Презентація розроблена до уроку вивчення теми "Табличні величини та їх опис мовою програмування" у середовищі програмування Lazarus. Матеріали підготовлено згідно вимог чинної програми для вивчення інформатики у 9 класі для учнів, що вивчають предмет з 5 класу
Потреба запровадження табличних величин випливає з необхідності запам'ятовувати й опрацьовувати великий набір однотипних даних. Різні клітинки таблиці мають різні номери, але значення в різних клітинках можуть повторюватися. За номером клітинки визначають місце її розташування в таблиці та значення, яке можна опрацьовувати. Так утворюється лінійна таблиця.
Якщо складовими лінійної таблиці знову є лінійні таблиці (рядки чи стовпчики), тоді маємо двовимірну таблицю, окремими елементами якої є лінійні таблиці. Якщо в двовимірній таблиці зазначити номер рядка та номер стовпця, де розташована клітинка, тоді два вказані номери (у цілком визначеному порядку) визначають координати клітинки в усій двовимірній таблиці.
Під масивом розуміють структурований тип даних — набір однотипних змінних, що розташовані в пам’яті безпосередньо одне за одним, доступ до яких здійснюється за його порядковим номером (індексом)Індекс елемента масиву — це ціле число, яке вказує на місце розташування елемента в масиві.
Опис табличних величин{FABFCF23-3 B69-468 F-B69 F-88 F6 DE6 A72 F2}Тип змінноїОпис. Прикладінтервальнийvar <змінна>: <мінімальне значення>..<максимальне значення>;var day: 1..31;перелічуванийvar <змінна>: (<список усіх можливих значень>);course: (first, second, third, fourth; fifth);Var a: array[1..10] of integer;Var b: array [1..10, 1..10] of integer;Ім’я масиву. Масив. Кількість елементів. Тип елементівintegerrealstringchar
Порядок роботи з масивом. У розділі описів вказати назву, розмір і тип елементів масиву. Це забезпечить (на етапі завантаження програми) виділення потрібного об'єму оперативної пам'яті для зберігання значень елементів . Заповнити комірки пам'яті, виділені для елементів масиву, потрібними значеннями. При потребі вивести масив (на екран, у файл) для наочної перевірки роботи коректності заповнення. Опрацювати масив. Вивести отримані результати.
Подамо для наочності ілюстрацію впорядкування 10-елементного масиву. Тут червоним тлом виділено те значення, яке серед елементів з номером від j до n вважають найменшим у поточний момент виконання алгоритму, блакитним — значення поточного елемента масиву, яке порівнюють з тим, що наразі вважають найменшим, жовтим — ті значення, які вже стоять на потрібному місці.