Презентація "Субкультури та її групи. Виховання молоді в умовах впливу сучасних неформальних молодіжних об’єднань""

ДНЗ «Центр легкої промисловості та побутового обслуговування населення м. Житомира» Субкультури та її групи. Виховання молоді в умовах впливу сучасних неформальних молодіжних об’єднань. Підготувала вихователь Невідомська Наталія Василівна Житомир-2023

Поняття субкультура Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Кожен представник чи носій субкультури приймає норми, цінності, картину світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Але паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування, як наприклад: жаргон (сленґ), зачіска, одяг, зовнішній вигляд та ін.

Молодіжна субкультура Молодіжна субкультура – будь-яке об'єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме: мову (сленг), символіку (зовнішня атрибутика), традиції, тексти, норми і цінності. Учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.

Сучасне суспільство представляє собою систему багато подібних субкультур. Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Паралельно з цим існують і зовнішні атрибути, які свідчать про приналежність до певного угрупування. Молодь створює свою жаргонну мову – своєрідний сленг, моду, музику та моральний клімат. Особливості цієї субкультури пояснюються, з одного боку – надлишком життєвої енергії, а з іншого – відсутністю у більшості молодих людей економічної та соціальної самостійності. І тому для такої людини спосіб знаходження свого місця у молодіжному угрупуванні є способом самоствердження та самореалізації себе в суспільстві. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі. Причини виникнення молодіжних неформальних об'єднань

Типи молодіжних субкультур Романтико-ескапістські (хіпі, толкієністи). Гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери). Кримінальні (гопники). Анархо-нігілістичні (панки, металісти, готи, сатаністи тощо).

Готи Готи - результат злиття ностальгії «романтиків» по модному одягу, декларативного нігілізму і могильного гумору панків. Одягаються вони у все чорне, в крайньому випадку в темно-сіре. Зачіска гота - справжній витвір мистецтва. З предметів ужитку носять шкіряні штани, жилети, намиста, ланцюжки, сережки. Справжні готи, крім турбот про одяг, прагнуть підтримувати і відповідний спосіб життя. Готи рясно і охоче запозичують декадентську, кладовищенську, вампірську естетику. Вітається все, що відноситься до темної сторони буття, пов'язано із смертю. Улюблені місця зборищ готів - кладовища. Часто практикують садомазохізм. Готи схильні перетворювати свої тусовки на ролеву гру, в якийсь інфернальний театр.

Хіпі Сьогодні чітко виділяються два прошарки цього руху: так звана "стара система" ("олдові хіпі" від англійського old, тобто старий, "справжні хіпі", "мамонти") та "нова система". "Стара система" складається з людей старшого віку (навіть до 50-ти років), для яких "хіпізм" - це все їхнє життя. Найчастіше ці люди не мають ані постійної роботи, ані постійної сім'ї. Більшість із них деградували і стали наркоманами, бомжами чи психічно хворими особами. "Нова система" об'єднує в собі молодь віком від 14-ти до 20-ти років, які примудряються поєднувати свій "хіпізм" із навчанням у престижних закладах і не завжди дотримуються найважливішої заповіді, яку визначили ідеологи руху - незалежність від соціуму. Натомість молодь робить основний акцент на атрибутиці, перебираючи на себе сленг, манеру одягатися, прикраси та ін. Окрім розкішних патлів на голові, хіпі мали і інші форми відзнак, найвідомішою з яких є "фенічка", або "фенька", котра вважається вершиною хіповського самовираження.

Панки Є два типи панків: люди належать до цього руху тому, що вони слухають відповідну музику (панк-рок музику); люди, які окрім того що слухають цю музику, ще і в житті сповідують панківські принципи.  Іноді панки носять вузькі джинси трубами, рокерські куртки, футболки з нестандартними зображеннями і різноманітне взуття, починаючи від кедів, закінчуючи титановими черевиками. Волосся панки укладають, а точніше ставлять у вигляді ірокеза або інших «архітектурних» форм, або ж голяться налисо. Татуріровкі зазвичай довільні, але можуть бути і символи, такі як свастика (причому може бути і перекреслена) або залізний хрест. Проте не всі, кому імпонує рух панк, може вважатися його представником. Зловживання алкоголем і наркотиками, насильство - теж елементи панку. 

Скінхеди Часто скінхедів вважають фашистами. Образ, який ці бритоголові хлопці (а деколи і дівчата) створили навколо себе постійними бійками, сплутався у масовій свідомості з групами неонацистів, які теж здебільшого голять свої черепи і люблять одяг темних кольорів. скінхеди, які борються проти расистів і ультраправих. Вони регулярно проводять концерти, мітинги і значно радикальніші акції — організовані побиття boneheads (тупоголових), як вони називають неонацистів. Але основну частину скінів і далі складають прості хлопці з робітничих кварталів, які особливо не переймаються своєю політичною орієнтацією, а просто збираються вечорами разом, п'ють пиво, влаштовують бійки і коротко стрижуться. Їх і надалі варто остерігатися в темних переходах, але не варто плутати з неонацистами. В країни колишнього СРСР цей рух потрапив разом з панк рухом, на данний момент цей рух сильно змішався з рухом футбольних хуліганів в Україні, скінхедів можливо часто побачити коли вони вболівають за свою улюблену команду в якомусь пабі чи на стадіоні.

Гопники Го́пник (гоп, гопота) — представник радянської та пост-радянської субкультури, утвореної в результаті проникнення кримінальної естетики в робітниче середовище; людина, що вимагає гроші або інші цінні речі від інших людей, шахрай, грабіжник, хуліган. Зазвичай походить з малозабезпечених сімей. Гопи виникли в післявоєнному СРСР як наслідок вкрай низького рівня життя, загибелі на війні мільйонів чоловіків, діти яких виховувались вулицею та тотальної зубожілості. В умовах такої „боротьби за шматок хліба” з хлопців-підлітків виростали справжні злодії. Характерні особливості гопів: Ходять зграйками по декілька осіб Носять «кепку» та спортивні штани Улюблене прохання: «дай рубас», «єсть пара двацать пять коп», «займи гривень десять, завтра віддам, мамой клянусь» Усі один одного називають «васями» Лузають насіння («сьомки»)

Емо Імідж емо: традиційною зачіскою емо вважається косий, рваний чубок до кінчика носа, що закриває одне око, а ззаду коротке волосся, що стирчить в різні боки. Перевага віддається жорсткому, прямому чорному волоссю. У дівчат можливі дитячі, смішні зачіски - два маленькі хвостики, яскраві заколочки - сердечка з боків, бантики. Часто емо проколюють вуха або роблять тунелі. Крім того, на обличчі емо може бути пірсинг (наприклад в губах і лівій ніздрі, бровах, переніссі). Одяг: Емо носять одяг в рожево-чорних тонах з двокольоровими узорами і стилізованими значками. Основними квітами в одязі є чорний і рожевий (пурпурний), хоча і інші яскраві кольори вважається допустимими. Найголовніше прагнення емо - знайти велику чисту любов. Закохавшись, вони цілком віддаються цьому всепоглинаючому відчуттю. А якщо опиниться, що вони помилилися і ця людина несправжня друга половинка, то стражданням емокидів не буде межі, найближчі дні вони присвятять роздумам про недосконалість нашого миру. Але поплакавши пару днів, вони спрямовуються до подальшого пошуку. Особливо сильні емоції викликає в емокидах музика. На емо-фестивалях натовпу емокидів в яскравому одязі не в силах справитися зі своїми емоціями і чи не заливають сльозами танцпол.

Геймери Геймери — це прихильники комп'ютерних ігор, які вбачають в іграх сенс свого життя. Найчастіше геймерами є підлітки. Фактично гра у підлітка займає увесь вільний від навчання час. Найбільш організованим різновидом геймерів є “квакери”, прихильники комп’ютерної гри “Quake”. Субкультура геймерів зародилася нещодавно. З появою комп'ютерних ігор, а пізніше й Інтернету молодь стала активно спілкуватися в мережі. Комп'ютерні мережеві ігри для них — це можливість спілкуватися в дії: разом з іншими, часто іноземними, однолітками проходити завдання та перемагати ворогів. Існують також і не мережеві ігри, у яких чисто розважальна функція. Геймер за зовнішнім виглядом нічим не відрізняється від звичайної людини. У геймерів свій жаргон, свої клуби за інтересами.

Байкери Байкер — це водій мотоцикла. Хоча не все так просто. Байкери — це саме субкультура. Для них байк — стиль життя, а не просто швидкий та зручний спосіб пересування. Серед байкерів зустрічаються релігійні люди, чимало й атеїстів. Але всіх їх об'єднує віра в одного кумира — Швидкість. Байкер живе і помирає, прагнучи до позамежного. У цьому байкери схожі на спортсменів. У певній мірі байкінг є спорт, але спорт екстремальний. Закований у чорну шкіру бородач, з ніг до голови покритий татуюваннями, може виявитися майстром спорта міжнародного класа по мотокросу та чемпіоном країни у якомусь році, але він прийшов у субкультуруру байкерів, щоб насолоджуватися свободою та швидкістю.

Хіп-хопери Хіп-хопер – це бунтар-одинак, у нього своя система цінностей і насичений внутрішній світ. Відповідно і емоційний настрій хіп-хопера можна описати так: серйозний, жорсткий, різкий, агресивний. Останнім часом, зважаючи на навалу хіп-хопу в молодіжну культуру, доводиться чути підміну цього поняття словом “реп”. Отож “реп” – це виключно музичний стиль, в той час як “хіп-хоп” є тією субкультурою, яка окрім репу вбирає в себе ще і ді-джеїнг, ґрафіті, специфічну форму одягу, деякі види спорту, брейк-денс та ін., а відповідно, є значно ширшим поняттям, аніж просто “реп”. Найважливіші елементи хіп-хопу: Читка (читання репу) – при видимій простоті цього уміння, воно вимагає від майстра значно більше старань, аніж може здатися на перший погляд. Читання текстів повинно бути не монотонним, а таким, щоб запам’ятовувалося. Тому величезна увага приділяється правильному підборові рим, інтонацій, і велика увага приділяється алітерації. Брейк (бі-боїнг) – танцювальний елемент даної субкультури.

Мажори Мажори – вихідці із багатих сімей. Носять одяг певного бренду. До своїх однолітків із “простих” сімей відносяться з поблажливістю, презирством та зневагою. Можуть не дуже старатися в навчанні та дозволити собі дрібні правопорушення.

Вплив молодіжної субкультури на міжособистісні стосунки Процес формування та розвитку особистості характеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, це почуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неї ставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. Провідним фактором самоутвердження людини в період ранньої юності є усвідомлення своєї ролі у двох існуючих системах взаємовідносин з оточуючими – ровесниками та дорослими. У кожній з цих систем молодь проявляє себе по-різному. Взаємини з дорослими характеризуються складним протиріччям внутрішньої позиції молодої людини – прагнення до самостійності поєднується з тривогою, що він не впорається з новими завданнями, які поставлені перед ним. У цьому йому потрібна підтримка дорослого, але відверто визнати це він не хоче, шукаючи заміну такому спілкуванню в середовищі субкультури. Нерозуміння є типовою особливістю взаємин юнацтва з дорослими, і як наслідок цього виникають конфлікти з приводу як захоплень та повсякденних звичок (одяг, макіяж, час відсутності вдома, тощо), так і з приводів належності молодої людини до субкультури, його життя та особистих принципів, норм.

Молодіжні субкультури — особлива частина суспільної культури Молодіжна субкультура є одним з багатьох видів субкультур і особливою частиною суспільної культури. Кожен представник субкультури приймає норми, цінності, картини світу, стиль життя та інше – за зразок свого існування. Молодь у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі. Процес формування та розвитку особистості характеризується визначеними психологічними закономірностями. Насамперед, це почуття дорослості, показниками якого є потреба молодої людини, щоб до неї ставились як до дорослої; прагнення до самостійності і бажання захистити деякі сфери свого життя від втручання дорослих та наявність власної лінії поведінки. У період ранньої юності людина більш відчуває необхідність мати друга, що також є однією з причин належності підлітка до певної субкультури. Спостерігається підвищення інтересу до ровесника, як до людини з певними внутрішніми якостями. В процесі спілкування з однолітками молодь вибирає друзів з схожістю поглядів на життя, та чітко усвідомлює різницю між товаришем і другом, якому можна довіритись.

Анкета “Моє ставлення до молодіжних субкультур” 1. Які ти знаєш неформальні молодіжні організації? 2. Як ти ставишся до молодіжних субкультур: а) позитивно; б) негативно? 3. Чи є в тебе друзі, які входять до неформальних молодіжних організацій: а) так; б) ні? 4. Чи схвалюєш ти спосіб самовираження через демонстративний зовнішній вигляд: а) так; б) ні? 5. Чи приєднався б ти до якоїсь із популярних молодіжних субкультур (емо, готи, скінхеди та ін.): а) так; б) ні; в) на деякий час? 6. Чи відомо тобі про негативні вчинки, які скоїли члени неформальних організацій: а) так; б) ні? 7. Чому, на твою думку, підлітки захоплюються ідеями неформальних організацій? 8. Що, на твою думку, впливає на формування ціннісних орієнтацій молоді: а) сім’я; б) друзі; в) “вулиця”? 9. До кого ти звернешся, якщо потрапиш у складну життєву ситуацію: а) батьки; б) педагог; в) практичний психолог; г) однолітки, друзі; д) упораюся сам?

Висновок На формування індивідуальності в період ранньої юності молодіжна субкультура впливає в деякій мірі позитивно, тому що вирішує для молоді частину їхніх проблем та переживань: забезпечує підтримку друзів, підвищує самооцінку, адже в період юнацтва більшість молодих людей недооцінює себе та свої здібності. Також молодіжна субкультура розвиває творчі здібності та нахили, зменшує рівень тривожності в молоді, сприяє становленню особистості в суспільстві, її соціалізації. Проте, залишаються і негативні фактори впливу. Тобто, вплив молодіжної субкультури на формування особистісного «Я», соціального «Я» в період ранньої юності залежить від того, яку течію субкультури обере молода людина та в чому полягатиме характер та зміст її діяльності в середовищі молодіжної субкультури. Багато людей упереджено ставляться до представників субкультур. Але кожен має право бути індивідуальним.