Мета: Розглянути поняття «бароко», (що означає, звідки бере початок ця епоха). Визначити основні риси мистецтва бароко, та особливості архітектури бароко; познайомитися з шедеврами барокової архітектури та садово-паркової архітектури. Розвивати вміння розрізняти риси барокової архітектури. Виховувати інтерес до мистецьких шедеврів цього періоду; виховувати ціннісне ставлення до мистецтва. Тема: Стиль бароко. Архітектура. Тип уроку: 1. Урок засвоєння нових знань 2. Урок закріплення знань шляхом повторення теоретичних знань.
Основні риси мистецтва бароко: парадність, урочистість, пишність та видовищність;складність композиції та яскравість кольорів;динамічність і емоційна виразність;прагнення до синтезу мистецтв. У стилі бароко творила ціла плеяда талановитих митців: Архітектори: Л. Берніні, Ф. Борроміні в Італії, Ф. Б. Растреллі в Росії; Скульптор: Л. Берніні в Італії; Живописці: М. да Караваджо в Італії, П. П. Рубенс, А. ван Дейк у Фландрії; Композитори: Дж. Фрескобальді в Італії, Д. Букстехуде, Й. С. Бах, Ґ. Ф. Гендель у Німеччині. https://www.youtube.com/watch?v=qds0m8g. QBVEЙ. С. Бах."Волшебная флейта" - сборник мультфильмов по произведениям классической музыки Год выпуска: 2008
За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Художньої течії в мистецтві, що відзначалася манірністю, примхливістю, зловживанням певними прийомами. Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення способу життя й зовнішнього вигляду людини. Баро́ко (від порт. barroco та фр. baroque — «перлина неправильної форми», або ісп. barrueco «вичурний», «химерний» ) — стиль у європейському мистецтві кінця XVI — XVIII століття, який прийшов на зміну Відродженню і характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю.
Архітектура бароко: - просторовий розмах, плавність та складні поєднання криволінійних форм; - Багатство скульптурного декору, характерними деталями якого є теламон (атлант), каріатида (статуя одягненої жінки) і маскарон (скульптурна прикраса у формі голови людини, тварини чи фантастичної істоти); Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри; колони замінюються чотиригранною опорою. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Зовнішні фасади часто мали ефектні центральні виступи. Значного поширення в цей час набули архітектурні ансамблі та садово-паркові споруди.
Архітектурні шедеври бароко. Ф. Борроміні. Фасад церкви. Сан-Карло алле Кваттро Фонтане. XVII ст. Рим Церква Сан-Карло алле Кваттро (означає «церква св. Карла біля чотирьох фонтанів») еталон химерної барокової криволінійності, спроектований і побудований у Римі одним з найекстравагантніших майстрів бароко - Франческо Борроміні. Кути церкви - зрізані і біля них розташовані чотири скульптурні групи з фонтанами, звідси назва - алле Кватро Фонтане. Будівля в перерізі утворює овал, перекритий куполом, по сторонах розташовані дві невеликі каплички. Багато вражень на сучасних майстру архітекторів справив хвилястий фасад церкви. Він розбитий на два яруси величним карнизом і прикрашений щільно розташованими колонами і нішами. Ніші першого яруса прикрашені скульптурами, верхні залишені порожніми.
Лоренцо Берніні — один із найталановитіших архітекторів таскульпторів бароко. Берніні тривалий час виконував роботи для собору Святого Петра. Він створив монументальні статуї святих і папські надгробки, але найбільше творіння майстра — площа перед собором. Простір перед храмом архітектор перетворив на ансамбль із двох площ: перша, у формі трапеції, обрамлена галереями, що відходять від собору; друга, овальної форми, обернена до міста й оформлена двома колонадами. У симетричних точках цього овалу розміщені фонтани,а між ними — обеліск, який є своєрідним орієнтиром величезної площіЛ. Берніні. Площа Святого Петра. 1656–1667 рр. Ватикан
Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах - відомий австрійський архітектор доби бароко. Шенбрунн (нім. Schloß Schönbrunn «Палац Шенбрунн») — палацовий комплекс у столиці Австрії місті Відні, одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського бароко Віденський палац Шенбрунн був в основному літньою резиденцією імператорської родини Габсбургів. Це одна з найвизначніших архітектурних споруд австрійського. Окрім власне палацу, до комплексу Шенбрунн входить французький парк, прикрашений численнимискульптурами міфологічних персонажів і увінчаний біля підніжжяпагорба фонтаном Нептуна. Й. Б. Фішер фон ерлах. Палац Шенбрунн. 1696–1713 рр. Відень, Австрія
Палацово-паркові комплекси. Палацово-парковий комплекс — цілісна архітектурна композиція, в якій гармонійно поєднано будівлі, садово-паркові споруди та зелені насадження. У таких комплексах використовують рельєф, рослинність та інші природні елементи як основні компоненти при створенні певних художніх образів. М. Пьоппельман, Ґ. Земпер. Дрезденський Цвінґер. Поч. XVIII–серед. XIX ст. Німеччина