1
Тема: Галицько-Волинська держава за князя Данила Галицького та його наступників
Період боярської смути (1205 – 1238 рр.)
У 1205 році помер засновник Галицько-Волинської держави (утворена 1199 року) Роман Мстиславич. Період із 1205 р. до 1238 р. – це часи боярської смути, коли Галицько-Волинське князівство припиняє своє існування як єдина держава внаслідок боротьби галицького боярства за владу. Галицько-Волинське князівство розпалося на дві частини:
Польща та Угорщина розділили Галицько-Волинське князівство. Володимир віддали Романовичам, а в Галичині утвердилася угорська влада.
У 1219 році Данило Романович починає боротьбу за повернення батьківської спадщини. До 1228 року Данило об’єднав усю Волинську землю та передав її братові Васильку, а сам почав готуватися до відвоювання в угорців та бояр Галичини. → У 1238 році Данило Романович оволодів Галичем і відновив єдність держави.
Правління Данила Галицького (1238 – 1264 рр.)
Занепад Галицько-Волинського князівства
Данило Романович (Галицький) помер у 1264 році. Після його смерті князівством правили його нащадки: Василько (брат Данила), Мстислав, Шварно і Лев (сини Данила), Володимир (син Василька).
Галичина |
Волинь |
Правління Лева Даниловича (1264 – 1301 рр.):
|
Правління Володимира Васильковича (1271 – 1289 рр.):
|
Правління Юрія І (1301 – 1308 рр., син Лева Даниловича, став одноосібним правителем Галичини і Волині після його смерті):
|
|
1308 – 1323 рр. – спільне правління Андрія та Лева ІІ (сини Юрія І). Зі смертю цих князів припинилася династія Романовичів. Князівство перейшло до чоловіка їхньої сестри Юрія ІІ Болеслава (син польського короля Тройдена). |
|
1325 – 1340 рр. – правління Юрія ІІ Тройденовича. Він намагався вийти з-під боярського впливу → бояри його отруїли → князівство перейшло до Любарта (зять Юрія ІІ, литовський правитель) → Галицько-Волинське князівство у 1340 році опинилося у складі Великого князівства Литовського. |