Презентація Т.Шевченко "І нам послав його Господь аби зцілилась Україна"

Т. Г. ШЕВЧЕНКО І нам послав його Господь аби зцілилась Україна

Він був сином мужика – став володарем в царстві духа. Він був кріпаком – став велетнем у царстві людської культури. І.Я. Франко

Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села. Мене там мати повила І, повиваючи, співала, Свою нудьгу переливала В свою дитину… Т. Шевченко Якби ви знали, паничи… 1850

Батько змушений був чумакувати, а також возити панську пшеницю до Одеси, Києва й інших міст. Тарас трохи підріс, батько брав його з собою.

Та матір добрую мою Ще молодою – у могилу Нужда та праця положила. Та батько, плачучи з дітьми ( А ми малі були і голі ), Не витерпів лихої долі, Умер на панщині!.. А ми Розлізлися межи людьми, Мов мишенята. Я до школи – Носити воду школярам. Помираючи, батько казав родичам: “Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе”.

І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі. Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, Що це ж та молодість моя. Т .Шевченко І золотої й дорогої… 1849

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом… Поглянув я на ягнята – Не мої ягнята! Обернувсь я на хати – Нема в мене хати! Т. Шевченко N.. N. (Мені тринадцятий минало) 1847

. Час навчання в Академії художеств стає періодом остаточного формування його естетичних і суспільних поглядів, становлення його як поета і художника. В Академії художеств Шевченко успішно виконував навчальні завдання і завжди отримував високі оцінки за свої роботи. Рада Академії тричі нагороджувала його срібними медалями другого ступеня.

…Живу, учусь, нікому не кланяюсь, і нікого не боюсь… велике щастя бути вольним чоловіком… Т. Шевченко Лист до брата Микити від 15 листопада 1839

Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині. Прилітайте, сизокрилі Мої голуб'ята, Із-за Дніпра широкого У степ погуляти З киргизами убогими. Т. Шевченко Думи мої, думи мої… 1847