Презентація " Техногенні катастрофи України"

Техногенні катастрофи України. Виконавець: Снітка Данило

Епіграф до презентації«Ніяка мета не настільки висока, щоб виправдовувала негідні засоби для її досягнення».    (Альберт Ейнштейн) 

Законодавче визначення в Україні поняття про техногенні катастрофи Українське законодавство визначає: «обставини на окремій території чи суб'єкті господарювання — на ній або водному об'єкті, які відзначаються порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинені катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю та здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдавання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності» Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI 

Поняття про техногенні катастрофи

Значні техногенні катастрофи в УкраїніКуренівська трагедія (1961)Аварія на Чорнобильській АЕС (1986)Підрив Каховської ГЕС (2023)Куренівська трагедія ‒ одна із наймасштабніших техногенних катастроф України. Вона сталася у Києві 13 березня 1961 року. Гігантська хвиля відходів цегельного виробництва, які зливали у Бабин Яр, прорвала дамбу і за лічені хвилини затопила столичну Куренівку, зруйнувавши багато будівель та лише за офіційною інформацією – поховала заживо 145 людей. Зараз деякі українські історики стверджують, що загиблих було значно більше. Вранці, о 08:30, пульпа (відходи Петрівських цегельних заводів, переважно змішана із водою земля), яку десять років закачували до Бабиного Яру, прорвала дамбу.

Чорнобильська трагедія: пам`ять як попередження на майбутнє26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон переніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії. 

Підрив Каховської ГЕСЖиття сотень тисяч загрожує після руйнування Каховської дамби та екологічної катастрофи. Ця жахлива техногенна катастрофа спричинить непередбачувані пагубні наслідки для навколишнього середовища, як на території України, так і для всього Чорноморського басейну. Це жахливий воєнний злочин.

Причини виникнення Техногенних катастроф. Природні причини;Це найбільш стабільні і становлять постійну загрозу для людства впродовж всього його існування. Природні явища, які мають надзвичайний характер і призводять до порушення звичайної діяльності населення, його загибелі, руйнування і знищення матеріальних цінностей називаються стихійними лихами. За причиною виникнення, вони поділяються на : 1. Тектонічні — пов'язані з процесами, які виникають зі змінами предметів і явищ Землі. 2. Топологічні — причиною їх є процеси, котрі виникають на поверхні Землі. 3. Метеорологічні — пов'язані з процесами в атмосфері. Але в більшості випадків основною першопричиною виникнення цих стихійних лих є процеси, які відбуваються в Космосі. Антропогенні (техногенні) причини. Соціальні:ріст народонаселення;урбанізація;непідготовленість населення;відсутність інформації про становище у НС;відсутність нормативно-правової бази;недбалість та некомпетентність посадових осіб, перевищення повноважень тощо.;корупція. Тероризм, військові конфлікти. Економічні:недосконалість технічних засобів і технологічних процесів;зміна довкілля внаслідок природокористування (забруднення)бідність (зношування техніки, нестача коштів на оновлення, профілактику та інше).

Наслідки техногенних катастроф. До техногенних катастроф відносять-аварії на промислових об'єктах-аварії на будівництві-залізничному транспорті-повітряному транспорті-автомобільному транспорті-трубопровідному транспорті-водному транспортіВ  результаті  техногенних катастроф часто виникають-пожежі-руйнації цивільних будівель-руйнації промислових будівель-виникає небезпека радіоактивного зараження місцевості-виникає небезпека хімічного зараження місцевості-виникає небезпекбактеріального зараження місцевості-відбувається розтікання нафтопродуктів і агресивних (отруйних) рідин по поверхні земліводи -Катастрофічні наслідки загибелі людей різного віку, руйнування цивільних об»єктів, наслідки що створюють загрозу населенню і навколишньому середовищу

Техногенні катастрофи в Україні у ХХІ столітті

Небезпека техногенних катастроф

Зосередимо увагу на руйнації Каховської дамби - найбільшої техногенної катастрофи останнього десятиріччя в Європі. У ніч на 6 червня російські війська підірвали конструкції Каховської ГЕС, чим спричинили затоплення понад 80 населених пунктів, загибель тварин, витік мастила в Дніпро, ядерну загрозу на Запорізькій АЕС… І це тільки на ранок після теракту. Уже зараз руйнацію Каховської дамби називають найбільшою техногенною катастрофою останнього десятиріччя в Європі. Та реальні масштаби аварії, навмисно створеної рф, нам ще доведеться побачити.

Категорії наслідків руйнування Каховського водосховища Наслідки руйнування Каховського водосховища можна поділити на дві категорії: короткострокові й довгострокові. Затоплення території Херсонської області є короткостроковими наслідками. Через декілька днів вода зійде й все повернеться до початкового стану. Проте у басейн річки Дніпро потрапило багато шкідливих речовин, які далі потечуть у Чорне море. Зокрема, мастило, яке вилилося внаслідок руйнування Каховської ГЕС, та небезпечні хімічні речовини з підприємств, які були розташовані на березі річки. Також у воду потрапили небезпечні біологічні речовини з вигрібних ям приватних садиб, які не мали централізованої каналізації.

Довгострокові наслідки трагедіїНа жаль, екосистема Каховського водосховища знищена й відновити її практично неможливо. Також внаслідок забруднення й підтоплення територій зруйнована екосистема Чорноморського біосферного заповідника. Через підрив росіянами гідроелектростанції протягом двох наступних років можлива зміна клімату,

Зруйнована екосистема та можлива зміна клімату: екологічні наслідки підриву Каховської ГЕС

Підрив Каховської ГЕС: попередні висновки і можливі наслідки. Знищення та значне порушення екосистем Каховського водосховища та водних об’єктів які в нього впадають й де відбувався підпір води, пониззя Дніпра, Дніпровського лиману і порушення екосистем пригирлової ділянки Чорного моря;можлива масова загибель водних організмів (риби, молюсків, ракоподібних, мікроорганізмів, водної рослинності) у Каховському водосховищі з подальшим погіршенням якості вод внаслідок розкладення загиблих організмів;порушення середовища існування риби, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні комплекси від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова;Порушення середовища існування та можлива загибель тварин, які населяють сухопутні ділянки які будуть затоплені. Значні ризики для популяцій гризунів, зокрема ендемічних видів та занесених до Червоної книги України;порушення середовищ існування рослинних комплексів: прибережна водна рослинність вище за течією від дамби Каховської ГЕС через осушення загине, території, розташовані нижче зазнають затоплення, зокрема степові та лісові комплекси, які не пристосовані до перебування під водою, що спричинить їх вимокання та загибель. В пониззі Дніпра зростають ендемічні види, занесені до Світового червоного списку й які більше ніде в світі не зустрічаються;непрогнозоване відкладання річкових наносів та змитих матеріалів з поверхні суходолу;

Наслідки катастрофічніПорушення водопостачання об’єктів у Херсонській і, частково, Запорізькій областях та Дніпропетровській областях;забруднення вод Дніпра і Чорного моря – первинне забруднення внаслідок потрапляння до вод паливно-мастильних матеріалів, змиву сміття, агрохімікатів, інших небезпечних матеріалів, затоплення і виведення з ладу систем очистки стічних вод, каналізації, і так зване «вторинне забруднення», що виникає внаслідок порушення шарів намулу, в яких десятиліттями відбувалось накопичення забруднюючих речовин;затоплення будинків, споруд, підприємств, втрати майна, руйнування;знищення свійських тварин, худоби, домашніх тварин, тварин у зоопарках, трупи яких в спекотну погоду будуть отруювати воду, ґрунти, забруднювати повітря та становити небезпеку поширення інфекційних хвороб;Ускладнення або повне унеможливлення водопостачання для сільськогосподарських потреб півдня Херсонської області;вимивання, перенесення мін та інших вибуховонебезпечних речовин, збільшення мінної небезпеки;утруднення або унеможливлення забору води, необхідної для охолодження Запорізької АЕС, загроза ядерній безпеці світу.зміна мезоклімату території через зміну площі поверхні водного дзеркала, зміну водного балансу території та збільшення відкритих ділянок суші;неможливість регулювання водного режиму під час водопілля та паводків.  Внаслідок підриву Каховської ГЕС відповідну греблю знищено, а, отже, нівельовано захист об’єктів, що знаходяться нижче за течією. Тому є ризики повторного підтоплення територій, які є залежними від регуляції з боку Каховської ГЕС.

Наслідки затоплення територій нижче зруйнованої гребліВплив на наземну фауну. Оцінити кількісно масштаби знищення фауни неможливо, оскільки в Україні дослідження подібних катастроф ніколи не проводилося. Але впевнено можна констатувати – масштаби цієї катастрофи важко зрівняти з відомими раніше подіями в Україні. Протягом останніх 90 років заплава річки Дніпро в Україні була зарегульована (створені шість гребель) і заселена тваринами, які не мають дієвих механізмів порятунку від затоплення. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах  не залишає шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів. Популяціям  деяких видів за один день 6 червня було нанесено  можливо більший удар, ніж за останні 100 років. На затоплених територіях розміщені майже всі відомі місця де зустрічали рідкісного мураху – Ліометопум звичайний (Liometopum microcephalum), можливо всі місця зустрічей Тапіноми кінбурнської (Tapinoma kinburni). Також відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана (Sicista loriger), що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного (Spalax arenarius), до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна (Stylodipus telum falzfeini). Ці тварини, а також гадюка степова (Vipera renardi), полоз жовточеревий (Dolichophis caspius), не мають можливості врятуватись у бурхливому потоці.

Порушення екосистемb) Вплив на гніздові колонії птахів. В зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності  пташенят.  Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає (повторне гніздування не призведе до появи здатних до міграцій пташенят до кінця літа). Деякі птахи, зокрема чаплі та чепури (Ardeola ralloides, Casmerodius albus, Ardea purpurea), коровайки (Plegadis falcinellus), крячки (Chlidonias niger, Ch. leucopterus, Ch. hybridus), качки (Anas clypeata, A. querquedula, A. platyrhynchos), погоничи (Porzana), пастушок (Rallus aquaticus), лиска (Fulica atra) та водяна курочка (Gallinula chloropus), лебідь-шипун (Cygnus olor)  втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу (5-10 років) знадобиться на відновлення чисельності низки хижаків, наприклад лунів (Circus aeruginosus).

Вплив на рослинний світ. Вплив на рослинний світ. Територія затоплення є місцем поширення специфічної флори, серед якої багато видів, що мають дуже локальне поширення саме у цьому регіоні, зокрема це ендеміки Нижньодніпровських пісків – волошка короткоголова (Centaurea breviceps), юринея пухка (Jurinea laxa), чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus), а також бузько-дніпровські ендеміки бурачок савранський (Alyssum savranicum), глід замшовий (Crataegus alutacea), житняк пухнастоквітковий (Agropyron dasyanthum), гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium). Очікується, що внаслідок підтоплення загине сотні тисяч особин цих рослин, що складає суттєву частку їх загальної чисельності. . В додатку 6 розміщено перелік  видів рослин та рослинних угруповань під охороною, які можуть постраждати.Ідеться передусім про рослини, характерні для піщаних екосистем, для яких навіть підняття рівня грунтових вод може бути згубним. Унаслідок підтоплення скоріш за все загине частина березових та дубових лісів, в тому числі і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що розташовані в Збур’ївському лісництві неподалік від берега Дніпра. Також вимокнуть популяції диких орхідей (зозулинців блощичного, різнобарвного та болотяного (Anacampthis coriophora, A. picta, A. palustris), пальчатокорінника м’ясочервоного Dactylorhiza incarnata, коручки болотяної Epipactis palustris) з Червоної книги України.  Окрім того, затоплення призведе до значного підняття рівня грунтових вод в усьому південному регіоні України. Це означатиме не лише збільшення вологи у ґрунті, а й засолення, згубне для рослинності. Наприклад, внаслідок нього можуть остаточно зникнути, як реліктові залишки природних лісів (літописна Гілея), так і створені у минулому штучні ліси на дніпровських пісках (ця обставина у майбутньому може розширити зону негативного впливу підтоплення ще на 15-20 тисяч гектарів)

Вплив на біотопи. Вплив на рідкісні типи біотопів. Найбільше від затоплення постраждають піщані біотопи, як приморські, так і континентальні, з притаманною їм унікальною флорою і фауною (Додаток 5). Крім того сильно постраждають водні біотопи, через забруднення води. Мілководні водойми, які залишаться після спаду рівня води, фактично будуть представляти суміш з великою кількістю забруднюючих речовин, в тому числі, і з десятків тисяч туалетів, які зараз затоплені на дачах та у містах.

Внаслідок різкого сходу води вже гине риба. Крім того, на мілині залишиться ікра й риба не розмножуватиметься. Також можливе потрапляння великої кількості прісної води у Чорне море, що також призведе до мору риби,e) Вплив на території природно-заповідного фонду. Переважна більшість всіх природних територій, що знаходяться в зоні затоплення, призвели до ушкодження природно-заповідногфонду. За нашими розрахунками, внаслідок підтоплення повністю або частково постраждає 48 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі: 1 біосферний заповідник; 3 національні природні парки, 1 регіональний ландшафтний парк, 16 заказників, 3 заповідні урочища, 22 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Слід зазначити, що територія Чорноморського біосферного заповідника охороняється з 1927 року, а сам він є частиною всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа підтоплених заповідних територій може перевищити 120 000 гектарів. Детальніше – Додаток 1. Ще 22 території природно-заповідного фонду в зоні затоплення перебувають у процесі створення (Додаток 2). Надалі масштаби руйнувань будуть стрімко зростати, адже швидка течія на фарватері під високим правим берегом Дніпра підмиватиме низку пририродно-заповідних територій, розміщених вздовж берега. Це означатиме абразію високих берегів вже в перші дні після початку затоплення і продовження ерозії у майбутньому. У селі Мар'янське Дніпропетровської області стався масовий мор риби через падіння рівня води

Жахливі наслідки терактуf) Вплив на території Смарагдової мережі. Затоплена територія повністю або частково включає 9 об’єктів Смарагдової мережі Європи, створених рішеннями Ради Європи з 2009 по 2020 рік (карта). Втрата природних особливостей цих територій ставить під загрозу виконання Україною взятих нею зобов’язань щодо збереження цих територій для всієї Європи (Додаток 3). Крім того, до територій важливих для збереження птахів (угіддя IBA) віднесені Козацькі острови площею 1000 га;g) Вплив на водно-болотні угіддя міжнародного значення. Дельта Дніпра площею 33630 га входить до переліку охоронних територій міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією (угіддя 3 UA009). Крім того, опріснення північної частини чорного моря може негативно вплинути на ще 4 Рамсарські угіддя регіону. Однак, це питання є абсолютно не дослідженим, тому ми не можемо це впевнено стверджувати.h) Затоплення річок. У результаті катастрофічного паводку постраждає не лише річка Дніпро, але й її притоки, такі як Інгулець та Вірьовчина. Пониззя цих річок затоплено на багато кілометрів водами, що витекли з Каховського водосховища. На ранок 7 червня 2023 р. у цих річках спостерігається зворотна течія. Як наслідок постраждають природні екосистеми по берегах цих річок. Так як річища цих річок сильно зарегульовані, то по їх берегах сформувалися суходільні екосистеми негідрольного типу. Також перемішування вод Дніпра і Інгульця принесе у фауну останнього додаткові види, які погіршать умови існування місцевого рибного комплексу. Крім того, через зворотну течію до цих річок потраплять забрудники, підняті течією з дна водосховища. Нітрити у річці Інгулець

Наслідки для Чорного моряa) Опріснення моря. Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі ділянки Чорного моря. Втім, зважаючи, що йдеться про акваторію Дніпро-Бузького лиману, що протягом тисячоліть наповнювалась водами Дніпра і Південного Бугу, цей вплив навряд буде мати катастрофічні наслідки.b) Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями,  автозаправками і іншими джерелами  забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого  обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Слід згадати і про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів і інших забрудників, що накопичувались десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське тощо. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища. 

Які висновки можна зробити зі сказаного?Навіть у короткостроковій перспективі наслідки цього терористичного акту, зі знищення росіянами Каховської ГЕС, для природи і людей є катастрофічні, адже масштаби знищення диких тварин, природних екосистем та цілих національних парків незрівнянно більші, ніж наслідки для дикої природи всіх військових дій з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Щодо ж до довгострокових наслідків – це питання окремого дослідження. Далекоглядне бачення сценаріїв подальшого розвитку подій цілком може передбачати відмову від ідеї поновити греблю ГЕС. Також може виявитись, що з кліматичних та інших міркувань більш доцільним буде відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво, стійке в умовах сучасного клімату та виправдане з огляду на прогресуючі процеси опустелювання в регіоні. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища.

Каховське водосховище сьогодні

Зелене безкрайнє поле…

Порушені основні принципи, ідеї цивілізованого світу. Порушуються такими варварськими діями РФ і основні принципи, ідеї, які цивілізований світ розробляв десятиліттями і закріплював у низці міжнародних угод, наприклад, у таких як Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів та Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі. Такі дії ворога вкотре демонструють світовому співтовариству абсолютне нівелювання РФ міжнародних норм, стандартів та правил.

Потрібно вірити в майбутнє, в разум людства. Не бійтеся життя. Повірте, що життя варте того, щоб його прожити, - і ваша віра допоможе вам втілити це твердження в реальність. (Вільям Джемс)Нікопольці посадили картоплю на дні висохлого Каховського водосховища