Презентація "Свято масляна".

Історія свята Масляна

Любить наш народ святкування, веселощі і розваги. То чому б не відзначити кінець зими? Адже є чудова нагода — свято Масляної! До того ж триває воно не один день, а цілих сім.

Походження свята. Насправді Масляна є язичницьким святом, яке було згодом змінено Православною церквою. До цього люди відзначали Проводи зими та настання весни, коли наші предки вшановували сонце, як Бога. Тоді і з'явилась традиція пекти круглі коржі, що за формою нагадують сонце. Вважалося, що з’ївши таку страву, людина отримає частинку сонячного світла і тепла. Вже згодом коржі замінили млинцями.

У світі існує маса цікавих свят, але найбільш веселим вважається Масляна. Свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, тільки з різними назвами: у чехів це свято називається Менсопуст, у словаків – Фашіанг, у поляків – Запусти.

Назва Масляна пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні ще вживати було можна, як і традиційні складові для приготування млинців: молоко, яйця, масло, сметана.

В Україні це народне свято має багато назв: Масниця та Колодій, Сиропусний тиждень, Сиропуст та Пущення, Масляниця та Бабське свято, Сирна неділя та Загальниця. Масляна в Україні

Перед майбутнім постом в масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці. Пекли їх на масляному тижні щодня, а особливо багато їх готували, починаючи з четверга. Частування

За однією з версій, на Масляну в Україні готували вареники, оскільки це здавна є українською обрядовою стравою. Звичайно, вареники історично більш популярна ритуальна страва для українців. Пов'язували ж це із тим, що вареник за формою нагадує Місяць, а початок Великого посту зазвичай майже орієнтовно починається поруч із днем Весняного рівнодення. В останній тиждень перед постом вареники готували різноманітними способами. Один із найпопулярніших — вареники з сиром, запечені зі сметаною та маслом.

Один з давньоруських звичаїв полягав у тому, що перший спечений млинець був за упокій усіх померлих родичів. Його традиційно віддавали убогим або залишали на підвіконні. Найвідомішим обрядом Масниці є Колодка або Колодій: компанія одружених жінок збиралася у когось вдома, готували застілля і приносили поліно чи колодку. Дерево прикрашали стрічками і йшли з ним по домівках неодружених хлопців та дівчат: у такий спосіб вони «карали» тих, хто вчасно не одружився. Символом також було спалювання опудала Зими. Традиції

А тепер і про етапи святкування поговорити можна! Починаємо з понеділка. Зауважу, що кожен день має свою назву. Так, перший день тижня іменують «Зустрічі». Люди, переважно жінки, збиралися у великі гурти на снігових гірках і забавлялися, сковзаючись із них. Такі зустрічі проходили дуже тепло і радісно.

Вівторок масляної неділі в народі прозвали «Заграш». Цікава назва, чи не так? В цей день починалися різноманітні ігрища і пригощання всіх млинцями. Середа звалася «Ласункою». Чим смакували цього дня, напевно, зрозуміло всім. Без солоденького не можна було обійтися.

Четвер в народі здобув назву «Розгуляй-четверток». І недаремно. На цей день припадали катання на конях і санках.

В п'ятницю проходили «Тещині вечори». Кожен зять повинен був сходити в гості до своєї тещі. В суботу, на «Невістчині посиденьки» бажано було провідати своїх родичів.

«Днем прощення» називали неділю. Люди весело і водночас із сумом прощалися з Масляною, просили вибачення у всіх рідних та знайомих за минулі образи. А потім слідував Великий Піст — і про гучні гуляння, веселощі і розваги доводилося забувати.

У наш час дуже добре збереглись ці стародавні світлі традиції на Західній Україні. Саме тому багато хто намагається провести масляний тиждень в Карпатах, де можна відчути національний колорит свята, покуштувати найсмачніше і ситне частування і самостійно взяти участь у гуляннях

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!