Презентація "Суспільно-політичне та економічне життя України в 2005 - 2010 рр" рр."

Історія України, 11 клас Суспільно-політичне та економічне життя України у 2005 - 2010  рр.

Боротьба між президентом В. Ющенком і прем'єр-міністром Ю. Тимошенко. Розкол «помаранчевих» сил Після призначення прем'єр-міністром Ю. Тимошенко новий уряд узявся активно реалізовувати обіцянки, що були дані на Майдані (Програма президента В. Ющенка «10 кроків назустріч людям»). План дій підтримала більшість депутатів ВРУ. Проте втілення у життя гасел і обіцянок виявилось не простою справою. Президент В.Ющенко (2005 – 2010 рр.) Прем’єр-міністр Ю. Тимошенко «Десять кроків назустріч людям» ліквідація пільг в оподаткуванні, вільних економічних зон і тіньових схем; припинення контрабанди; підвищення доходів громадян за рахунок збільшення заробітної плати, розширення соціальних виплат; реприватизація незаконно приватизованої власності. Реприватизація  — процес, зворотний приватизації, що полягає в  повторній привати зації після повернення в  державну власність раніше приватизованого об’єкта

Боротьба між президентом В. Ющенком і прем'єр-міністром Ю. Тимошенко. Розкол «помаранчевих» сил Відбувалися значні кадрові зміни, було заміщено понад 13 тис. посадовців різних ланок. Відбулись арешти окремих осіб, що звинувачувалися в корупції та інших злочинах. Резонансними стали самогубства міністра транспорту і зв'язку М. Кирпи, екс-міністра внутрішніх справ Ю. Кравченка. програма уряду із боротьби з контрабандою («Контрабанда — STOP!») розкручувався маховик інфляції. Всі ці кроки відштовхнули від України іноземних інвесторів питання реприватизації.

Боротьба між президентом В. Ющенком і прем'єр-міністром Ю. Тимошенко. Розкол «помаранчевих» сил 24 жовтня 2005 р. пройшла найбільша і єдина акція з програми «реприватизації» — аукціон з перепродажу «Криворіжсталі», який виграла індійська компанія «Міттал Стіл» («Mittal Steel Germany GmbH). За «Криворіжсталь» держбюджет отримав 24,2 млрд. гривень. Загалом погіршилися економічні показники. Своє невдоволення політикою уряду стали висловлювати середні та дрібні підприємці, які найбільш підтримували «Помаранчеву революцію». Неодноразово спалахували конфлікти всередині урядової команди, 80 % якої не були однодумцями Ю. Тимошенко. Конфлікт вибухнув 5 вересня 2005 р. Через три дні президент відправив у відставку Ю. Тимошенко. Таким чином, у команді президента відбувся розкол.

Боротьба між президентом В. Ющенком і прем'єр-міністром Ю. Тимошенко. Розкол «помаранчевих» сил "Уряд працюватиме компетентно і прозоро, дії будуть логічними і прогнозованими". Прем`єр-міністр Ю. Єхануров (2005 – 2006 рр.) Щоб врегулювати конфліктні питання президент В. Ющенко призначив новим прем`єр-міністром Ю. Єханурова, про якого усі говорили, що він - порядний та ідеально відповідає цій посаді як "технічний прем'єр", прем'єр без амбіцій. Було створено Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»; Реставровано палац гетьмана К. Розумовського у заповіднику «Гетьманська столиця Батурин» та у Чигирині; міністр освіти України Станіслав Ніколаєнко підписав від імені України Болонську декларацію; видано указ про ліквідацію Державної автомобільної інспекції; у Маріїнському парку столиці офіційно відкрився 50-й міжнародний пісенний конкурс “Євробачення-2005”. Було звільнено з посади генпрокурора Святослава Піскуна, який поновився на цій посаді у 2007 році.

Зростання популярності опозиційних сил Водночас відбувається консолідація антипомаранчевих сил. Після перших місяців розгубленості та переховувань вони починають активно заявляти про себе. Перший масовий виступ опозиції відбувся у травні 2005 р., коли на вулиці Києва вона вивела 10 тис. своїх прихильників. Партія регіонів стрімко стала набирати популярність, залучаючи у свої ряди всіх «ображених» «помаранчевою» владою. Така ситуація мала відбиток на передвиборчій кампанії. Ще одним провалом «помаранчевої» влади стали невдалі переговори з Росією щодо постачання газу 2005-2006 рр. Акцією шантажу з боку Росії було припинення постачання газу з 1 січня 2006 р. Росія стала використовувати газ як зброю для досягнення своїх геополітичних інтересів.

Вибори 2006, 2007 рр. до Верховної Рад України У виборах 2006 р. взяли участь 45 партій і блоків. Проте 3-й % бар’єр подолали лише п’ять партій. Партія регіонів (32,14 %), «Блок Юлії Тимошенко» (22,29 %), «Наша Україна» (менш ніж 14 %), Соціалістична партія (5,6 %), Комуністична партія (3,6 %). Вибори 2006 р. вперше відбулися за пропорційною системою. Утворюється Антикризова коаліція: Партія регіонів + СПУ + КПУ. Головою Верховної Ради України обрали О. Мороза. Прем`єр-міністром України став В. Янукович. Частина депутатів «Нашої України» та БЮТ перейшла до складу Антикризової коаліції, яка оголосила себе Коаліцією національної єдності.

Вибори 2006, 2007 рр. до Верховної Рад України 2  квітня 2007  р Указ Президента В. Ющенка «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення дострокових виборів на 27 травня 2007 р.» Парламентська криза Протистояння між опозицією та прихильниками Президента Зрештою, 27 травня 2007 р., коли обидві сторони усвідомили, що посилення конфлікту не є перспективним, у результаті переговорів було досягнуто політичних домовленостей. Сторони конфлікту заявили про завершення політичної кризи.

Вибори 2006, 2007 рр. до Верховної Рад України Проте Демократична коаліція виявилась нежиттєздатною. Увесь час виникали конфлікти між прем’єр-міністром Ю. Тимошенко та адміністрацією президента В. Ющенка. У вересні 2008 р. коаліція припинила своє існування. Відбулося її переформатування. До неї долучився «Блок Литвина». У грудні Головою ВРУ обрали В. Литвина. Нова коаліція теж виявилась нежиттєздатною. Продовжувався конфлікт між президентом і прем’єр-міністром, який чимдалі набував гостріших форм. Вибори до Верховної Ради 30 вересня. 2007  р Партія регіонів (34,37 %); БЮТ (30,71 %); «Наша Україна»-«Народна Самооборона» (14 ,15 %.); КПУ (5,39 %); Блок Литвина( 3.96) . «Блок Юлії Тимошенко» і блок «Наша Україна - Народна самооборона» утворили парламентську більшість у складі 227 депутатів.

Вступ України до СОТ. Економічна криза 2008-2009 рр. 2008 р. - Україна стала членом Світової організації торгівлі (СОТ). Світова економічна криза 2008-2009 рр. охопила і Україну . Криза засвідчила слабкість банківської системи України і нерозважливість кредитної політики у попередні декілька років. Країна опинилась на межі дефолту. Стабільність нацвалюти вдалося утримати на рівні 1$ = 7-8 грн. лише завдяки фінансовій допомозі Міжнародного валютного фонду. Натомість удвічі зросла зовнішня заборгованість України.

Вступ України до СОТ. Економічна криза 2008-2009 рр. Фінансові негаразди і зменшення експорту призвели до зменшення обсягів виробництва в усіх основних секторах економіки, крім сільського господарства (завдяки рекордному врожаю 2008 р.). Загалом падіння виробництва у 2009 р. становило 27%, а ВВП — 14,5%, що було найбільшим серед усіх країн Європи. Дефолт - неспроможність юридичної особи або держави повністю або частково виконати свої боргові зобов’язання. Щоб добити українську економіку, Росія влаштувала чергову «газову війну». Під приводом сплати боргів у січні 2009 р. було припинено постачання газу. Внаслідок шантажу Україна була змушена підписати вкрай невигідний контракт. Ціна газу виросла втричі. Але було усунуто посередника «РосУкрЕнерго».

Вступ України до СОТ. Економічна криза 2008-2009 рр. Падіння української економіки у 2009 р. стало закономірним наслідком якості економічного розвитку у докризовий період, що зумовлювалося переважно двома факторами.

 Президентські вибори 2010 р. Навіть фінансова й економічна кризи не вгамували політичні пристрасті та не сприяла об’єднанню політичних сил. На такому тлі у країні розпочалася передвиборча президентська кампанія. Вибори були призначені на 17 січня 2010 р. Перший тур голосування не виявив переможця. У другому турі з мінімальним відривом над Юлією Тимошенко перемогу здобув Віктор Янукович. Обрання нового президента зумовило чергове переформатування в парламенті.

 Президентські вибори 2010 р. З порушенням чинної Конституції створили нову пропрезидентську коаліцію чисельністю 235 депутатів у складі фракцій Партії регіонів, Комуністичної партії, «Блоку Литвина», позафракційних депутатів і тих, що погодилися увійти до коаліції на основі індивідуального членства. Коаліція сформувала новий уряд на чолі з М. Азаровим. Нові уряд і президент круто змінили зовнішньополітичний курс і внутрішню політику країни. За рішенням Конституційного Суду України скасували конституційну реформу 2004 р. і відновили дію конституції 1996 р. Спроба запровадити в Україні парламентсько-президентську форму правління завершилася поразкою. Нова коаліція «Стабільність і реформа» сформувала новий уряд Азарова. Борис Колесніков, Андрій Клюєв, Микола Азаров, березень, 2010 р.

ВИСНОВКИ «Помаранчева революція» створила передумови для реформування України. Але її вожді не змогли скористатися могутньою підтримкою народу для демократичного поступу держави. Чвари і боротьба за владу серед лідерів «помаранчевих» сил на тлі економічних негараздів та економічної кризи 2008-2009 рр. призвели до реваншу їхніх опонентів У 2010 р. на президентських виборах переміг В. Янукович. Він круто змінив зовнішньополітичний курс і внутрішню політику країни, обравши проросійський напрям.

Домашнє завдання Опрацювати параграф 26, с. 224 – 231. Скласти хронологічну таблицю.