Розширити знання учнів про тяжке життя Т.Г.Шевченка. Виховувати почуття прекрасного, любов до рідної землі. Викликати інтерес до творів Т.Г.Шевченка.
Став малий Тарас школярем – попихачем у дяка. І хоча забаганки п`яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю, обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир. А потім згадував у віршах: Давно те діялось. Ще в школі Таки в учителя – дяка Гарненько вкраду п`ятака – Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду.
Коли Тарас був юнаком , довелося йому бути слугою у пана Енгельгарда. Пан знущався над ним і над його талантом художника. Ще з дитинства Т. Г. Шевченка тягло до малювання… Чи крейдою, чи вуглинкою змальовував усе, що бачив. Та саме тут пощастило Шевченкові – його талант замітили видатні художники. Т. Г. Шевченко перебував у кріпацькій неволі. Художники зібрали 2500 крб. і викупили його. Саме вони допомогли Шевченкові звільнитися від кріпацької неволі та відкрили перед ним шлях до науки та мистецтва.