Презентація "Тарас Григорович Шевченко"

Тарас Григорович Шевченко (1814 – 1861)

Тарас Григорович Шевченко народився 9 березня 1814року у селі Моринцях Київської губернії на Черкащині в бідній селянській родині, в хаті, вкритій соломою…

Через рік (1815 р.) родина переїздить до с. Кирилівки

Григорій Іванович Шевченко і Катерина Якимівна Бойко. Батьки були кріпаками у поміщика Енгельгарда

Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в «науку». Дивна була ця наука. П'яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину бив їх різками. Та недовго тривала Тарасова «наука». Рано померли батьки, і він залишився сиротою. Тяжким було життя хлопчика, але йому вдалося стати великим поетом. Своє дитинство Тарас опише у віршах.

Тарас -пастушок

Коли Тарасові виповнилось 8 років, померла мама, а на 12 році його спіткало нове горе – помер батько.

У мальовничому селищі Вільшана, що на Черкащині, жив за свого козачкування у пана Енгельгардта у 1828 році Тарас. На території музичної школи на той час була малярна школа. Саме у ній навчався малярства і Шевченко, бо природа щедро наділила кріпацького сина не лише поетичним генієм, а й талантом художника.

У Тараса були старша сестра та брат — Катруся і Микита та молодші за нього — Йосип, Яринка і сліпенька сестричка Марійка. Шевченко - художник

Автопортрет

Одинокий дуб

Селянська родина

Циганка – ворожка

Думка

Усього 47 років життя24 роки - кріпак10 років - солдат13 років волі

Прожив він лише 47 років, які стали славою і гордістю українського народу. Він написав багато віршів. Його слово полюбив простий народ і назвав своїм Кобзарем.

Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року у Петербурзі

Як умру, то поховайте Мене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій Чернеча гора у Каневі

Тарасова гора. Як і заповідав поет, його поховано над Дніпром, на високій Чернечій горі, яку в народі називають Тарасовою. Затужила Україна, Плакала немало, Як ховала свого сина -Кобзаря ховала.

Вшанування Великого Кобзаря Цілий світ, не тільки Україна, сьогодні вшановують пам'ять великого Кобзаря, в кожній оселі читають, перечитують настільну книгу Т. Г. Шевченка «Кобзар». Його творчість, пам'ять про нього не вмре ніколи.

Нині зафіксовано понад 200 меморіальних згадок про Кобзаря з усіх областей України та з-за кордону, де встановлені пам'ятники, погруддя, меморіальні дошки, стели та пам'ятні знаки поетові. Канада. Польща Аргентина Аргентина. Молдова. Парагвай

Свою Україну любіть. Любіть її… во время люте, В остатню, тяжкую мінуту За неї Господа моліть! Т. Шевченко