Презентація STEM-проєкту «Природний еліксир здоров’я».

Державний навчальний заклад “Полтавський центр професійно-технічної освіти”STEM-проєкт “Природний еліксир здоров’я”

Автори STEM-проєкту- Аверкеєва Єлизавета, Іщенко Євгеній, Шипова Анастасія, Ярещенко Сергій. Боровська Дарина. Наукові керівники: В. А. Насвєтова, О. В. Аверкеєва

Коментар: в сучасному світі, де панує глобальна пандемія, актуальним залишається пошук природних джерел зміцнення імунітету людини, профілактики вірусних хвороб та пошук допоміжних засобів для полегшення перебігу захворювання на Covid -19.

Актуальність теми полягає у тому, що-Медоносна бджола “Apіs mellіfera L.” – дивовижне творіння природи, що дає людині цілющий, поживний і ароматний мед, віск, бджолину отруту, корисні прополіс, маточне молочко і квітковий пилок. Велика користь від цих комах і для сільського господарства. Там, де є бджоли, благополучне навколишнє середовище, знижується екологічна напруга та завжди є високі урожаї.

Шукай альтернативу!

Мета проєкту: поглиблення знань учнів про хімічні, фізичні властивості меду; розвиток особистості учнів, мотивація їх до навчання, формування творчого стилю мислення, дослідницьких навичок, вміння працювати в команді; здатності до самонавчання через здійснення компетентнісного підходу під час реалізації інтегрованого STEM –проєкту із різних предметів; розвиток екологічного мислення; виховання свідомого ставлення до збереження свого здоров’я та навколишнього середовища.

Предмет дослідження: мед.

Бджолиний мед – солодка сироподібна рідина, яку виробляють бджоли з нектару, паді, медяної роси та солодких виділень медоносних рослин і солодких рідин.

Квітковий мед бджоли виробляють з нектару квіток багатьох видів рослин. У більшості це суміш, яка утворюється при збиранні краплинок з кількох рівних медоносів, що одночасно цвітуть поблизу пасіки. Такий змішаний бджолами продукт називають збірним, або поліфлорним медом, а коли у вулик надходить нектар майже з однієї медоносної рослини, його називають монофлорним. В Україні поширені сорти монофлорного меду з гречки, липи, соняшника, еспарцету, конюшини, буркуну, білої акації, ріпака та інших рослин. Кожний має своєрідний смак, колір, відрізняється вмістом цілого ряду речовин, проте за хімічним складом всі сорти квіткового меду дуже близькі.

З історії меду Бджола з'явилася на 50-60 тисяч років раніше людини. Письмові згадки 3000 р. до нашої ери свідчать про те, що в Єгипті було добре розвинене бджільництво. З тих пір і почалося кочове бджільництво. Наскільки єгиптяни цінували мед і бджіл, показує і те, що у фараонів від першої династії до римського часу на емблемах, як і на гробницях, була зображена бджола . В Ассирії бджільництво було в розквіті, відомий тоді був ще і віск. У часи Сарагохета і після його смерті тіла померлих намазували медом і воском.

З історії меду. Бджільництво сильно розвинене в Стародавній Греції. Греки вставляли у вулики і регулювали ними зайві запаси меду. Аристотель поклав початок науковому бджільництва . Він знав життя бджіл і розподіл праці в бджолиної сім'ї і згадує про хвороби бджіл, таку як гнилець та інші. У Древній Греції оформлюються перші знання про життя бджіл та їх розведення. Гіппократ пише про життя бджіл , харчові і лікувальні якості продуктів бджільництва.

З історії меду У Римській імперії, римський вчений Вараон у своїй праці про сільське господарство приділяє увагу розвитку бджільництва в імперії, розведенню бджіл, вуликів, продуктів бджільництва. Відомий грецький вчений і лікар Діоскаріт відзначає успішне застосування меду при лікуванні шлункових захворювань.

Дещо про мед. Мед завжди знаходився в особливій пошані , тому простіше перерахувати ті речі , які він не може робити не може , ніж ті які робить. При цьому продукти бджільництва досить складні для науки . Можна з упевненістю сказати , що вони складніше , ніж нанотехнології , які оперують тільки одним елементом , а в кожному продукті бджільництва таких елементів безліч. Ми дуже рідко замислюємося про те , що мед - це продукт , про цілющі властивості якого ходить безліч історій. Ми приходимо в магазин і просто беремо баночку , з написом МЕД . Однак останні дослідження вчених підтвердили , що в меді міститься не менше 300 найменувань природних компонентів

Пасічницьке господарство

Вчені про мед «Бджолиний мед - це природний продукт, незамінний за своїми якостями. Він займає перше місце серед усіх ліків, які підносить нам природа. Мед містить вітаміни, які оновлюються кров, заспокоюють нерви і дають нове життя ».(Проф. лікар А. Златоров)

Продукти бджільництва. Мед. Віск. Пилок. Перга. Прополіс. Бджолина отрута. Бджолине маточне молочко

Квітковий пилок. По пилиночці, по краплиночці бджоли збирають квітковий пилок 

Перга– бджолиний “хліб”

Перга-добута станком «Пергодар»

Віск добутий воскопресом

Вощина зі свого воску

Прополіс

Відкачка меду

Відкачка меду

Інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності перед проведенням досліджень

Лабораторне дослідження меду. А. Для визначення кольору меду. Колорградер Пфунда або фотоелектроколориметр (ФЕК–56 М, КФО, КФК або ін.); скляні пробірки; сушильна шафа; капронове сито; зразки меду.

Лабораторне дослідженнямеду. Б. Для визначення в’язкості меду. Баня водяна; термометр зі шкалою від 0 до 100 0 С і ціною поділки 1 0 С; шпателі; зразки меду.

Лабораторне дослідженнямеду. В. Для визначення аромату. Скляна бюкса (склянка); баня водяна; зразки меду.

Лабораторне дослідженнямеду. Г. Для проведення дегустації меду. Скляна бюкса (склянка); баня водяна; зразки меду з гречки, акації, липи, соняшнику, різнотрав’я, падевого.

Лабораторне дослідженнямеду. Д. Для проведення вапняної реакції. Пробірки хімічні з термостійкого скла; хімічні склянки; конічні пробірки; центрифуга; спиртівка; скляні палички; щипці-тримачі для пробірок; вапно; дистильована вода; зразки квіткового і падевого медів.

Лабораторне дослідженнямеду. Е. Для проведення оцтовокислої реакції. Скляні пробірки; скляні палички; піпетки очні; водяна баня; свинець оцтовокислий; дистильована вода; зразки квіткового і падевого медів.

Лабораторне дослідженнямеду. Ж. Для проведення спиртової реакції. Скляні пробірки; спирт-ректифікат 96, дистильована вода; зразки квіткового і падевого медів.

Віск. Склад і властивості бджолиного воску. Бджолиний віск — секрет воскових залоз медоносної бджоли. Одержують його при переробці вихідної та вторинної воскової сировини витоплюванням, гарячим пресуванням, центрифугуванням та екстрагуванням безпосередньо на пасіках та воскозаводах.

Хімічний склад бджолиного воску. Віск містить складні ефіри (70—75 %), вуглеводні (12,5—15,5 %), вільні жирні кислоти (13,5—15,0%), в невеликій кількості барвні, ароматичні речовини, воду, залишки меду, квіткового пилку, прополісу. В ньому нараховують до 300 різних речовин. Визначення складу воску досить трудомісткий процес. Тому на практиці прийнято характеризувати кількісний склад його за допомогою хімічних констант. Кожна з них показує в умовних одиницях сумарний вміст речовин одного класу.

Фізичні і фізико-хімічні властивості воску. Колір. Свіжий віск білого кольору, тому щойно відбудовані стільники білі або світло-жовті залежно від виду рослин, з яких бджоли збирають нектар, їх породи. Колір воску залежить від якості вихідної воскосировини, способу його одержання та очистки. Віск, який одержують з щойно відбудованих стільників і забрусу, може бути світло-жовтим, з вибракуваних стільників — жовтим, темно-жовтим. Темним він стає від домішок прополісу, пилку, коконів, екскрементів бджіл та невмілої переробки сировини.

Використання воску. Значна частина натурального бджолиного воску залишається в бджільництві для виготовлення вощини. Крім того, його використовують у багатьох галузях народного господарства, медицині, парфюмерній промисловості та ін. Наприклад, віск застосовують при точному литті чавуну, одержанні дроту з урану, танталу та інших рідкісних металів, при полірувальних і шліфувальних роботах. В електротехніці — при виготовленні паст для діелектричних датчиків, ізоляційної просочної та волого-захисної маси для акумуляторів, гальванічних батарей, кабелів тощо.

Фізичні властивості воску. Запах. Віск, одержаний з відбудованих стільників або забрусу, має приємний воско-медовий запах. У виробленого з неякісної воскової сировини він специфічний, «мерв'яний». Відбілений майже зовсім його не має. Смак. Віск, одержаний з високоякісної воскової сировини, не має смаку. Структура злому воску дрібнокристалічна або дрібнозерниста. Більш тонка зернистість у воску, одержаного із свіжих стільників або забрусу. У відбіленого та свіжоперетопленого воску злом менш зернистий. Найвиразніша структура у світлого і давно виробленого воску.

Фізичні властивості воску. Консистенція. Віск — тверда, щільна і крихка на холоді маса. Температура плавлення 62—65 °С, застигання 66—67°С, коефіцієнт твердості 3—14, щільність 0,956— 0,970 г/см3. Дія температури на віск. При 29—35 °С відбувається пластичне розм'якшення, 60—65 °С — процес плавлення, 46—47 °С — руйнування структури твердого тіла, 95—105 °С (при наявності води)—спінювання, 140 °С — відгонка легких олійних фракцій, 300—330 °С — відгонка важких фракцій, 340—355 °С — перегонка більшої частини воску, при 400—600 °С — випаровування і згорання.

Фізичні властивості воску. Кристалічний стан воску. Кристалізація — складний процес формування структури компонентів воску. Вона залежить від температурного режиму, часу. Процес формування кристалічної структури продовжується після застигання воску і закінчується через 3—4 міс. При цьому зростає його твердість та пружність. Вилежаний віск —цінний і придатний для виготовлення вощини.Іноді при тривалому зберіганні на поверхні воску утворюється сірий наліт. Це «випотівають» речовини, які мають низьку температуру плавлення і подібні до низькомолекулярних вуглеводів. При нагріванні до температури 35 °С сірий наліт зникає, а якість воску не погіршується.

Хімічні властивості воску. Бджолиний віск не розчиняється у воді, гліцерині, мало розчиняється в етиловому спирті. При нагріванні повністю розчиняється у петролейному ефірі, бензині, скипідарі, ацетоні та інших органічних розчинниках.

Тара для зберігання меду

Зберігання меду. Мед, отриманий після відкачування на багатьох пасіках розливають для транспортування в металічні молочні бідони або спеціальні ємності, виготовлені з алюмінію. Однак для тривалого зберігання таку тару використовувати не можна, оскільки кислоти меду взаємодіють з металом і відбувається часткове розчинення його в меді, а також потемніння за рахунок продуктів розпаду цукрів, які каталізуються металом. В тарі, виготовленій з нержавіючої сталі, мед можна транспортувати і зберігати тривалий час без погіршення його якості.

Зберігання меду. При дотриманні оптимальних режимів зберігання в правильно підібраній тарі мед може зберігатись багато років, не змінюючи своїх властивостей, однак в практиці товарознавства рекомендують його зберігання до двох років. Перспективним є фасування меду в дрібну тару у пасічницьких господарствах, тому що в цьому випадку між відкачуванням меду, обробкою і фасуванням відпадає необхідність зберігання меду як сировини.

Фасування, маркування і зберігання фасованого меду. Фасування і маркування тари з медом проводиться відповідно до вимог ДСТУ 4497:2005 “Мед натуральний. Технічні умови”. На технологічних лініях продуктив-ністю 1 т меду за зміну його фасують за допомогою ручних кранів, а на лініях продуктивністю 4 т меду за зміну за допомогою дозаторів наповнювачів ПАД–3, КНЛ–1 М, КН–0,2 М та ін. Крім того, в комплект обладнання цієї лінії входять два ручних крана-дозатора, які використовуються для доливання меду в банки у випадку не заповнення їх до номінального рівня автоматичним дозатором-наповнювачем. При фасуванні меду варто знати, що чим менша відстань між горловиною тари і стічним отвором крана-дозатора, тим точніше дозування меду.

Вологість меду. При значному підвищенні вологості меду після відкачування (23–25%) або при незначному перевищенні після місяця зберігання необхідно проводити десорбцію води, або так зване “дозрівання” меду. Витримують мед при температурі 40–45 0 С і вологості повітря 40–50 % тривалий час в неглибокій тарі, яка збільшує площу випаровування води. За період відстоювання меду випаровується частина вологи і одночасно триває дія ферментів на цукри з залученням води у ферментативні процеси. Випаровування вологи прискорюється тим, що при відстоюванні відбувається розшаровування меду, незрілий мед, який має меншу щільність, збирається у верхній частині відстійника. Верхній шар меду зливають в окремий відстійник. Приміщення, де дозріває мед повинне бути сухим і добре провітрюваним.

Практична робота на пасіці

Визначення натуральності меду, ознаки фальсифікації. Визначення натуральності і якості меду проводиться, як правило, у процесі його закупівлі заготівельними організаціями і на ринках, яке здійснює відповідна ветеринарна служба. При закупівлі у великій кількості натуральний бджолиний мед приймають партіями. Під партією розуміють певну кількість меду одного ботанічного походження, зібраного протягом сезону, однорідного за органолептич-ними та фізико-хімічними показниками, однієї технологічної обробки, розфасованого та упакованого в однакову тару.

Кожна партія оформляється одним документом, у якому вказується найменування організації, що здає мед, його вид й ботанічне походження, вміст води в ньому, рік збору, порядковий номер партії, кількість місць у партії, маса брутто і нетто в партії, дата видачі документа і номер стандарту. Підприємство, що проводило фасування продукту, додатково вказує дату фасування і результати реакції на оксиметилфурфурол. Інші показники якості меду надаються підприємством у необхідних випадках за вимогою органів ветеринарно-санітарного контролю. Мед допускається на експертизу при наявності у власника довідки про ветеринарно-санітарне благополуччя пасіки і місцевості або ветеринарного свідчення No 2 (при надходженні меду з іншого району) і ветеринарно-санітарного паспорта пасіки.

Для визначення якості меду з кожної одиниці упаковки відбирають середню пробу. Середня проба – це частина меду, яка характеризує якість всієї партії продукту. При цьому необхідно дотримуватись наступних правил. Рідкий мед спочатку перемішують, після чого середню пробу відбирають трубчастим алюмінієвим пробовідбірником діаметром 10-12 мм. Відбірник повільно занурюють на всю довжину тари, закривають вільний кінець пальцем і відібрану кількість меду виливають у чистий і сухий посуд. Середню пробу із закристалізованого меду відбирають конічним щупом з прорізом по всій довжині. Щуп занурюють на всю товщу меду навскіс від краю пакувальної тари в середню частину, потім щуп повертають навколо осі на 360° і витягують. Зі стовпчика меду зрізують шар ножем або чистим шпателем.

Стільниковий мед приймають на експертизу, якщо він запечатаний, не закристалізований, а стільники мають однорідний білий або жовтий колір. Проби меду з рамок вирізають ножем. Після видалення воскових кришечок (забрусу) зразок поміщають на сітчастий фільтр з діаметром комірок 1-2 мм і ставлять в термостат при температурі 40–45 0 С.

При експертизі стільникового меду в якості проби відбирають ділянку площею 25 см2 з кожного п’ятого стільника. Якщо мед не в рамці, то відбирають стільники таких самих розмірів від кожної одиниці тари. Після органоліптичного і лабораторного досліджень кожної проби залишки меду не повертають власникові, а направляються для технічної утилізації.

Для меду найбільш характерні видова і якісна фальсифікації. При видовій (асортиментній) підробка здійснюється шляхом повної або часткової підміни товару його замінником іншого виду або назви зі збереженням подібності однієї або декількох ознак. Залежно від засобів фальсифікації, подібності властивостей замінника і продукту, який фальсифікують, розрізняють наступні способи фальсифікації: – часткова заміна водою; – додавання в продукт низькоцінного замінника, який імітує натуральний продукт; – заміна натурального продукту імітатором.

Визначення вмісту в меді механічних домішок. Механічні домішки меду поділяються на природні бажані (пилок рослин) або природні небажані (трупи чи частини тіла бджіл, шматочки стільника, личинки) і сторонні (пил, зола, шматочки різних матеріалів тощо). Крім того, вони можуть бути видимими і невидимими. При сильному забрудненні меду в ньому можуть бути виявлені волосся, рослинні волокна, тріски, пісок та ін. За наявності трупів бджіл і їх частин, личинок, залишків стільників продукт не реалізують. Його необхідно очистити. При забрудненні сторонніми частками (пил, зола, тріски, волосся, пісок тощо) мед бракують.

Визначення вмісту в меді механічних домішок.

Якість натурального бджолиного меду встановлюють методами лабораторних досліджень за такими показниками: Водність меду характеризує його зрілість і визначає придатність для тривалого зберігання. Залежить від пори медозбору, погоди, вологості місцевості, співвідношення цукрів (чим більше фруктози, тим вища водність), умов зберігання, виду тари. В сухі жаркі роки водність буває низька, в дощові – підвищена. Водність квіткового меду в середньому дорівнює 18 %; падевого – на 0,5 – 1,5 % менше, що можна пояснити його великою зрілістю. Зрілий мед має вологість не більше 20 %, кристалізується в однорідну масу, може зберігатись тривалий час без втрати природних властивостей.

Визначення якості меду

За розчинністю мед можна розділити на три групи: швидкорозчинний, середньорозчинний і довгорозчинний. Перший розчиняється протягом 15 хв, другий-16-25 хв а третій – більше 25 хв. Тривалість цього процесу в розповсюджених фальсифікатів (тростинного і штучно інвертованого цукрів) – менше 10 хв.

Корисні властивості бджолиної отрути зумовлені не лише хімічним складом, але і реакцією людського організму на укус:-Протизапальні;-Розширює судини і капіляри;-Знімає спазм судин;-Стимулює активний доступ крові до ураженого місця;-Знижує артеріальний тиск іц т. д.

Апітерапія — лікування за допомогою бджіл.

Висновки Отже, ліки поряд. Вживаймо продукти бджільництва і будемо здорові!

 Здоров ’я – мед, болячки, як будячки.

Фізичні властивості Консистенція. Свіжий мед - це густа прозора напіврідка маса, що починає з плином часу поступово кристалізуватися і укріплятися. Незрілий мед стікає з ложки , а зрілий намотується на неї. Нашаровується складками. Чистий мед залишається рідким поки він запечатаний.

Фізичні властивості Колір меду. Залежно від фарбувальних речовин , що знаходяться в нектарі, колір меду може бути різним - від безбарвного світло- жовтого , лимонно-жовтого, золотисто-жовтого, темно-жовтого, коричнево-зелений, темно -жовтого і до чорного. Найбільш світлий мед - акацієвий, з ледь помітним кремовим відтінком. Переважним кольором меду є жовтий, а рідше темно-коричневий доходить до зеленого відтінку. Мед, зібраний ранньою весною, від яскраво-жовтого до помаранчевого кольору, а мед, отриманий з квіткового нектару, майже безбарвний або з зеленуватим відтінком.

Фізичні властивості3 . Аромат меду. Залежить від сорту меду. Запах обумовлений наявністю в меді характерних летючих органічних речовин, що знаходяться в нектарі квіток. Ефірні масла мають вийняткову специфічність, завдяки якій можна з точністю визначити походження меду. Інтенсивність аромату залежить від кількості летючих органічних речовин в меді. Деякі сорти меду.

Фізичні властивості4 . Смак меду. Залежить від походження і складу. Завдяки поєднанню аромату з солодкістю цукрів і кислотністю, яка надається органічними кислотами , мед має солодкий, легка кислуватим смаком . Самим солодким смаком володіє мед, в якому переважає фруктоза. Мед, отриманий не з нектару, а з цукрового сиропу та інших сполук - менш солодкий, ніж квітковий .

Сорти меду Акацієвий мед - добувається в придунайських районах . Належить до кращих сортів . Містить 40,35 % фруктози і 35,98 % глюкози. Володіє протимікробними властивостями. Липовий мед - найбільш високоякісний сорт меду. Має аромат липи, солодкий, блідо-жовтого кольору. Володіє антибактеріальними властивостями по відношенню до грам-позитивних і грам-негативних бактерій, а також містить летючі речовини, які мають протимікробну дію. Польовий мед - безбарвний. Має заспокійливу дію.

Сорти меду

Сорти меду. Фруктовий мед - з нектару квітучих фруктових дерев. Свіжий, прозорого кольору з жовто -червоним відтінком. У його складі може переважати перга яблунь, груші, черешень та інших фруктових дерев. Каштановий мед - темного кольору зі слабким ароматом каштанових квітів і гіркуватим присмаком. Має протимікробну дію проти бактерій при шлунково-кишкових і ниркових захворюваннях.

Сорти меду

Сорти меду. Гірчичний мед - золотисто-жовтого кольору . Рекомендується при захворюваннях дихальної системи. М’ятний мед - має аромат м'яти, світло- жовтого кольору. Мед містить велику кількість вітаміну С, м'ятний мед має жовчогінну , заспокійливу, болезаспокійливу і антисептичну дію.

Математика меду. До складу меду входить велика кількість цукру. Так, в середньому, в ньому є: ​​36,5% виногpадного цукру; плодового - 37,5%; тpостникового 1-2%; декетpінів - 3%; азотистих речовин - до 0,4%; кислот - 0,12%; воску, пилку, аpоматних та інших речовин до 0,5%; інше становить вода.

Кросворд «Солодкий мед»По вертикалі1. Невеличка комаха з жовто-чорними смугами, яка грала головну роль у мультфільмі «Бі Муві, медова змова».2. Особлива дерев’яна скринька, де живуть смугасті комахи, що так полюбляють мед.3. Солодка рідина, яку збирають бджоли з квітів, щоб отримати мед.4. Зброя бджіл, гостра, наче голка.5. Як у народі кличуть бджілку, яка працює без спочинку. По горизонталі6. Людина, яка розводить бджіл.7. Людина, яка вміє доглядати за бджолами, працює на пасіці.8. Світло-коричнева речовина, з якої бджоли будують стільники(із неї роблять свічки).9. Дерево, з нектару квітів якого роблять мед, корисний при застуді.10. Самець бджоли.11. Родина бджіл.

Математика меду

Задачі про мед

Бджола – природний математик

 Здоров ’я – мед, болячки, як будячки.

Вчені про мед «Бджолиний мед - це природний продукт, незамінний за своїми якостями. Він займає перше місце серед усіх ліків, які підносить нам природа. Мед містить вітаміни, які оновлюються кров, заспокоюють нерви і дають нове життя ».(Проф. лікар А. Златоров)

Цілющі властивості меду

Цілющі властивості меду

Цілющі властивості меду

Природні антибіотики

Скажемо: Ні!

Список рослин—медоносів: акація, верба, вишня, гречка, соняшник, малина, липа, вереск, фацелія, груша, яблуня, слива, абрикос, персик, медунка, огірки, дині, кавуни, нагідки, мак, черешня. 

Медоносні рослини – це рослини з яких бджоли збирають солодкий сік (нектар чи падь) для вироблення меду, а також квітковий пилок. В основному. Це покритонасінні рослини. Нектар – цукристий сік, який виробляється спеціальними залозами рослин нектарниками. Падь – солодкі виділення попелиць та інших комах на листках дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. Медяна роса – цукристий сік рослини, що виступає на тріщинах листкової пластинки при різких змінах температури (тургор рослин).

Нектаропродуктивність – показник якісної оцінки нектароносності рослин, за яким визначають кількість виділеного нектару, його біологічний запас. Медопродуктивність – показник ресурсів нектару суцільного масиву рослин на на одиниці площі, виражений в кілограмах меду.

Дякуємо за увагу!