Походження свята. Насправді Масляна є язичницьким святом, яке було згодом змінено Православною церквою. До цього люди відзначали Проводи зими та настання весни, коли наші предки вшановували сонце, як Бога. Тоді і з'явилась традиція пекти круглі коржі, що за формою нагадують сонце. Вважалося, що з’ївши таку страву, людина отримає частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.
За однією з версій, на Масляну в Україні готували вареники, оскільки це здавна є українською обрядовою стравою. Звичайно, вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців. Пов'язували ж це із тим, що вареник за формою нагадує Місяць, а початок Великого посту зазвичай майже орієнтовно починається поруч із днем Весняного рівнодення. В останній тиждень перед постом вареники готували різноманітними способами. Один із найпопулярніших — вареники з сиром, запечені зі сметаною та маслом.
Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні. Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій: компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували застілля і приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат: у такий спосіб вони «карали» тих, хто вчасно не одружився. Символом також було спалювання опудала Зими. Традиції
А тепер і про етапи святкування поговорити можна! Починаємо з понеділка. Зауважу, що кожен день має свою назву. Так, перший день тижня іменують «Зустрічі». Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і забавлялися, сковзаючись із них. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.