Презентація "Сучасні тенденції розвитку світового господарства"

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА ТЕМА 2 СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ГЕОГРАФІЯПідручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів КОБЕРНІК Сергій Георгійович. КОВАЛЕНКО Роман Романович

Пригадайте! 1. Чому в сучасних умовах національні господарства не можуть існувати ізольовано одне від одного? 2. Яке значення для розвитку суспільства має мережа Інтернет?

Найважливіші тенденції розвитку світового господарства. У кінці XX – на початку XXI ст. світ вступив у нову епоху глобальної соціальної трансформації, яка вимагає формування єдиних цілей для усіх країн у планетарному масштабі. На це, зокрема, орієнтує прийнята на конференції ООН навколишнього середовища і розвитку у Ріо-­де-­Жанейро програма дій«Порядок денний на XXI століття» (дата прийняття – 1992 р.). У наш час все більшого значення набувають тенденції зближення національних економік, які полягають у інтернаціоналізації, інтеграції, інформатизації та глобалізації світу.

Інтернаціоналізація виробництва татранснаціональні корпорації. На основі міжнародного поділу праці, виробничої та науково-­технічної спеціалізації та кооперування відбувається проникнення виробництва з однієї країни на територію інших.Інтернаціоналізація виробництва – розвиток економічних зв’язків між національними господарствами, коли економіка однієї країни стає частиною світового виробничого процесу. Наслідком інтернаціоналізації стало створення транснаціональних корпорацій (ТНК), які володіють виробництвами у кількох країнах одночасно (мал. 26,ст. 50).

Найважливіші тенденції розвитку світового господарства. Такі компанії переросли державні кордони й працюють на світовому ринку черезчисленні закордонні філії та дочірні підприємства, які створюються за рахунокекспорту капіталу до інших країн. За контролем та капіталом – це національні компанії, але за сферою діяльності – міжнародні. Нині у світі діє понад 70 тис. ТНК, які виробляють понад 20% світової продукції. Найвідоміші з них: «Дженерал Моторз», «Форд», «Хонда», «Тойота», BMW, «Аеробус», «Еппл», «Інтел», «Байєр», «Фольксваген», «Тесла», «Iвеко», IBM, «Бош», «Монсанто», «Нестле», «Кока­Кола», «Данон», «Філіпс», «Самсунг», «Соні», «Тошіба» та інші. Ознакою інтернаціоналізації виробництва також є створення спільних міждержавних підприємств,виробничо-фінансових об’єднань, вільних економічних зон (ВЕЗ), до розвитку яких широко залучається іноземний капітал та встановлені пільгові умови для господарювання.

Регіональна економічна інтеграція. Наступним кроком до злиття економік став процес міжнародної економічної інтеграції як нова форма міжнародного географічного поділу праці. Регіональна економічна інтеграція (від лат. integratio – об’єднання частин) – зближення та поглиблення взаємодії національних економік, розвиток глибоких тастійких взаємозв’язків між ними.Інтеграція передбачає проведення злагодженої міждержавної економічної політики, наслідком якої є формування міжнародних економічних угруповань країн (мал. 27,ст.51 ). Вони можуть бути регіональними, тобто такими, що сформувалися на основі спільного географічного положення країн, або ж профільними, що виникли на основі подібної господарської спеціалізації.

Найвідомішим міжнародним регіональним угрупованням є Європейський Союз (ЄС), до якого нині входять 28 країн Європи. Головною метою організації є економічна та політична консолідація. В ході глибоких інтеграційних процесів був створений єдиний внутрішній ринок країн, вони перейшли до «єдиного простору» з прозорими кордонами для вільного пересування това­рів, послуг, капіталів та населення. У 1991 р. у голландському місті Маастріхті 12 перших членів ЄС прийнялиугоди про політичний та валютно­фінансовий союз. Це означало проведення спільної зовнішньої політики та введення з 1 січня 1999 р. єдиної грошової одиниці євро.

Великим міжнародним регіональним угрупованням є Угода про Північно-Американську зону вільної торгівлі (прийняте скорочення за англійською назвою – НАФТА), до складу якого входять США, Канада та Мексика. Метою організації є усунення усіх обмежень у торгівлі між трьома країнами, взаємне відкриття ринків для державних закупівель, спільний захистінтелектуальної власності і т. ін.

Потужним регіональним угрупованням є Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). Нині членами АСЕАН є 10 країн регіону, які проголосили своєю метоюсприяння економічному, соціальному та культурному розвитку країн-­учасниць, забезпечення спільної оборони.

У 2002 р. на зібранні африканських держав у Південній Африці було проголошено про створення регіональної організації Африканський Союз, до якого вступили 53 країни. Головна мета організації – створення ефективного спільного ринку. Серед перспектив – введення єдиної валюти (афро), створення спільних збройних сил та спільних фінансових установ.

З­-поміж профільних міжнародних економічних угруповань найвідомішою є Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), на членів якої припадає близько2/3 запасів та понад 1/3 світового видобутку цієї енергетичної сировини. ОПЕК була створена у 1960 р. для колективного захисту інтересів країн­експортерів нафти, встановлення на неї єдиних цін, підвищення прибутків відпродажу сировини та створення власної нафтопереробної промисловості. До ОПЕК входять 12 країн з трьох частин світу: Азії, Африки та Латинської Америки.

Подібне за цілями профільне угруповання Форум країн-експортерів газу (ФКЕГ) існує з 2008 р. До його складу входять 16 країн: Росія, ряд країн Азії, Африки та Латинської Америки. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ створене у 1957 р. для використання атомної енергетики у мирних цілях. Міжнародний валютний фонд (МВФ) – спеціалізована організація при ООН, заснована у 1944 р. Мета – координація валютно­фінансово політики країн-­членів та надання позик. До його складу входить 181 держава, у тому числі й Україна.

З 1995 р. діє Світова організація торгівлі (СОТ) – провідна міжнароднаекономічна організація, членами якої є 164 учасники (161 суверенна держава, ЄС, а також Сянган (Гонконг) та Тайвань, на які припадає понад 96%обсягів світової торгівлі. Функціями СОТ є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між її членами на основі підписаних ними угод. Україна набула повноправного членства в СОТ у 2008 р.

Метою економічних інтеграційних процесів є відстоювання країнамиспільних інтересів, досягнення спільних цілей. Це, в свою чергу, робить економіки країн залежними одна від одної, що має не лише позитивні, а й негативні наслідки. Кризові явища при цьому поширюються не лише на одну країну, а й на всіх членів економічного угруповання.

Інформатизація. Справжньою революцією у розширенні інтеграційних процесів стала інформатизація.Інформатизація – застосування електронних засобів у збереженні, передачі таобробці інформації.Інформатизація нині стала визначальною сферою суспільного життя, оскільки вона дає змогу заощаджувати основні види ресурсів, забезпечувати ефективне управління, а також надійнішу обороноздатність країн. Величезним проривом стало підключення комп’ютерів до глобальної мережі Інтернет, що забезпечило відкритий доступ до інформації. Інтернет дає змогу спілкуватися в реальному часі людям, що перебувають у найвіддаленіших куточках Землі. Це привело до значного взаємопроникнення культур, швидкого поширення наукових досягнень, створення нових можливостей для спільного розв’язування країнами нагальних глобальних проблем. Нині основним стратегічним ресурсом суспільства стало володіння інформацією в науці, технологіях, фінансах, суспільно­-політичному житті.

Але це має й негативні наслідки. Глобальні засоби масової інформації за допомогою електронних мас­медіа оперативно передають інформаціюпо всьому світу. Тому, наприклад, повідомлення про терористичний акт в Африці може спричинити зростання цін на нафту, від коливання яких залежать бюджетні надходження і рівень цін в інших країнах світу. Прогнозують, що у середині ХХІ ст. в інформаційній сфері працюватимекожний п’ятий з економічно активного населення планети.

Глобалізація. Внаслідок інтеграційних процесів та інформатизації життя у 90­х рр. ХХ ст. почався й триває донині процес глобалізації, який перетворює світ на єдину систему. Глобалізація – процес всесвітньої економічної, політичної, культурної та релігійноїінтеграції та уніфікації. Глобалізація полягає, з одного боку, у посиленні взаємозалежності країнсвіту, розширенні економічних, політичних, культурних зв’язків, інформаційному обміні між усіма країнами. Але, з іншого боку, глобалізація призводить до зростання впливу на весь світ окремих країн, нав’язування ними своїх систем цінностей, економічних та правових відносин.

Нині глобалізація стала основним, визначальним явищем сучасності. У наш час життя більшості людей визначається процесами, що відбуваються поза межами країни їх проживання. Після розпаду СРСР у сучасному світі виник економічний та інформаційний простір, що існує за єдиними законами. Глобальний ринок призвів до чіткої спеціалізації країн у масштабах всієї планети. Фактично виникла «світова фабрика», пов’язана товарними потоками та глобальними інформаційними системами. Керування нею взяли на себе високорозвинуті держави. Багато їх виробництв вивезено докраїн, що розвиваються, де є природні та дешеві трудові ресурси. В результаті виявилось, що жодна національна економіка не може існувати ізольовано, оскільки при цьому переривається ланцюжок економічних зв’язків.

Водночас така глобальна система є дуже нестійкою. Будь­-який збійможе викликати глобальні потрясіння. Так, криза в одному регіоні здатна охопити весь світ. Це продемонструвала глобальна економічна криза 2008–2009 рр. Глобалізація також загрожує й жителям розвинутих країн. Оскільки корпорації переносять виробництво до країн з дешевою робочоюсилою, зростає безробіття. Отже, глобалізація – процес неоднозначний. Він має як позитивні, так і негативні наслідки. Тому в світі розгортається потужний рух антиглобалістів (мал. 28, ст.54).

ПЕРЕВІР СЕБЕ 1. Назвіть основні тенденції розвитку світового господарства. 2. Поясніть поняття «інтернаціоналізація виробництва». Які наслідки цього процесу? 3. Що таке регіональна економічнаінтеграція? Яке її значення у розвитку сучасного світового господарства? 4. Наведіть приклади регіональних та профільних міжнародних економічних угруповань країн. Яка мета їх створення? 5. Яке значення інформатизації у сучасному світі? 6. Які позитивні та негативні наслідки має процес глобалізації? 7*. Ви є прихильником глобалізації чи антиглобалізму? Свою думку обґрунтуйте.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 2. Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) і визначення їх місця в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку. Мета: пригадати визначення понять «валовий внутрішній продукт» та «міжнародний географічний поділ праці (МГПП)»; позначити на контурній карті та запам’ятати положення країн «Великої двадцятки»; пригадати місце зазначеної групи країн у сучасній типізації ООН та у МГПП. Використання карт: політична карта світу, політична карта Європи.

ПОМІЧНИК В ІНТЕРНЕТІ 1. http://uk.db-city.com/Велика-двадцятка (Інформація для виконання практичної роботи № 2: позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки».)2. http://poradumo.pp.ua/cikave/62161-velika-dvadcyatka-g20-sklad-krayini-velikoyidvadcyatki.html (Для виконання практичної роботи № 2: інформація про склад, історію, функціонування організації G-20.)3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Велика_двадцятка (Для виконання практичної роботи№ 2. Географічна карта із позначеними країнами учасниками організації G-20, а також коротка характеристика діяльності організації.)

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ Численні приклади надпотужної концентрації виробництва спостерігаються нині в енергетиці. Запорізька АЕС в Україні потужністю 6 тис. мегаватів є однією з найбільших у світі i являє собою гігантське зосередження ядерних енергетичних процесів. Висока концентрація спостерігається у чорній та кольоровій металургії, деревообробці, машинобудуванні,текстильній і харчовій промисловості. Але є й унікальні приклади концентрації сільськогосподарського виробництва. Скотопромислова фірма «Ранчо Харріса» (США), розміщена у Каліфорнійській долині Сан-Хоакін, тримає на відгодівлі поголів’я у 100 тис. бичків. Поставки свіжої яловичини (біфштексів або «стейків») у всі кінці США та за кордон здійснює авіація, яка робить до 40 рейсів на добу

Неофіційним способом визначення паритету купівельної спроможності людей у різних країнах світу з 1986 р. є індекс Біг-Мака, який щорічно досліджує журнал The Economist. Він заснований на тому, що валютний курс має урівнювати вартості кошика товарів у різних країнах. Але замість повного кошика необхідних товарів взято один стандартний бутерброд, що його випускає по всьому світу компанія Mc. Donald’s. Біг-Мак містить достатньо продовольчих компонентів (хліб, сир, м’ясо, овочі), щоб його вважати універсальним зліпком господарства. Це роблять для того, щоб порівняти реальні курси обміну валют різних держав. Так, у 2015 р. у США Біг-Мак коштував 4,79 дол. США. Найдешевшим Біг-Мако можна було поласувати у Венесуелі – за 0,67 дол. США. Потім йдуть Україна (1,55 дол. США), Індія (1,83 дол. США) та Росія (1,88 дол. США). Натомість найдорожчий Біг-Мак можна купити у Швейцарії (6,82 дол. США), Норвегії (5,65 дол. США), Швеції (5,13 дол. США) та Данії (5,08 дол. США). В інших країнах світу він продається дешевше, ніж у США. Вартість Біг-Мака в країні залежить від обсягів його випуску, ціни оренди, сировини, робочої сили та ін. Слабка валюта дає переваги за витратами та цінами на продукцію.

У США в науково-дослідно-конструкторській сфері близько 90 % усіх компаній – це малі фірми, так звані венчурні (ризикові) організації, які на одиницю витрат створюють новин і реалізують нововведень у кілька разів більше, ніж великі концерни; понад 80 % несільськогосподарських підприємств належать до дрібних і середніх (з кількістю робітників менш ніж 500 осіб, а на більшості з них – навіть менш ніж 50 осіб), їхня частка в загальній кількості робочих місць становить понад 45 %. Раціональні форми та схеми комбінування виробництва забезпечують істотну економію затрат суспільної праці. Зокрема, в процесі комбінування хімічних виробництв економія капітальних вкладень становить 20 – 30 %, зростання продуктивності праці – 15 – 35 %, зниження собівартості продукції – 15 – 30 %, якщо порівняти з виготовленням відповідних видів продуктів на окремих (автономних) підприємствах.

Спеціалізація сприяє ліпшому використанню всіх елементів процесу виробництва, про що свідчать такі приклади: кожний відсоток підвищення рівня предметної спеціалізації підприємств забезпечує зростання продуктивності праці на 0,4 – 0,5 %; на підприємствах подетальної спеціалізації фондовіддача у 3 – 5 разів вища, ніж на великих предметно спеціалізованих заводах і фабриках; питомі витрати металу на 1 т кріпильних виробів (гайок, болтів, гвинтів тощо) на спеціалізованих заводах у 2,5 – 3,0 рази менші, ніж на підприємствах, що виготовляють таку продукцію у невеликих обсягах (лише для власних потреб) і використовують для цього універсальне устаткування.

В усьому світі у науково-викладацькій діяльності зайнято кілька мільйонів людей. Серед країн з найбільшим науковим потенціалом виділяються США, Японія, Німеччина, Франція та Велика Британія, на які припадає 85 % усіх вчених планети. В США на кожні 10 тис. жителів припадає 107 вчених. Найпрестижнішим результатом наукових досліджень є присудження Нобелівської премії. В останні роки перші місця за кількістю нобелівських лауреатів посідають США, за ними йдуть Велика Британія, Німеччина, Франція та Швеція.

Автоматизація швидко насичує всі сфери нашого життя. Один з представників американської компанії «Форд» змальовує таку картину обслуговування автомобіля. Власник або власниця авто заходить у гараж, маючи персональну електронну картку, за допомогою якої автоматично відкриваються дверці автомобіля, заводиться двигун, а сидіння та руль встановлюються у найзручніше для водія положення. В зимовий час можна «попросити» комп’ютер завести машину для підігрівання, до того як людина відкриє гараж.

В Японії створено різні роботи: робот-геолог, який може працювати в океані на глибині до 6000 м, робот-музикант, що читає ноти та грає на електроінструментах, робот-хірург – мікропристрій, який вводять у кров’яне русло людини, він здатний знищувати ракові клітини, не вражаючи здорові. В Австралії працює робот, що стриже овечок, в США – робот-водолаз, у Німеччині – робот-поліцейський, якому доручають відкривати автомобілі, якщо існує підозра, що в них закладено вибухівку. Є також роботи-вчителі, роботи-офіціанти, роботи-прибиральниці та інші.

Австралійське співтовариство має намір клонувати винищеного людиною тасманійського тигра. Вже вдалося синтезувати деякі його органи з клітин тіла тигреняти, заспиртованого у 70-х рр. ХІХ ст. Тепер є слабка надія на синтез хромосом.

ТЕМИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА МІНІ-ПРОЕКТІВ 1. Зміни у комплексі національної економіки України в період її реформування.2. Найбагатші країни світу: формула успіху.3. Найменш розвинуті країни світу – проблеми усього людства.4. Участь України у міжнародних економічних угрупованнях країн.5. Організація ОПЕК: історія створення, основні завдання та перспективи розвитку.6. Від науково-технічної до інформаційно-технологічної революції.7. Зміна ролі людини в сучасному виробництві.8. Робототехніка у виробництві, сфері послуг та побуті.9. Нові штучні та синтетичні матеріали у побуті та виробництві.10. Біотехнологія та її можливості у розв’язуванні актуальних проблем сьогодення.11. Кібернетика та проблема створення штучного інтелекту.