Презентація та розробка уроку-екскурсії "Полтавський краєзнавчий музей - перлина українського модерну"

Тема заходу. Віртуальна екскурсія. Полтавський краєзнавчий музей  – перлина українського модерну.

Мета:  здійснивши віртуальну екскурсію, ознайомити учнів із особливостями стилю український модерн та продемонструвати їх на прикладі будівлі Полтавського краєзнавчого музею; розвивати уміння учнів орієнтуватися у особливостях архітектурних стилів; виховувати любов до рідного краю, гордість за його культурний спадок.

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Коментарі до презентації «Полтавський краєзнавчий

 музей – перлина українського модерну»

Слайд 1

Друзі! Запрошую Вас у захоплюючу екскурсію у дивовижний світ українського модерну – до Полтавського краєзнавчого музею.

Перед вами цей незвичайний витвір мистецтва архітектури.

Слайд 2

Модерн як новий культурно-історичний напрям в Європі виникає в середині 90-х рр. XIX століття.

Основними його рисами були:

• декоративність,
• опертя на культурну спадщину бароко, рококо тощо,
•  втілення національного колориту і традицій народного мистецтва.

Основною причиною появи нового стилю був перехід від патріархально-аграрно-ремісничого до індустріально-урбаністичного суспільства.

       Розвиток промисловості сприяв виникненню нових технологій і матеріалів (бетону, залізобетонних конструкцій, використання металу в масовому житловому будівництві).

Слайд 3

Український модерн

• 1903 — 1917 — період бурхливого розвитку УАМ. Два різновиди — народний стиль (романтизм) і раціоналістичний модернізм (більш стриманий). Декор у архітектурі будівель був інтенсивний, живописний, у ньому були розвинені народні теми, збагачені мотивами, що прийшли від європейської архітектурної традиції.
• Постреволюційний час. Після окупації України більшовиками, багато-хто з діячів УАМ опинилися в еміграції. Багато-хто підпадав під арешти і цькування з політичними обвинуваченнями. Під загрозою розправи де-хто відмовлявся від своїх поглядів на УАМ. Магістральними напрямами розвитку архітектури
• 1920-1930-х pp. стають раціоналізм та конструктивізм. УАМ має значно менше поширення, але і в ньому на цей час триває велика робота з пошуку нових типів жител й громадських споруд.
• 1934 — 1941 роки. Певне пожвавлення у розвитку УАМ, але утиски продовжилися. Утиски стали одним з факторів, що припинили розвиток УАМ.
• Після 1941–1945 років елементи УАМ використовувалися окремими архітекторами, але їхні роботи нечисленні і маловідомі.

Слайд 4

Перші три будинки в стилі українського модерну були побудовані саме на Полтавщині:

• У 1903–1908 рр. з'являється перший будинок УАМ — будинокПолтавськогогубернського земства, який був спроектований архітектором В. Г. Кричевським.
• У 1902–1906 рр. архітектором-художник І. С. Кузнецов побудував Покровську церкву в селі Плішивець Гадяцького повіту
• У 1903–1905 рр. архітектори Є. Н. Сердюк та М. Ф. Стасюков побудували школу ім.І. П. Котляревського у Полтаві.

Слайд 5

Будинок Полтавського губернського земства — пам'ятка історії та архітектури у Полтаві, що знаходиться на площі Конституції, 2. Будинок спорудежно у 1903—1908 роках за проектом архітектора Василя Кричевського, з використанням первісних проектів Є.І. Ширшова, М.О. Ніколаєва. Будинок Полтавського губернського земства став першим зразком нового українського архітектурного стилюна Полтавщині. Сьогодні використовується як Полтавський краєзнавчий музей.

Слайд 6

Авторами цього архітектурного шедевру є архітектор В.Кричевський, художники С.Васильківський та Опанас Сластіпн.

Завдяки проведеним наприкінці 1902 року і на початку 1903 року нарадам з питань розвитку народних промислів Полтавщини, на яких були присутніми художники Сергій Васильківський, Опанас Сластіон, архітектор-художник Василь Кричевський та інші, народилась ідея розвитку українського народного стилю в мистецтві і в архітектурі.

Слайд № 7

Будинок має симетричний Ш-подібний план. У середній його частині розміщено вестибюль, центральний хол з парадно-розгорнутими сходами, великий зал засідань. Інші частини мають широкі коридори, які об'єднували ділові приміщення земської управи, розташовані на двох поверхах. На третьому поверсі, з боку двору, було влаштовано музейні приміщення, в одному з крил — кімнати готельного призначення. Підвальний поверх відводився для господарських та архівних приміщень. З головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, з двору — три з половиною.

Слайд 8

Цоколь будівлі

Високий цоколь рожевого граніту, складений з великих грубо обколотих каменів, прорізують вікна з фігурними перемичками, над ними простягнувся міцний карниз.

Слайд 9

Особливості форми вікон.

Основну стіну, облицьовану світло-жовтою керамікою, на першому поверсі прорізують стрункі вікна з напівколовою перемичкою, вписані у трапеційні ніші, на другому поверсі вікнам надано трапеційної форми, їх перемички спираються на колонки крученої форми.

Слайд 10

Головний вхід

Головний вхід заглиблено в лоджію трапеційної форми, таку ж форму має дверний проріз, різьблені двері із орнаментом на тему «дерево життя». Обабіч головного входу — спаровані вікна з гранчастим різьбленим стовпчиком, над яким на стіні півколом розгорнув свої орнаментальні віти «вазон» .

Слайд 11

Потрійні вікна другого поверху

Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими білосиніми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Карнизну плиту великого виносу підтримували кронштейни у вигляді «коників», а під ними по стіні простягнувся фриз, складений розмаїтими за формою і витонченими за кольором розетками, що чергуються зі стилізованими вазами.

Слайд 12

Особливості фасаду другого поверху

Широко застосовані орнаментальні прикраси: на 2-му поверсі вони скомпоновані, як арабески у вигляді «вазонів», над трапеційними вікнами розміщені досконало намальовані орнаментальні вставки на тему «дерево життя».

Слайд 13

Дах будівлі

Увінчує будинок високий дах зеленаво-блакитної, покритої поливою черепиці, викладеної прямим мозаїчним набором так, що дах мінився кольорами неба і відблисками сонця.

Слайд 14

Загальне кольористичне вирішення фасаду

Загальне кольористичне вирішення фасаду: поєднання рожевого цоколю з світложовтою і золотаво-вохристою керамікою стіни, оперезаною на рівні вікон 1-го поверху широкою оранжевою смугою, поліхромні орнаментальні композиції, біло-сині кручені колонки, нарешті блакитно-зеленавий дах.

Слайд 15

 Оглянемо  внутрішній простір будівлі.

Внутрішній простір у своїх головних частинах з'єднувався через широкі аркові прорізи і перетікав від вестибюля до центрального холу з його розлогими мармуровими, розгорнутими в два боки сходами.

Слайд 16

Орнаменти внутрішнього оздоблення  розділяють на чотири групи.

У першій групі – розписах вестибюлів і галереї сходового холу художники використовують орнаменти народних вишивок, не вносячи в них ніяких змін.

Слайд 17

Розписи класичної форми.

В другій групі розписам була додана класична форма – це розписи стін першого поверху, бічних приміщень.

Слайд 18

Обєднання народного орнаменту з академічними формами.

Третя група відображає пошуки художників, які об'єднали народний орнамент з академічними формами (розписи над картиною «Обрання полковника Пушкаря».

Слайд 19

Четверта група розписів була виконана за  ескізами В.Г. Кричевського, який взяв за основу орнаменти різьблення по дереву.

Слайд 20

Використання розписів.

Слайд 21

Живописні  роботи  художників П.Сластіона та С.Васильківського.