Презентація «Сумщина-колиска партизанського руху»

Сумщина –колиска партизанського руху

КОМАНДИРИ ДВОХ ПАРТИЗАНСЬКИХ ЗАГОНІВВ кінці літа 1941 р. рішенням Путивльського райкому КП(б)У (Сумська обл.) створено 2 самостійно діючих партизанських загони. Перший — під командуванням С. А. Ковпака з дислокацією в Спадщанському лісі і другий загін — під командуванням С. В. Руднєва з дислокацією в Монастирському лісі. Організаційний період становлення загону під командуванням С. А. Ковпака розпочався з 10 вересня 1941 р., тобто з моменту окупації гітлерівськими фашистами району, і виходу загону до лісу. С. А. Ковпак та С. В. Руднєв - командири партизанських загонів

Путивльський об’єднаний партизанський загін. Після прибуття до Спадщанського лісу загону С. В. Руднєва обидва загони об’єднались у Путивльський партизанський загін (57 бійців), командиром якого став С. А. Ковпак, а комісаром С. В. Руднєв. З кінця січня 1942 р. загін став називатися Путивльським об’єднаним партизанським загоном, а з 22 серпня — групою (з’єднанням) партизанських загонів Сумської області. Путивльський об’єднаний партизанський загін

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙДПід час Карпатського (червень — жовтень 1943 р.) і Варшавсько-Львівського (січень — квітень 1944 р.) рейдів з’єднання пройшло з боями по території Рівненської, Волинської і Львівської областей, Люблінського і Варшавського воєводств Польщі, Брестської і Пінської областей Білорусі. Сумське партизанське з’єднання під час Карпатського рейду

КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД Довжина рейду Брестської і Пінської областей Білорусі по тилах ворога становила 2,1 тис. км, при цьому було форсовано 7 великих річок, перетнуто 30 шосейних та 16 залізничних шляхів. Сумське партизанське з’єднання під час Карпатського рейду

ДРУГИЙ РЕЙД партизан30 грудня вийшов у другий рейд по території Крупецького, Хомутівського районів Курщини і північній частині Сумщини об’єднаний Путивльський партизанський загін. Під час рейду до нього приєднались Глухівський (П. Л. Кульбака), Шалигинський (Ф. Д. Матющенко) і Кролевецький (В. М. Кудрявський) партизанські загони. Рейд проходив протягом двох місяців. Партизани під час другого рейду

ТЯЖКИЙ БІЙ 28 лютого, біля с. Веселого Шалигінського району партизани витримали тяжкий бій з угорськими каральними частинами, в ході якого завдали ворогу значних втрат і примусили його відступити, а самі відійшли в Хінельські ліси. Партизани під час бою

ПАРТИЗАНИ ГЛУХОВАНаприкінці серпня 1941 року група з 22 чоловік на чолі з Петром Кульбакою покинула Глухів та пішла в Слоутські ліси. В 1942 загін приєднався до партизанського з’єднання Ковпака. Але діяв на території Глухівського району. Тут лише впродовж місяця загін звільнив від окупантів ряд сіл, знищив 30 поліцаїв, гітлерівських солдат і офіцерів, 8 ворожих машин, підірвав 3 мости, захопив великі трофеї. Батальйон Кульбаки проводив успішні диверсійні операції на залізниці в районі Калиновичі в Білорусі, вів бої в Гомельській, Волинській, Житомирській, Київській областях, пройшов рейдом по тилах німців до Карпат. Батальйон партизанів у лісі

П. Л. Ку. ЛЬБАКА – КОМАНДИР ГЛУХІВСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО ЗАГОНУУказом Президії Верховної Ради СРСР за вміле керівництво партизанським полком, особисту мужність та відвагу в боротьбі проти ворога на окупованій території Петру Кульбаці 7 серпня 1944 року присвоєне звання Герой Радянського Союзу. П. Л. Кульбака – командир Глухівського партизанського загону

організаційна структура Сумського партизанського з’єднання Після переформування Сумського партизанського з’єднання в дивізію за армійським зразком її організаційна структура набула такого вигляду: командування, штаб з радіовузлом, комендантський взвод, санітарна і господарська частини, артилерійська батарея, окрема рота пішої розвідки, мінерна рота, кавалерійський дивізіон і 3 стрілецькі полки (1-й полк ім. С. В. Руднєва). Кожний полк складався із 2 батальйонів, ті — з 3 рот, рота — із 3 взводів. Штаб Сумського партизанського з’єднання на чолі із С. А. Ковпаком обмірковують наступну операцію

перше серйозне випробування. Активна бойова діяльність Путивльського партизанського загону почалася з середини жовтня 1941 р., а першим серйозним випробуванням став бій 19-20 жовтня 1941 р. у Спадщанському лісі, коли партизани успішно відбили перший наступ фашистських карателів, захопивши 2 танки. Партизани переправляють пораненых через річку.

Партизани на вогневій позиції. Під час бойових дій з 6 вересня 1941 р. по 15 серпня 1944 р. партизанами Сумського з’єднання, а потім дивізії ім. С. А. Ковпака було пущено під укіс 2 бронепоїзди і 73 ешелони, в результаті чого знищено 54 потяги, 1558 вагонів, платформ і цистерн. Знищено і пошкоджено 12 літаків, 173 танки і бронемашини, 15 пароплавів, 35 гармат, 31 міномет, 783 автомашини. Розбито і висаджено в повітря 31 залізничну станцію, 30 заводів і підприємств місцевої промисловості, 18 електростанцій, 2 нафтоперегінних заводи, 41 нафтову вежу, 32 вузли зв’язку. Партизани на вогневій позиції.

Партизани на вогневій позиції. Підірвано і знищено 4107 погонних метрів залізничного полотна і 9945 погонних метрів шосейних мостів, 54966 т палива, у тому числі продукції спиртозаводів; знищено 187 км ліній зв’язку. Розгромлено більше 80 гарнізонів противника в райцентрах та інших населених пунктах. Партизани готуються до підриву залізничного полотна

НАГОРОДЖЕННЯЧ ПАРТИЗАНЗа успішне виконання бойових завдань 1-й Українській партизанській дивізії ім. генерал-майора С. А. Ковпака вручено Червоний Прапор Президії Верховної Ради УРСР. За бойові досягнення сотні партизанів нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу, а десять з них відзначені найвищою нагородою Батьківщини — званням Героя Радянського Союзу. Командир Сумського партизанського з’єднання С. А. Ковпак удостоєний цього звання двічі. Нагородження партизан

ПАРТИЗАНСЬКИЙ ГЕНЕРАЛ С. А. КОВПАКПісля закінчення війни Ковпак мешкав у Києві, знайшовши роботу у Верховному Суді України, де двадцять років був заступником Голови Президії. У народі легендарний партизанський командир користувався великою любов'ю. У 1967 році він став членом Президії Верховної Ради Української РСР. Помер 11 грудні 1967 року на 81-му році життя. Герой був похований на Байковому кладовищі в Києві. Партизанський командир С. А. Ковпак

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !