Презентація «Сумщина-колиска партизанського руху»

Про матеріал

У презентації «Сумщина-колиска партизанського руху» йдеться про партизанський рух на Сумщині у роки Другої Світової війни, про створення 2 самостійно діючих партизанських загонів. Перший — під командуванням С. А. Ковпака і другий загін — під командуванням С. В. Руднєва. Після прибуття до Спадщанського лісу загону С. В. Руднєва обидва загони об'єднались у Путивльський партизанський загін П. Л. Кульбака – був командиром Глухівського партизанського загону. Батальйон Кульбаки проводив успішні диверсійні операції на залізниці в районі Калиновичі в Білорусі, вів бої в Гомельській, Волинській, Житомирській, Київській областях, пройшов рейдом по тилах німців до Карпат. Після переформування Сумського партизанського організаційна структура Сумського партизанського з'єднання набула іншого вигляду. Під час Карпатського (червень — жовтень 1943 р.) і Варшавсько-Львівського (січень — квітень 1944 р.) рейдів з'єднання пройшло з боями по території Рівненської, Волинської і Львівської областей, Люблінського і Варшавського воєводств Польщі, Брестської і Пінської областей Білорусі.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

Сумщина –колиска партизанського руху

Номер слайду 2

КОМАНДИРИ ДВОХ ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНІВВ кінці літа 1941 р. рішенням Путивльського райкому КП(б)У (Сумська обл.) створено 2 самостійно діючих партизанських загони. Перший — під командуванням С. А. Ковпака з дислокацією в Спадщанському лісі і другий загін — під командуванням С. В. Руднєва з дислокацією в Монастирському лісі. Організаційний період становлення загону під командуванням С. А. Ковпака розпочався з 10 вересня 1941 р., тобто з моменту окупації гітлерівськими фашистами району, і виходу загону до лісу. С. А. Ковпак та С. В. Руднєв - командири партизанських загонів

Номер слайду 3

Путивльський об’єднаний партизанський загін. Після прибуття до Спадщанського лісу загону С. В. Руднєва обидва загони об’єднались у Путивльський партизанський загін (57 бійців), командиром якого став С. А. Ковпак, а комісаром С. В. Руднєв. З кінця січня 1942 р. загін став називатися Путивльським об’єднаним партизанським загоном, а з 22 серпня — групою (з’єднанням) партизанських загонів Сумської області. Путивльський об’єднаний партизанський загін

Номер слайду 4

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙДПід час Карпатського (червень — жовтень 1943 р.) і Варшавсько-Львівського (січень — квітень 1944 р.) рейдів з’єднання пройшло з боями по території Рівненської, Волинської і Львівської областей, Люблінського і Варшавського воєводств Польщі, Брестської і Пінської областей Білорусі. Сумське партизанське з’єднання під час Карпатського рейду

Номер слайду 5

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД Довжина рейду Брестської і Пінської областей Білорусі по тилах ворога становила 2,1 тис. км, при цьому було форсовано 7 великих річок, перетнуто 30 шосейних та 16 залізничних шляхів. Сумське партизанське з’єднання під час Карпатського рейду

Номер слайду 6

ДРУГИЙ РЕЙД партизан30 грудня вийшов у другий рейд по території Крупецького, Хомутівського районів Курщини і північній частині Сумщини об’єднаний Путивльський партизанський загін. Під час рейду до нього приєднались Глухівський (П. Л. Кульбака), Шалигинський (Ф. Д. Матющенко) і Кролевецький (В. М. Кудрявський) партизанські загони. Рейд проходив протягом двох місяців. Партизани під час другого рейду

Номер слайду 7

ТЯЖКИЙ БІЙ 28 лютого, біля с. Веселого Шалигінського району партизани витримали тяжкий бій з угорськими каральними частинами, в ході якого завдали ворогу значних втрат і примусили його відступити, а самі відійшли в Хінельські ліси. Партизани під час бою

Номер слайду 8

ПАРТИЗАНИ ГЛУХОВАНаприкінці серпня 1941 року група з 22 чоловік на чолі з Петром Кульбакою покинула Глухів та пішла в Слоутські ліси. В 1942 загін приєднався до партизанського з’єднання Ковпака. Але діяв на території Глухівського району. Тут лише впродовж місяця загін звільнив від окупантів ряд сіл, знищив 30 поліцаїв, гітлерівських солдат і офіцерів, 8 ворожих машин, підірвав 3 мости, захопив великі трофеї. Батальйон Кульбаки проводив успішні диверсійні операції на залізниці в районі Калиновичі в Білорусі, вів бої в Гомельській, Волинській, Житомирській, Київській областях, пройшов рейдом по тилах німців до Карпат. Батальйон партизанів у лісі

Номер слайду 9

П. Л. Ку. ЛЬБАКА – КОМАНДИР ГЛУХІВСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО ЗАГОНУУказом Президії Верховної Ради СРСР за вміле керівництво партизанським полком, особисту мужність та відвагу в боротьбі проти ворога на окупованій території Петру Кульбаці 7 серпня 1944 року присвоєне звання Герой Радянського Союзу. П. Л. Кульбака – командир Глухівського партизанського загону

Номер слайду 10

організаційна структура Сумського партизанського з’єднання Після переформування Сумського партизанського з’єднання в дивізію за армійським зразком її організаційна структура набула такого вигляду: командування, штаб з радіовузлом, комендантський взвод, санітарна і господарська частини, артилерійська батарея, окрема рота пішої розвідки, мінерна рота, кавалерійський дивізіон і 3 стрілецькі полки (1-й полк ім. С. В. Руднєва). Кожний полк складався із 2 батальйонів, ті — з 3 рот, рота — із 3 взводів. Штаб Сумського партизанського з’єднання на чолі із С. А. Ковпаком обмірковують наступну операцію

Номер слайду 11

перше серйозне випробування. Активна бойова діяльність Путивльського партизанського загону почалася з середини жовтня 1941 р., а першим серйозним випробуванням став бій 19-20 жовтня 1941 р. у Спадщанському лісі, коли партизани успішно відбили перший наступ фашистських карателів, захопивши 2 танки. Партизани переправляють пораненых через річку.

Номер слайду 12

Партизани на вогневій позиції. Під час бойових дій з 6 вересня 1941 р. по 15 серпня 1944 р. партизанами Сумського з’єднання, а потім дивізії ім. С. А. Ковпака було пущено під укіс 2 бронепоїзди і 73 ешелони, в результаті чого знищено 54 потяги, 1558 вагонів, платформ і цистерн. Знищено і пошкоджено 12 літаків, 173 танки і бронемашини, 15 пароплавів, 35 гармат, 31 міномет, 783 автомашини. Розбито і висаджено в повітря 31 залізничну станцію, 30 заводів і підприємств місцевої промисловості, 18 електростанцій, 2 нафтоперегінних заводи, 41 нафтову вежу, 32 вузли зв’язку. Партизани на вогневій позиції.

Номер слайду 13

Партизани на вогневій позиції. Підірвано і знищено 4107 погонних метрів залізничного полотна і 9945 погонних метрів шосейних мостів, 54966 т палива, у тому числі продукції спиртозаводів; знищено 187 км ліній зв’язку. Розгромлено більше 80 гарнізонів противника в райцентрах та інших населених пунктах. Партизани готуються до підриву залізничного полотна

Номер слайду 14

НАГОРОДЖЕННЯЧ ПАРТИЗАНЗа успішне виконання бойових завдань 1-й Українській партизанській дивізії ім. генерал-майора С. А. Ковпака вручено Червоний Прапор Президії Верховної Ради УРСР. За бойові досягнення сотні партизанів нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, а десять з них відзначені найвищою нагородою Батьківщини — званням Героя Радянського Союзу. Командир Сумського партизанського з’єднання С. А. Ковпак удостоєний цього звання двічі. Нагородження партизан

Номер слайду 15

ПАРТИЗАНСЬКИЙ ГЕНЕРАЛ С. А. КОВПАКПісля закінчення війни Ковпак мешкав у Києві, знайшовши роботу у Верховному Суді України, де двадцять років був заступником Голови Президії. У народі легендарний партизанський командир користувався великою любов'ю. У 1967 році він став членом Президії Верховної Ради Української РСР. Помер 11 грудні 1967 року на 81-му році життя. Герой був похований на Байковому кладовищі в Києві. Партизанський командир С. А. Ковпак

Номер слайду 16

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Бучук Світлана Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Додано
25 квітня 2018
Переглядів
2705
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку