“Застій” та “перебудова” в СРСР«Дата краху СРСР… добре відома. Це, звичайно, ні які не Біловезькі угоди, не серпневі події 1991, це - 13 вересня 1985… день, коли міністр нафти Саудівської Аравії сказав, що Саудівська Аравія припиняє політику стримування видобутку нафти, і починає відновлювати свою частку на ринку нафти…Єгор Гайдарвсесвітня історія • 11 клас • урок № © презентація створена вчителем історії Трохимівської ЗОШ Шпиром І. В.
Мета та завдання презентаціїознайомитися зі становищем СРСР межі 60-70-х рр. в умовах наростання загальної кризи радянської системи («застію»), її основних проявах та наслідках;з’ясувати суть, основні елементи політики «перебудови» в СРСР;установити причини, зміст та наслідки національних конфліктів та криз в СРСР в умовах «перебудови»;з’ясувати причини та наслідки заколоту ДКНС (ГКЧП)
згадайте. Яку назву отримав період правління М. Хрущова в СРСР? Чому? Чи погоджуєтеся ви з таким терміном ?Чи вдалося Хрущову припинити кризу радянської системи ? Чому ? Коли і чому Хрущов був усунений від влади ?Хто очолив Радянський Союз після відставки М. Хрущова? Що ви знаєте про цю особу ?Що таке “ ВПК ”, “ номенклатура ” ?
“Застій” або криза радянської системи“ Застій ”- термін, що вживається для короткої характеристики стану радянського суспільства у 70-80-х рр., в період наростання загальної кризи радянської моделі суспільства. Головними ознаками цієї епохи були падіння темпів зростання економіки, зростаючі витрати на ВПК та гонку озброєнь, ідеологічна апатія суспільства, засилля партійної номенклатури
Леонід Брежнєв та його доба. Л. Брежнєв зосередив у своїх руках одноосібну владу. Характерною ознакою його доби був похилий вік членів його команди - 70 років (при загальносоюзних 67). Впливовою особою став ідеолог партії М. Суслов. Проводилася політика неосталінизму. Культ особи Брежнєва був позбавлений почуття всякої міри, ніж його попередника. Проводив політику комуністичної експансії в Азії, Африці і Л. Америці та досяг ядерного паритету зі США
Академік - дисидент. Сáхаров Андрíй Дм́итрович (1921 —1989, Москва) — радянський фізик, лауреат Нобелівської премії миру (1975), дійсний член АН СРСР (з 1953), співтворець водневої бомби, активний борець за права людини.1970-го разом з фізиком В. Турчином та істориком Роєм Медведєвим надіслав відкритого листа до уряду СРСР (Брежнєву, Косигіну та Підгорному) з пропозицією демократизувати СРСР. Одночасно Сахаров захищав права політичних в'язнів, протестував проти політичних репресій в СРСР тощо
Михайло Горбачов та початок “перебудови”Перебудова — загальна назва реформ та нової ідеології радянського партійного керівництва, що використовувалася для означення великих і неоднозначних змін в економічній та політичній структуріСРСР, ініційованих генеральним секретарем ЦК КПРС М. Горбачовим в 1986—1991 роках. Початком перебудови вважают 1987 р., коли на пленумі ЦК КПРС «перебудова» була оголошена головним напрямком розвитку держави
Спроби економічних реформ. Прискорення. Курс був направлений на прискорення соціального та економічного развитку Радянського Союзу. По своїй суті термін «прискорення» визнавав відставання СРСР в развитку від провідних промислових країн світу і являвся новою версією старого компартійного гасла «наздогнати та перегнати»
Громадсько-політичне життя. Антиалкогольна кампанія. Антиалкогольна кампанія в СРСР, розпочалася в травні 1985, призвела до підвищення на 45 % цін на алкогольні напої, скороченню виробництва алкоголю, вирубуванню виноградників, дефіциту цукру в торгівлі через самогоноваріння та введення карток на цукор. Це дещо знизило рівень злочинності, здійсненої на ґрунті алкоголізму
Політичні реформи. Гласність. Гла́сність — політичний термін, для означення політики максимальної відкритості в діяльності державних установ та свободи інформації. У вузькому сенсі - головний компонент політики перебудови, здійснюваної Горбачовим у другій половині 1980-х рр. в СРСР, що полягав в істотному послабленні цензури та знятті існуючих в радянському суспільстві чисельних інформаційних бар’єрів.
Національні рухи в СРСРСаме до такого типу відносяться конфлікти, подібні до тих, які були в Якутії (1986 р.), в Туві (1990 р.), а також російсько-естонський в Естонії, російсько-латиська в Латвії і російсько-молдавський в Молдові. Якщо перші два мали характер міжгрупових сутичок, що переросли в демонстраційні форми протистояння, а в Туві - і в наступний відтік росіян із зони конфлікту, то міжгрупові конфлікти в Естонії та Латвії були пов'язані, з одного боку, з дискримінаційними заходами урядів, спрямованими на «витіснення» не естонського населення, акціями націонал-екстремістів, а, з іншого - організацією опору. Масові міжгрупові насильницькі зіткнення мали місце в Азербайджані, Вірменії, Киргизстані, Узбекистані
Фергана: 1988- 1990 Розпочалися з заворушень у містечку Кувасай, де в травні 1989 р. сталися бійки між, з одного боку, турецької і, з іншого - узбецької і таджицької молоддю. Бійки переросли в великомасштабні зіткнення. Заворушення охопили міста Ташлак, Маргилан, Фергани, Коканд і селище Комсомольський, де почалися масові погроми, вбивства і підпали турецьких будинків. Підрозділи військ МВС СРСР змогли взяти ситуацію під контроль лише через кілька днів після початку виступів. Протягом червня 1989 антитурецькі мітинги і виступи відбувалися в Ташкентській, Наманганської, Сирдар'їнської і Самаркандської областях. Напружена ситуація в Узбекистані зберігалася протягом усього 1990 року
Серпневий путч 1991 р. Серпневий заколот — політичні події, що відбулися 18 — 21 серпня 1991 року в СРСР, і отримали таку оцінку з боку влади СРСР, а також органів влади деяких союзних республік, як змова, державний переворот та антиконституційне захоплення влади (заколот). Події проявилися у створенні Державного комітета з надзвичайного стану ( рос.- ГКЧП), що складався з віце-президента СРСР, ряду керівників ЦК КПРС, уряду СРСР, армії та КДБ СРСР, що проголосили себе органом «для управління країною та ефективного здійснення режиму надзвичайного стану», рішення якого були загальнообов’язкові, і проявилися у фактичному відстороненні М. Горбачова від здійснення повноважень президента СРСР. Метою створення ГКЧП, за словами Геннадія Янаєва — було недопущення підписання договору про Союз Суверенних Держав, який, на думку членів ГКЧП, ліквідовував Союз РСР
Розпад СРСР. Утворення СНДРозпа́д СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в економіці, соціальній сфері, суспільному та політичному житті Радянського Союзу, які привели до припинення існування СРСР в кінці 1991 року. 25 грудня 1991 — Президент СРСР М. Горбачов оголосив про припинення своєї діяльності на посаді Президента СРСР «по принциповим міркуванням»; 26 грудня Верховна Рада СРСР прийняла Декларацію про припинення існування СРСР. Розпад СРСР призвів до незалежності колишніх республік СРСР та появи їх як самостійних держав?
Закріплення та рефлексія1. Поясніть зміст понять: «застій», «дефіцит», «несунство», «інфляція», «перебудова», «прискорення», «гласність»2. Назвіть прояви загальної кризи радянської системи в СРСР в 70-80-х рр.3. Якими були головні завдання політики «перебудови» в СРСР ? Чому вона зазнала краху?4. Хто такі дисиденти?