УДАР ВНУТРІШНЬОЮ СТОРОНОЮ СТОПИЦей удар використовується в основному для виконання коротких та середніх передач, а також для ураження воріт суперника з близької відстані. Даний прийом зараховують до розряду високоточних дій, так як до м'яча доторкається досить велика частина стопи (від п'яти до великого пальця). Проте, сила такого удару менше, в порівнянні з ударами іншими способами.
Місце початку розбігу, м'яч і ціль знаходяться приблизно на одній лінії. Замах виконується за рахунок заднього поштовху останнього бігового кроку. Ударний рух починається з одночасного згинання стегнаі повороту ноги. У момент удару стопа знаходиться під прямим кутом по відношенню до напрямку польоту м'яча. Удар виконується серединою внутрішньої поверхні стопи.
Розбіг виконується під кутом у 30–60° по відношенню до м'яча й цілі. Замах ноги близький до максимального. Опорна нога, трохи зігнута в колінному суглобі, ставиться на зовнішню частину підошви. Тулуб трохи нахилений убік опорної ноги. У момент удару носок відтягнутий униз, а нога напружена.
При виконанні удару цим способом стопа спортсмена повертається носком всередину. Траєкторія розбігу - пряма. Після такого удару м'яч може бути направлений по прямій лінії або по дузі. Виконуючи удар правою ногою, до м'яча підходять зліва, завдаючи удару лівою ногою, відповідно, справа.
РІЗАНИЙ УДАР ЗОВНІШНЬОЮ ЧАСТИНОЮ ПІДЙОМУ Цей удар наноситься не по середині м'яча, а по тій його частині, яка знаходиться далі від ноги, що б'є. У момент удару нога ніби мимохіть прокочується по м'ячу, надаючи йому обертальний рух навколо своєї осі. Чим сильніше обертається м'яч, тим крутіше дуга його польоту.
При ударі місце початку розбігу, м'яч і ціль знаходяться на одній лінії. Останній крок розбігу – замах. У момент удару носок трохи піднятий. Удари носком небезпечні, тому що їх важко передбачити. Дуже короткий замах для виконання даного прийому в поєднанні з нанесенням удару вище центру м'яча забезпечує своєрідне обертання м'яча та робить захист від такого удару досить проблематичним.
УДАР П'ЯТОЮ Цей удар рідше використовується в грі. Пояснюється це складністю його виконання, незначною силою й точністю. Перевагою удару є несподіванка його виконання для суперників. Мета виконання такогоудару - дезорієнтувати, обдурити противника. У момент перенесення ноги футболіст нібито маєнамір завдати удару по м'ячу. Суперник впевненийв тому, що удар буде спрямований вперед. У той жечас, гравець проносить ногу над м'ячем та відводячи її назад, виконує удар п'ятою.
УДАР ПО М'ЯЧУ СЕРЕДНЬОЮ ЧАСТИНОЮ ЧОЛА З МІСЦЯСпортсмен виставляє одну ногу на крок вперед (відстань між ногами 50-70 см), руки на рівні плечей, трохи зігнуті в ліктях. У першій фазі гравець, починаючи із стегон, відхиляє корпус назад, м'язи при цьому напружені, підборіддя лежить на грудях, коліна зігнуті. У другій фазі футболіст різко подає корпус вперед й серединою чола завдає удар по м'ячу. Після виконання удару корпус гравця залишається в нахилі, плечі відведені назад.
УДАР ПО М'ЯЧУ СЕРЕДНЬОЮ ЧАСТИНОЮ ЧОЛА З ПОВОРОТОМВикористовується, якщо потрібно змінити траєкторію польоту м'яча. При виконанні удару без стрибка для замаху тулуб відхиляється назад та одночасно повертається (переважно до 90 °) в сторону передбачуваного удару. Разом із тулубом розвертаються й ноги, які розташовані паралельно на відстані 30-50 см. Поворот зручніше здійснювати на носках.
УДАР ПО М'ЯЧУ ГОЛОВОЮ ПІСЛЯ ПОШТОВХУ ОБОМА НОГАМИЗастосовується в умовах контакту гравця з противником, коли йде боротьба за м'яч. Перед відштовхуванням сильно зігнути ноги в колінних суглобах й відхилити верхню частину тулуба назад. Відштовхнувшись та досягнувши максимально можливої висоти стрибка, нанести удар по м'ячу. Під час удару ноги виносяться вперед, а плечі подаються назад; потім - приготуватися до приземлення, ноги знаходяться в положенні "кроку". Удар можна наносити в напрямках: вгору, в сторону, назад.
УДАР ПО М'ЯЧУ ГОЛОВОЮ ПІСЛЯ ПОШТОВХУ ОДНІЄЮ НОГОЮДаний удар використовується, коли поблизу немає суперника і є можливість виконати стрибок вгору чи вперед. Розбіг здійснюється з кількох кроків. Поштовхова нога в момент та після відштовхування залишається в тому ж положенні. Махова нога, зігнута в коліні, виконує мах вгору-вперед. Наступні руху не відрізняються від рухів, які виконуються при ударі головою після поштовху обома ногами. Використовуючи значний прогин тулуба, таким способом удар можна наносити в різних напрямках: вперед, в сторону, назад.
УДАР СЕРЕДНЬОЮ ЧАСТИНОЮ ЧОЛА В СТРИБКУЦей удар володіє достатньою точністю й силою, тому часто застосовується в грі. Він виконується після поштовху вгору однією або двома ногами. Стрибок є попередньою фазою удару. Руки, трохи зігнуті в ліктях, енергійно рухаються вгору до рівня грудей, що сприяє збільшенню висоти стрибка. Безпосередньо після відштовхування виконується замах (тулуб відхиляється назад). Ударний рух починається в момент (або трохи раніше) досягнення найвищої точки стрибка.
УДАР ПО М'ЯЧУ ГОЛОВОЮ В ПАДІННІУдар виконується середньої або бічною частиною чола. У першому випадку напрямок польоту й ціль удару розташовані на одній лінії. При виконанні удару бічною частиною чола м'яч часто "зрізається" і траєкторія його польоту істотно змінюється. Підготовчою фазою удару є поштовх й підфаза польоту. На останніх 3-4 кроках розбігу тулуб нахиляється трохи вперед. Поштовх виконується однією ногою в сторону передбачуваної зустрічі з м'ячем. Політ відбувається паралельно землі. Руки зігнуті в ліктьових суглобах. Рух м'яча знаходиться в полі зору гравця.
УДАР БІЧНОЮ ЧАСТИНОЮ ЧОЛА Потрібно поставити ноги нарізно (30-50 см). Якщо м'яч наближається ліворуч, то для замаху тулуб нахиляється вправо. Права нога згинається в гомілковостопному і колінному суглобах. На неї переноситься вага тіла. Голова повертається в бік м'яча. Ударний рух починається із розгинання ноги й випрямлення тулуба. Вага тіла переноситься на ліву ногу. Використовується, коли м'яч летить збоку (праворуч чи ліворуч) від гравця та немає можливості виконати удар серединою чола з поворотом. Такий удар часто застосовується захисником з метою відбити м'яч.
УДАР БІЧНОЮ ЧАСТИНОЮ ЧОЛА В СТРИБКУПри виконанні удару в стрибку в підготовчій фазі після відштовхування тулуб для замаху відхиляється в бік протилежний від цілі. Ударний рух здійснюється за рахунок різкого скорочення попередньо розтягнутих м'язів. Удар наноситься в момент досягнення найвищої точки стрибка.