Поверхневий апарат клітини захищає внутрішній вміст від несприятливих впливів довкілля і забезпечує обмін речовин між клітиною і навколишнім середовищем. Надмембранний комплекс у бактерій — це клітинна стінка з муреїну, у рослин — клітинна стінка з целюлози, а у тварин — представлений глікокаліксом.
Плазматична мембрана (плазмалема) забезпечує зв'язок клітин між собою, вибірково пропускаючи всередину клітини необхідні речовини і виводячи з клітини продукти обміну. До складу плазматичних мембран входять білки, вуглеводи і ліпіди. У 1972 році Сеймуром Джонатаном Сінгером та Гартом Ніколсоном була запропонована рідинно-мозаїчна модель мембрани.
ПсевдоподіїТимчасові вирости цитоплазми клітин деяких найпростіших (наприклад, амеб, форамініфер, радіолярій. Структура псевдоподій та їхня форма може бути різноманітною. Псевдоподії виникають завдяки рухові цитоплазми, що перетікає в певне місце клітини, утворюючи виріст. Крім руху клітини, псевдоподії також забезпечують захоплення нею твердих поживних часток (фагоцитоз).
Джгутики та війки Мають вигляд тоненьких виростів цитоплазми. їхні внутрішня структура та діаметр (близько 0,25 мкм) подібні, а відрізняються вони за довжиною і характером рухів . Джгутики та війки вкриті плазматичною мембраною. Всередині цих органел розташована складна структура з мікротрубочок. На поперечному розрізі через джгутик або війку можна помітити дев'ять подвійних мікротрубочок на периферії та ще дві - в центрі Рухаються джгутики та війки за рахунок вивільнення енергії АТФ.
Клітинний центр (центросома) – немембранна органела еукаріотичнчх клітин, що складається з центріолей. Клітинний центр складається, як правило, з двох центріолей, розташованих під прямим кутом одна до одної. Стінки циліндра формує віночок з 9 груп мікротрубочок (по 3 мікротрубочки в групі, тобто з 9 триплетів), розміщених по колу. Клітинний центр бере участь у поділі клітини та організація цитоскелета.
ЕПРСкладається із системи дрібних вакуолей і канальців, які з’єднані між собою.Існує 2 типи ЕПР: гранулярна та агранулярна ( на мембранах місить рибосоми). Агранулярна ЕПР здійснює синтез тригліцеридів, ліпідів та стероїдних гормонів. Гранулярна ЕПР- забезпечує синтез білків. Гранулярна. Агранулярна
Апарат ГольджіСистема плоских дископодібних мембранних мішечків і зв’язаних з ними міхурців, основними функціями апарату Гольджі є зберігання та виведення надлишків речовин з клітин організму й утворення лізосом. Відкрито цю органелу в 1898 році італійським фізиком К. Гольджі. Комплекс Гольджі
Лізосоми. Мембрана. Ферменти. Транспортні білки. Лізосоми Органели, що мають вигляд округлих тілець. Функції лізосом:аутофагія – розщеплення власних компонентів клітини;автоліз – саморуйнування клітин чи груп клітин;виділення ферментів з клітини;розщеплення чужорідних речовин;травлення у одноклітинних з утворенням травних вакуолей;виведення неперетравлених решток
Функції вакуолей:перетравлення органічних речовин в одноклітинних (травні вакуолі);видалення надлишку води та продуктів обміну (скоротливі вакуолі);запасання речовин (клітини грибів і рослин);підтримання сталої форми клітин завдяки тургору;накопичення токсичних продуктів обміну Вакуоля – органела, заповнена клітинним соком
МітохондріїЗгідно теорії ендосимбіогенезу, еукаріотична клітина поглинула, але не перетравила аеробну бактерію, родича сучасних протеобактерій, яка стала мітохондрією. Тому у мітохондрій залишився власний геном, білоксинтезуючі системи, ферменти, білки. Мітохондрія має дві мембрани: зовнішню гладку і внутрішню з численними виростами - кристами
Хлоропласти. Пластиди зазвичай забарвлені в зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. У тилакоїдах містяться основні (хлорофіли) та допоміжні(каротиноїди) пігменти, а також усі ферменти, потрібні для здійснення фотосинтезу. У стромі хлоропластів є молекули ДНК, різні типи РНК, рибосоми, зерна запасного полісахариду(переважно крохмалю)