Презентація "Сучасний прогрес у боротьбі з хворобами"

Сучасний прогрес у боротьбі з хворобами. Складено відповідно підручника «Біологія і екологія, 11» О. А. Андерсон. Вчителем біології Некрасовою А. В.

? — наука, що вивчає будову та функції клітин.? — наука, що вивчає будову та функції тканин.? — наука про будову організму.? — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.? — наука про спадковість і мінливість організмів.? — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах.? — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах.? — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.? — наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я.? — наука, що досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.? — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам.? — наука, що вивчає методи здорового способу життя. Перевірка домашнього завдання

Цитологія — наука, що вивчає будову та функції клітин. Гістологія — наука, що вивчає будову та функції тканин. Анатомія — наука про будову організму. Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму. Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів. Біохімія — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах. Біофізика — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах. Ембріологія — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка. Гігієна — наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я. Екологія людини — наука, що досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища. Медицина — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам. Валеологія — наука, що вивчає методи здорового способу життя.

Ключові віхи в розвитку медицини:1. Відкриття Флемінгом антибіотиків2. Винайдення вакцинації 3. Винайдення анестезії4. Покращання діагностики хвороб 5. «Санітарна революція»

Олександр Флемінг – британський бактеріолог, що окрім бактеріології вивчав ще проблеми імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріального ферменту, що його виробляє людський організм) і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви Penicillium notatum. Його роботу продовжили Говард Волтер Флорі і Ернст Боріс Чейн, що розробили методи очищення пеніциліну. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим. Александер Флемінг (в центрі) під час вручення Нобелівської премії1. Відкриття Флемінгом антибіотиків

Вакцини-препарати,одержані з бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів, їх продуктів життєдіяльності або штучним шляхом, які застосовуються для активної імунізації людей і тварин з метою профілактики і лікування інфекційних хвороб. На честь Е. Дженнера препарати з ослаблених мікроорганізмів Л. Пастер запропонував називати вакцинами(vaccinus-коровячий).2. Винайдення вакцинації зменшило смертність від інфекційних хвороб. Е́двард Дже́ннер  — англійський лікар, що першим винайшов та застосував щеплення коров'ячої віспи людям від натуральної віспи, яка була довгий час найбільшою причиною смертності у людській популяції серед усіх інфекційних хвороб. Луї Пастер припустив, що введення ослаблених культур мікробів може створити несприйнятливість у тварин та людини до відповідного захворювання. Це припущення блискуче підтвердилося на практиці.

Периоды времени. Число умерших от оспы на 1000 умерших вообще1650-1660481660-1670361670-1680711680-1690741690-1700711700-1710531710-1720811720-1730821730-1740761740-1750771750-17601001760-17701081770-1780981780-1790871790-180088 Распределение числа умерших от оспы в Лондоне за период с 1700 г. до 1800 г. (по десятилетиям)*

16 жовтня 1846 року в Бостоні в Массачусетському загальному Госпіталі відбулася публічна демонстрація успішного ефірного наркозу, проведеного Вільямом Мортоном, для забезпечення операції з приводу видалення судинної підщелепної пухлини молодому пацієнтові Едуарду Ебботу. За часів Стародавнього Єгипту намагалися використовувати різні настоянки опіуму, беладони, мандрагори, тощо. Та все ж майже всі хірургічні втручання закінчувались плачевно внаслідок больового шоку. Проте ще в 1844 році у газеті «Російський інвалід» була опублікована стаття Я. Чистовича «Про ампутацію стегна при посередництві сірчаного етеру». Провідником застосування передопераційної та операційної анестезії був Микола Іванович Пирогов.3. Винайдення анестезії

Національний музей-садиба М. І. Пирогова у ВінниціПирого́в Мико́ла Іва́нович (1810 - 1881, Вінниця) — видатний хірург, анатом і педагог. Засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Першим зрозумів, що повсякденний одяг лікаря може стати джерелом небезпечних мікробів, висунув вимогу, щоб хірурги проводили операції в білих халатах, виварених в окропі. Почувши таку новину, колеги запроторили Пирогова до божевільні. Проте його випустили через три дні, не виявивши порушень у психіці. Першим використав гіпсову пов’язку для лікування переломів. Українська монета, присвячена М. І. Пирогову

4. Покращання діагностики хвороб –результат розвитку фізики. Томограф. Рентгенівський апарат

Амо́сов Мико́ла Миха́йлович (1913 - 2002, Київ, Україна) — радянський та український лікар, учений в галузі медицини та біокібернетики, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1969) та Академії медичних наук України (1993), лауреат Ленінської премії (1961), Державної премії УРСР (1978, 1988) і Державної премії України в галузі науки і техніки (1997). Директор Інституту серцево-судинної хірургії (1983–1988). Доктор медичних наук (1953), Герой України. Щороку в Інституті серцево – судинної хірургії (м. Київ) проводиться близько 3000 операцій на серці

5. «Санітарна революція»Гігієна в середньовічних містах довгий час залишалася на низькому рівні – всі відходи життєдіяльності люди, багато з яких ще недавно були селянами, викидали прямо на вулицю. Лише з часом у містах з’явилися вигрібні ями, стічні канави, а через кілька століть і система каналізації. Чума з лопатою ходила, Та гробовища рила, рила. Та трупом, трупом начиняла “ І со святими” не співала, Чи городом, чи то селом, Мете собі, як помелом. Т. Г. Шевченко.

Папа Климент V гине від дизентерії. А Папа Климент VII болісно вмирає від корости ... Як і король Філіп II.

Королева Іспанії Ізабелла Кастильська (кінець XV ст.) зізнавалася, що за все життя милася всього двічі - при народженні і в день весілля. Дочка одного з французьких королів загинула від вошивості.

Російські посли при дворі Людовика XIV писали, що їх величність «смердить аки дикий звір». Герцог Норфолк відмовлявся митися нібито з релігійних переконань. Його тіло покрилося гнійниками. Тоді слуги дочекалися, коли його світлість нап'ється нестями п'яним, і ледве-ледве відмили. Слав’ян по всій Європі вважали збоченцями за те, що ті ходили в баню раз на місяць - потворно часто.

Про крайню неохайності дворянства свідчать навіть предмети інтер'єру і модні в ту пору аксесуари. Так, горностаї, изображавшиеся відомими живописцями на руках придворних дам, служили як пасток для бліх, удосталь мешкали в волоссі і одязі середньовічних красунь. Функцію плахи для спійманих комах виконували вражають своєю витонченістю порцелянові блюдця, щедро розставляються по королівських палацах.

ХVІІІ століття – зміна ставлення до особистої гігієни. ХІХ століття – створюється система водопостачання будинків і виведення стічних вод

Антигени – це чужорідні тіла, які проникають в організм.Імунітетом можна назвати властивість організму щодо захисту від чужорідних тіл.Імунітетом називають фізіологічний механізм, що забезпечує утворення кров’яного згустку. Клітинний імунітет був відкритий П. Ерліхом. Фагоцитоз є клітинним імунітетом. Антитіла – це стероїди, які виділяються при імунітеті. При природженому імунітеті антитіла успадковані від батьківІ вроджений і набутий імунітет називається штучним. Вроджений імунітет виникає в результаті щеплення. Пасивний імунітет виробляється за допомогою сироваток.Інтерферон – учасник гуморального імунітету. Щеплення – це вакцина, що містить готові антитіла. Щеплення роблять для запобігання захворювання на інфекційні хвороби. Проти всіх інфекційних хвороб утворюється імунітет.Імунна система активно підтримує гомеостаз.Імунна система сприяє кращому приживленню пересаджених органів і тканин. Т-лімфоцити утворюються в вилочковій залозі. Алергія – це стан зниженої чутливості організму до дії харчових продуктів або інших алергенів.Імунологічна пам’ять – це здатність імунної системи організму після першого взаємодії з антигеном специфічно відповідати на його повторне введення. Апендикс і мигдалики – непотрібні придатки організму. Тестовий контроль. Вказати вірні положення.

1.Імунітет – здатність організму розпізнавати чужорідний матеріал та мобілізувати клітини й речовини на швидке його видалення. 2. До неспецифічних факторів належать і клітини-пожирачі — фагоцити. 3. Антигени – це білки. 4. Пасивний імунітет тривалий. 5. Природний вроджений передається дитині від матері. Чому ж деякі люди під час епідемій не хворіли?

Дякую за увагу!