеї про Дніпро «Золоті ворота».
- Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати повагу до себе О. Гончар.
- Якби у Франції була така жінка, як Катерина Білокур, ми б змусили весь світ говорити про неї захоплено говорив Пікассо.
- За словами О. Довженка, лиш сильним дано право на безсмертя.
- У Л. Костенко є такі слова Людині бійся душу ошукать, бо в цьому схибиш – то уже навіки.
- Три біди є у людини - смерть, старість і погані діти говорить українська мудрість.
- Говорячи про покликання людини на землі, Максим Рильський проголошує Яке глибоке щастя – жить, буть гідним імені людини, народу й людськості служить!
- Олесь Гончар мав усі підстави сказати без перебільшень, що Шевченко й Франко – це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську культуру на простори світові.
- Зверніть увагу! (слайд 14)
Різновид цитати — епіграф. (Епіграф – це короткий вислів, уміщений перед текстом твору або його частинами як виразник основної думки).
Він в лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.
- Підсумкова бесіда:
- Що таке цитата?
- З якою метою ми використовуємо цитати?
- Які є способи цитування?
- Які розділові знаки ставляться в реченнях з цитатами?
- Домашнє завдання (слайд 15) Підтвердити або спростувати тезу, використовуючи цитати відомих людей: «Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною».