Презентація "Україна в 2010 - 2014 рр. Президентство Віктора Януковича"

Україна в 2010-2014 рр. Президенство В. ЯнуковичаІсторія України, 11 клас

17 січня 2010 р. відбулися чергові вибори президента. У перегонах узяли участь 18 кандидатів.

У II турі (7 лютого 2010 р.) перемогу здобув лідер Партії регіонів В. Янукович. Щоб продемонструвати суспільству, що нового Президента України В. Януковича сприймають на Заході, була організована його зустріч із президентом США Б. Обамою в обмін на здачу Україною запасів збагаченого урану, що використовувався в науково-дослідницьких цілях. Також В. Янукович після зустрічі з президентом Європейської комісії Ж. М. Баррозу заявив, що Україна розпочне реалізацію курсу на європейську інтеграцію. У межах цього курсу почалася підготовка Угоди про асоціацію з ЄС. У той самий час було ухвалено рішення про позаблоковий статус України.

У Вашингтоні на початку квітня 2010 року, взяв на Україну зобов'язання позбутися до 2012 року усіх запасів високозбагаченого урану, який використовується в країні виключно у наукових цілях, чим зробив велику послугу президентовы США Бароку Абама, адже ця обіцянка стала чи не єдиним вагомим досягненням Обами на шляху ядерної безпеки на саміті.

24 листопада 2010 р. Європарламент проголосував за резолюцію про те, що Укра­їна може подати заявку на членство в ЄС, як і будь-яка інша європейська країна, котра дотримується принципів свободи, демократії, поваги до прав людини, фунда­ментальних свобод і верховенства права.

Уже 25 лютого 2010 р. у стінах Верховної Ради відбулась інавгурація новообраного Президента України. Головою ВРУ став В. Литвин, а новим прем’єр-міністром України став М. Азаров.30 вересня 2010 р. рішенням Конституційного Суду України Закон «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. було визнано неконституційним «у зв’язку з порушенням конституційної процедури його розгляду та прийняття». Таким чином, без рішення Верховної Ради В. Янукович повернув собі повноваження, які Президент України мав до «помаранчевої революції». Україна знову перетворилася з парламентсько-президентської на президентсько-парламентську республіку.

Першим спротивом проти нової полі­тики влади став «Податковий Майдан» (22 листопада – 3 грудня 2010 р.). Поштов­хом до його виникнення було ухвалення Верховною Радою Податкового кодексу. Через п’ять днів на Майдан до протестувальників вийшли В. Янукович та М. Азаров і заявили, що ймовірність ветування Податкового кодексу «досить висока», а влада і підприємці мають «одну мету». У ніч на 3 грудня силовики та комунальники під приводом розчищення території для установки новорічної ялинки знесли наметове містечко. Розправа з Податковим Майданом засвідчила, що влада була впевнена в безкарності своїх дій. ПОДАТКОВИЙ МАЙДАН. УВ'ЯЗНЕННЯ ЛІДЕРІВ ОПОЗИЦІЇ

2011 р. став роком впровадження пен­сійної реформи (серпень–вересень 2011 р.)

2011 р. став роком розправи над опозиційними лідерами 5 серпня 2011 р. була заарештована Ю. Тимошенко, а 11 жовтня 2011 р. Печерський суд визнав її винною у перевищенні службових повноважень і в нанесенні матеріальних збитків «Нафтогазу» у розмірі 189,5 млн дол. Їй було присуджено 7 років ув’язнення і виплата збитків. Арешт і ув’язнення Ю. Тимошенко викликали обурення як усередині країни, так і за кордоном. Опозиція згуртувалася в Комітет опору диктатурі. Провідні світові лідери вважали справу політично вмотивованою. Проте акції протесту в Україні владі вдалося придушити.

27 лютого 2012 р., після тривалого перебування у СІЗО, засудили лідера опози­ційної партії «Народна Самооборона», колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Йому було призначено покарання: чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна; позбавлення права обіймати посади, що пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на термін до трьох років; позбавлення 1-го рангу державного службовця.

8 червня — 1 липня 2012 р. в Україні та Польщі відбувся ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ З ФУТБОЛУ «ЄВРО-2012». Проведення такого заходу сприяло патріотичному піднесенню в суспільстві й гордості за країну. У той самий час у деяких країнах Європи ширилися заклики бойкотувати змагання на знак протесту проти політичних переслідувань в Україні. Незважаючи на це, захід було проведено на високому рівні.

МОВНИЙ МАЙДАН. ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2012 Р. Після завершення «Євро-2012» влада завдала нового удару по опозиції та українській державності. На початку липня Верховна Рада України ухвалила Закон «Про засади державної мовної політики» (так званий «ЗАКОН КІВАЛОВА—КОЛЕСНІЧЕНКА»), який фактично розширював сферу офіційного вживання російської мови. У відповідь зібрався Мовний Майдан (3 липня — 8 серпня 2012 р.)

На Європейській площі під Українським домом зібрався мітинг на підтримку української мови. Деякі учасники акції оголосили голодування. 8 липня, незважаючи на акції протесту, що проходили не тільки в Києві, а й в інших містах України, В. Янукович підписав скандальний закон, який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де частка представників національних меншин становить понад 10 %. Проте ці дії влади активізували радикальні опозиційні сили напередодні виборів до Верховної Ради 2012 р. МОВНИЙ МАЙДАН. ВИБОРИ ДО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 2012 Р.

Чергові вибори до Верховної Ради України відбулися 28 жовтня 2012 р. Їх проводили за змішаною виборчою системою (одну половину депутатів обирали за пропорційною системою, за партійними списками, іншу - у мажоритарних округах). Головними суперниками на виборах були Партія регіонів, до якої приєдналася партія «Сильна Україна» на чолі із С. Тігіпком, та об’єднана опозиція, яка ще 22 січня 2012 р., у День Соборності, підписала угоду про спільні дії. Тушки - іронічна назва народних депутатів, яких обирали від однієї політичної сили, але за винагороду.

У новообраному парламенті різними способами поступово була утворена фракція Партії регіонів із 207 осіб (частково це були «тушки» з опозиційних партій). У союзі з КПУ це давало фракції змогу ухвалювати потрібні рішення.12 грудня 2012 р. було затверджено уряд на чолі з Миколою Азаровим, спікером Верховної Ради став один з лідерів Партії регіонів Володимир Рибак. Така політика правлячої верхівки набувала все більшого опору в суспільстві. У березні 2013 р. опозиційні сили започаткували протестну акцію «Вставай, Укра­їно!»

У країні погіршилося економічне становище. У 2013 р. вона посіла 161-ше місце з 46,3 бала серед 177 країн, що увійшли до рейтингу економічної свободи. Цей показник був найгіршим серед 43 європейських країн. Коментуючи його, розробники індексу економічної свободи зауважили: «Корупція квітне, закони функціонують погано». За час президентських повноважень В. Януковича істотно погіршився й політичний клімат у країні.

«Експерти тоді ж говорили, що угода, яку згодом назвали “харківською”, суперечить Конституції України, а прості посполиті казали, що “нас ще раз продали”. Зрештою, 27 квітня 2010 року, після мітингів, протистоянь з міліцією, яєць і диму у Верховній Раді, Угоду ратифікували парламенти обох країн...».«Для більшості українців новий президент асоціювався з двома речами: по-перше, вульгарними за розмірами витратами на життєдіяльність першої особи в державі, по-друге, невластивою сильним людям мстивістю. Резиденції в Межигір'ї та Криму, гелікоптерний майданчик на Дніпровській набережній у не найбагатшій країні світу є, делікатно кажучи, моветоном».

З приходом до влади у 2010 р. В. Януковича почалося формування нового формату стосунків України з РФ. У квітні 2010 р. було підписано Харківські угоди, згідно з якими термін перебування Чорноморського флоту РФ у Севастополі подовжено з 2017 до 2042 р. з автоматичним продовженням ще на п’ять років. У цей час Україна отримала суттєву тимчасову знижку на газ, за що домовленість назвали «флот в обмін на газ».

Підготовка та наміри керівництва України укласти Угоду про асоціацію з ЄС у 2013 р. знову підняли градус напруження між Україною та РФ. Намагаючись тиснути на Україну, Росія почала вдаватися до торговельних заборон «торгівельних війн». 14 серпня Федеральна митна служба РФ внесла всіх без винятку українських експортерів до списку ризикованих. По суті, ішлося про повномасштабну зупинку українського експорту на невизначений термін. Сирна війна - 2012 М`ясна війна - 2012 Продуктові війни – 2011 - 2013

Москва перейшла в рішучий наступ із чітко визначеною метою – не допустити підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та примусити Україну інтегруватися в Митний союз.

21 листопада 2013 р. уряд України оголосив про призупинення підготовки до підписання Угоди.29 листопала 2013 р. вранці закінчилася офіційна частина саміту Східного партнерства у Вільнюсі, але Угода про асоціацію з Україною підписана не була. Це рішення призвело до протестів у центрі Києва. Так розпочався Євромайдан.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 27, пп. 1-2, с. 232 – 234. Підготуйте тези до розповіді на тему «Чому українська демократія виявилася такою вразливою перед натиском команди В. Януковича».