Матеріали для індивідуальних бесід з батьками першокласників

                    Індивідуальні  бесіди  з батьками

              Особливості  ліворуких  дітей.

Мета: допомогти батькам  розуміти  особливості  своєї  дитини-лівші та  попередити  утруднення  у формуванні навичок каліграфічного  письма. Узгодити  стратегію  індивідуального  розвитку  дитини.

   Ліворукість -  це  психофізичне  явище, що  зумовлене відмінностями в  розподілі функцій між  півкулями  мозку. Це  виявляється  в  переважному  користуванні  лівою рукою  під час  виконання різноманітних  рухів.  Переважно ліворукість зумовлена генетично. Примушувати  таку  дитину  писати  правою  рукою – це  значить  втручатися в уже  усталену ( природно  зумовлену) функціональну  систему дитини.

  Ліворукість   виявляється  в  ранньому  віці.  Її можна  виявити  за  рядом ознак (тест), але  й  діти, що  є  графічними  амбідекстами набагато  легше  навчаються  писати  лівою рукою.

 Особливості  ліворуких  дітей – емоційна  чутливість.  Підвищена  збудливість,  тривожність,  а ще – підвищена  стомлюваність.

  У таких дітей  значно  частіше  бувають  труднощі – порушнння  почерку, дзеркальне  письмо, тремор, порушеннння (спотворення)  будови  літер. Бажано, щоб  батьки  не  допомагали  дитині, а  лише  спланували  й  організували  діяльність  дитини.

 При  письмі  велику  роль  має значення словесне  інструктування  дитини, і  ні в якому  разі не можна  казати: «роби як я». Добре  позначити точки початку руху проаналізувати  з яких частин складається  літера.

Для  ліворукої  дитини  треба  правильно  організувати  робоче  місце :

• Під  час  письма та  малювання  світло  повинно  падати  праворуч;
• Книжки,  зошити  мають  знаходитись  ліворуч;
• У  зошити  треба  вкладати  промокальний  папір,  щоб дитина  могла  класти йогоо під  ліву руку і  не  «розмазувати»  рукою  раніше  написане;
•  Навчити її  правильно  сидіти,  класти зошит  й тримати  ручку;

  Як  тримати  ручку?

  Покласти  ручку на  середній палець ( вехню  нігтьову  частину ). Більший палець (нігтьовою  фалангою)  притримує  ручку, а вказівний легко кладеться зверху ручки ( відстань ~ 2см  від шарика) і керує рухом  пальців.

Як писати? ( спосіб  письма )

1. Дзеркальне відображеня праворукого положення. Недоліки: не  видно зразка, часто зменшують або збільшують  букви у рядку.
2.  Кисть  руки розташовується над  рядком. Видно зразок, менше  припускається  помилок,  досить  зручний спосіб  для дитини.
3. Кисть лівої  руки розташовується під  рядком. Дуже  зручний  спосіб –  видно  зразок  і  написане, не  змазується те, що  дитина  написала. Хоч і  часто порушується нахил  та  головне, що  дитина  виробила  зручний  для  неї  спосіб  письма.

Зошит  лежить з  нахилом праворуч так,  щоб  нижній куток   сторінки,  на  якій пише  дитина був  спрямований до  середини  її  грудей. Для  додаткової  підказки,  лівий бік  аркуша дитині  можна  маркувати  кольоровим  олівцем.

Поради  батькам  ліворуких дітей. 

1. Дитина  не  повинна  відчувати  себе  «не такою»,  треба  підтримувати  її,  заохочувати.
2. Не  наголошувати на  шкільних  невдачах дитини,  вона  має бути  впевненою – всі  помилки  можна  виправити і батьки завжди  допоможуть.
3. Коли  літери  в дитини «скачуть», не  запам’ятовуються  ніяк, то  треба  проводити  заняття  з  розвитку  моторики рухів ( 15 хв ).
4. Якщо дитина  пише з дзеркальним відображенням, переставляє літери,  плутає лівий та правий бік, то треба  тренувати  її зорове сприйняття.
5. Чітко спланувати режим  дня. Ліворука дитина  швидко  стомлюється, тому перевантаження і перевтоми не допускати.
6. Не повинно бути суперечок, роздратованості під час  приготування уроків. Добре, якщо дитина  навчиться  сама  сідати за уроки і буде звертатись по допомогу тільки, коли це  необхідно.
7.  Не допускати, щоб  дитина стала  невпевненою чи  боялась  невдач.
8. Не  карати  дитину  за  помилки,  а  навчити  її  виправляти їх. Дотримуватись  правила:  хвалити  і  осуджувати  не  дитину, а її  вчинок.
9. Надавати  дитині  більше самостійності,  через  деякий  час  дитина знайде  підходяще  для  неї  положення  зошита  та  руки,  не  вимагати  від  неї  дотримання  дзеркального  відображення положення  руки праворукої  дитини.
10.      Пам’ятати,  що  світло на робочому місці дитини – справа.

       Яким  повинне  бути покарання?

Народна мудрість  каже:  «Якщо  твої  плани розраховані  на рік – сій  жито,  якщо  на роки – сади  дерева, якщо  на  віки – виховуй  дітей». Отже, хто зміг  виховати  чесну, добру, порядну  людину – той  справжній майстер. Коли  ми  кажемо -  виховувати,  то  це  тісно  повязане з поняттям «навчати». Виховуючи, навчаємо -  правильної  поведінки,  вмінню  оцінювати  себе  та  інших, формуємо  характер  дитини. Тут  роль  сім’ї  дуже   важлива.

 Дитина  виростає  впевненою  в  собі, активною   із  правильною   самооцінкою,  коли  батьки  не  надто  критикують  своїх  дітей і залучають їх  до  обговорення  всіх  сімейних  справ. Й навпаки – вони    страждають  від  заниженої  самооцінки,  якщо батьки  не цікавляться  проблемами  своїх  дітей, роблять  це  епізодично  або  в  родині панує  диктат (  авторитарний  стиль спілкування) .

 Тому  треба  ставити  перед  дитиною  посильні  завдання,  заохочувати  її,  всі  вимоги до  дитини   мають  бути  виправдані і  щоб  вимагати,  треба   з  повагою  ставитись  до  дитини. Кожна дитина  має  бути  впевненою – дорослі бажають  їй добра,  вони справедливі  щодо  неї. Приходиться  іноді  говорити  дитині  неприємні  речі чи  застосувати  покарання. Робити  це  треба  так,  щоб  дитина  не розізлилася,  не  закрила  своє   серце за  стіною  недовіри. 

 Треба  добре  обдумати  манеру  поведінки, тон  розмови  й тембр голосу.  Дитина  повинна  бачити  в  батьках не  суворого  суддю, мудру  й справедливу  людину,  в  неї  мають  прокинутись  муки  совісті. Ні в  якому  разі не слід  застосовувати  несправедливе  покарання. Пригадайте як вас карали в дитинстві і як це вплинуло  на  вас.

• Ставили  в  куток?
• Подовгу  не  розмовляли  з  вами?
•  Били і  ставили  в  куток;
• Довго  читали  нотації;
• Виказували незадоволення  при  сторонніх людях;
• Забороняли  займатися  улюбленою  справою;
• Залишиали  без  солодкого.

 Отже знайдіть в  собі  сили  не  карати так  дітей. Шукайте  ключик до серця   та душі  дитини.  Будьте  чуйними, справедливими і ... винахідливими для  своїх  дітей – нашого  майбутнього.

  Як   формувати каліграфічні навички  школярів.

 Вироблення  в  першокласників  розбірливого  й швидкого  письма  за  короткий  час просто  неможливе,  для  цього  необхідно  кілька  років. В  шестирічних  школярів це  ще  більша  проблема,  бо  це  пов’язано  з особливостями   шестирічних  школярів. В  дітей  не  розвинені  в  повній  мірі дрібні  м’язи  рук, недосконала  координація  рухів, недостатня  витривалість.

Насамперед, потрібно подбати  про  все  необхідне для школярів: зошити,  ручки,  робоче  місце  і т. д. , навчити  правильно сидіти  під  час  письма.

 Ручка:важливе  все – форма, довжина,  товщина, стержень. Найкраща  довжина  ручки – 15 см, не підходять рекламні ручки (з різними прикрасами), а також – чоторигранні, плоскі, діаметром  більше, ніж 7мм. Колір пасти – темно-синій або темно-фіолетовий, що рівномірно лягає на  папір не гель).Зошит – з чіткою розліновкою, не надто білий ( втомлюється  зір).

Правильна  поза  під  час  письма: сидіти прямо,  спиною спиратись на  спинку  стільця,  грудною кліткою  не  спиратись на  стіл, ноги  тримати  прямо,  тулуб, плечі,  голову – рівно, обидві  руки  на  столі, спираються  на край  столу. Важливе  й освітлення, воно повинно  падати ліворуч (  для  праворуких )

Як  допомогти  дитині:

• Не  драматизувати невдач,  навчити  виправляти  помилки;
• Не  карати  дитину  за  помилки,  а  навчити  її  виправляти їх. Чітке  правило: хвалити  і осуджувати не дитину, а її  вчинок.
• Необхідно проводити  заняття  з  розвитку  моторики дрібних мязів руки,  координації  рухів.
• Коли  дитина пише  букву – прокоментувати ( де  починати,  куди вести),  написати  літеру  в повітрі.
• Працювати з тренажерами для письма, писати букви через кальку,  використовувати  картки  для  кожної  літери.
• Позитивні  результати  є,  якщо  працювати з  алфавітною  таблицею( по 5 – 7 хв щодня ).
• Розвивати  фонематичний  слух  дітей: вчити чистомовки,  вірші, скоромовки,  грати в  мовні  ігри.
• Заохочувати  успіхи  дитини.