Як сучасна людина реагуватиме на диво? Безперечно, саме так, як це робили люди, які побачили цього старигана з крилами: хтось бачить лише видовище, таке саме, як жінка, яка перетворилася на павука, хтось не вірить своїм очам, хоча ніби й не дивується і шукає відповідних пояснень, а в цілому диво виявляється чимось зайвим у буденному житті. Хіба це не реальність нашої сучасності? Може, варто замислитись, скільки важливого для душі ми втрачаємо, навіть не помічаючи, що диво було поруч і що взагалі було диво.
Висновки…Дія в оповіданні Ґ. Ґарсії Маркеса «Стариган із крилами» відбувається на узбережжі латинської Америки, але ані точних координат, ані назви селища у творі не зазначено. напевно, автор цим намагався сказати, що описане селище — це символічна модель усього людства, яке в гонитві за матеріальними благами втрачає високі духовні ідеали та моральні орієнтири. Справжнє диво для мешканців селища було лише розвагою. Воно не змінило нікого, позаяк ніхто й не прагнув змін. Отже, сенс не в тому, що диво виявилося нібито несправжнім, а в тому, що мешканці самі не здатні були побачити справжнє диво та творити диво в собі.
Підсумки."Янгол був єдиним, хто не брав участі в подіях, яким був причиною" — пише Маркес. Якщо мотивації усіх людей, які бачили янгола, зрозумілі, то саме його бездіяльність може здатися дивною. Але у цьому ховається головний філософсько-етичний сенс оповідання, що стає зрозумілим, якщо спробувати знайти пояснення цій бездіяльності. Люди навколо янгола настільки поринули у буденність, що навіть не заслуговують на покарання (про нагороду взагалі не йдеться). Не лише посланця вищих сил, а навіть живу істоту, рівну собі, не бачать вони в янголі, але роблять це швидше через душевну обмеженість, ніж від злої волі, якої теж нема.