Презентація "Т.Г.Шевченко навіки в наших серцях"

Т. Г. Шевченко навіки в наших серцях Підготувала вчитель початкових класів Осинівського ЗЗСО №1 І-ІІ ступенів Корнієнко Ніна Григорівна

Навесні, коли тануть сніги І на рясті заграє веселка, Повні сил і живої снаги Ми вшановуємо пам’ять Шевченка

Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Життя нашого генія таке дивне, що слухаючи про нього, можна було б сказати, що це якась легенда, коли б усе те не було правдою

Дата 9 березня 1814 року пам`ятна в історії української літератури. Тоді, темної ночі, перед світанком, у селі Моринцях , на Звенигородщині , у хаті кріпака Григорія Шевченка народився син – Тарас Шевченко

Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаїНад чистим ставом край села. Мене там мати повилаІ, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала. В свою дитину…В тім гаю,У тій хатині, у раю. Я бачив пекло…Там неволя,Робота тяжкая , ніколиІ помолитись не дають…Так згадував Тарас Григорович

Безрадісним було дитинство Тараса. Тяжке кріпацьке життя. Був він і пастухом, і кухарчуком, і козачком , тобто слугою пана. У 9 років Тарас залишився без матері, зазнав тяжких знущань лихої мачухи. Коли хлопчику виповнилося 11 років, помер батько. І малий Тарас пішов з дому …

Став малий Тарас школярем – попихачем у дяка. І хоча забаганки п`яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю, обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир. А потім згадував у віршах: Давно те діялось. Ще в школі Таки в учителя – дяка Гарненько вкраду п`ятака – Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду.

Коли Тарас був юнаком , довелося йому бути слугою у пана Енгельгарда. Пан знущався над ним і над його талантом художника. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка тягло до малювання… Чи крейдою, чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові – його талант замітили видатні художники. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки та мистецтва.

Гнів на жорстоке панство, жаль та біль від споглядання мук – усе це виливалося в папері у хвилюючих поетичних рядках: Думи мої, думи мої,Лихо мені з вами!Нащо стали на паперіСумними рядками?

Його славні твори кликали до боротьби за волю. Мріяв поет про прекрасне майбутнє трудящого народу, але добре знав, що за все це треба боротися. Вставайте, кайдани порвіте,І вражою , злою кровю. Волю окропіте,-закликав поет.

За сміливі заклики, вільнодумні твори царський уряд переслідував і жорстоко карав поета. Найтяжчою карою була заборона писати і малювати. Відправили Т. Г. Шевченка на заслання. Але ні цар, ні жандарми не змогли заглушити могутній голос поета, який писав вірші.

Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких :- 24 роки був у кріпацтві,- 10 років мучився в солдатській неволі на засланніі всього 13 років був вільною людиною. 13 років волі…

У 1861 році на Україну страшним громом, чорною хмарою печалі прилетіла сумна звістка – у Петербурзі 10 березня перестало битися серце великого поета.

Поховали Тараса Григоровича Шевченка в Україні над Дніпром, поблизу Канева.

Ми шануємо пам’ять поета. Він є гордістю, честю і славою. І нам потрібно знати його твори , його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так назвав поет книгу всього свого життя – «Кобзар».

Пам’ять про Т. Г. Шевченка живе у серцях людських. Його іменем названі вулиці, театри, школи. Пам`ятники Шевченку стоять у багатьох містах України, у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Парагваї, Росії, Білорусі.

Пам`ятник Т. Г. Шевченко у Вашингтоні

І мене в сім`ї великій, В сім`ї вольній, новій, Не забудьте пом`янути Незлим тихим словом