Презентація "Технологія проективного моделювання уроків.Типи і структура уроків"

Технологія проективного моделювання уроків. Типи і структура уроків. Підготувала. Студентка 4 курсу групи ГСпеціальність 5.01010201«Початкова освіта»КВНЗ «ЗПК» ЗОРКалініченко Дар’я

Проект (від латин, projectus — кинутий уперед) — план, попе­редній задум, який має бути доведений до практичної реалізації. Він може бути у вигляді пакету матеріалів або моделі. Моделювання (від фр. modeler — ліпити, формувати) — метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкрет­ного об'єкта (оригінала) іншим, подібним до нього (моделлю). Мо­дель (від фр. modele — міра, зразок) — це зменшене відтворення або умовний образ якогось об'єкта чи групи об'єктів, що виявляє подіб­ність до оригіналу.

Моделювання передбачає дотримання трьох загальних принци­пів (І. Новик, В. Садовський):• відповідності моделі оригіналу (не довільна, волюнтаристська по­будова, а така, що відповідає освітнім реаліям),• екстраполяції модельної інформації (можливості перенесення ін­формації з моделі на реальний педагогічний процес),• верифікації модельної інформації (перевірки адекватності моделі в педагогічному досвіді).

Моделювання уроку є складовою проектування інтегративної ху­дожньо-педагогічної технології, що відображає важливу частину під­готовчої діяльності вчителя До уроку мистецтва, а його модель слу­жить орієнтиром для вчителя.

Проективна модель уроку мистецтва за способом викладання навчально-методичної інформації може виражатися у двох основних формах:• вербальна, описова (план, план-проспект або сценарій, де висвіт­люються основні етапи уроку та контури його перебігу);• візуальна, зображувальна (графічна схема, малюнок, знаково-символічна модель, що пояснює педагогічний задум).

З-поміж проектних візуальних моделей пропонуємо користува­тися такими різновидами: • « технологічний план-ланцюжок »(лінійно-схематичне зображен­ня структурованої інформації, що відбиває «покрокову» послідов­ність етапів уроку),• «технологічна схема-конспект» (просторово-схематичне зобра­ження структури уроку з лаконічними словесними поясненнями, компактна форма якого дає загальне уявлення про взаємозв'язок основних компонентів змісту),• «технологічна карта» (малюнок у вигляді конструктивної ком­позиції або цілісного багатовимірного образу з опорними слова­ми та символами, який «симультанно» демонструє зміст і струк­туру майбутнього уроку).

Технологія проектного моделювання інтегрованих уроків, зорієн­тована на чітку заданість результатів, передбачає:• визначення мети і завдань уроку в межах програмної теми;• добір дидактичних матеріалів — основних і додаткових;• виявлення інтегративних зв'язків у навчальному змісті й передба­чення ситуацій їх можливого виникнення під час уроку;• планування провідної художньо-інтегративної технології, в ме­жах якої визначити комплекс методів і прийомів, засобів органі­зації діяльності учнів (художньо-пізнавальної,' індивідуальної і колективної, самостійної і творчої тощо);• узгодження запланованої діяльності вчителя і прогнозованої діяльності учнів;• моніторинг і корекція освітніх результатів (особистісних, соціаль­них, предметних, міжпредметних, загальнонавчальних, загаль­нокультурних компетентностей). 

У дидактиці існують різноманітні класифікації уроків (Ю. Бабанський, Г. Кирилова, І. Лернер, М. Махмутов, В. Онищук, О. Сав­ченко та ін.), проте єдиної та універсальної класифікаційної схеми створити неможливо з огляду на багатоманітність цілей, завдань, ме­тодів тощо.

Утвердилися такі основні типи уроків, які належать і до уроків мистецтва:урок уведення в тему урок розширення і поглиб­лення теми урок узагальнення теми

Радимо в процесі викладання мистецтва застосовувати поширені в останні роки жанри уроків: урок-гра, урок-подорож, урок-казка, урок-дослід, урок-турнір, урок-вистава, урок-естафета, урок-панорама, урок-діалог, урок-концерт, урок-вернісаж.

Як і всі інші шкільні предмети, уроки мистецтва плануються з до­триманням дидактичних закономірностей, їх структура (послідов­ність і взаємодія основних елементів) умовно поділяється на такі ета­пи, що забезпечують цілісність уроку

підготовчий, що включає організаційний момент, актуалізацію знань і способів діяльності учнів, лаконічне повторення попе­редньо вивченого матеріалу (пригадати проаналізовані на попе­редніх уроках художні образи, зміст елементарних термінів або відомості про митців, творчість яких уже вивчалася, заспівати вивчену пісню тощо);• основна частина, що передбачає виклад і організацію засвоєння нового матеріалу (бесіда, організація сприйняття творів мистец­тва та художньо-практичної діяльності учнів);• підсумок — лаконічне оцінювання, зокрема «акордна» форма оцінки за різні види діяльності, за загальний внесок у спільну роботу.

Варіювання, змінювання, комбіну­вання, синтезування різних елементів залежать від змісту навчаль­ного предмета, теми уроку, конкретної педагогічної ситуації, навіть від настрою педагога та учнів.

Дотримуючись загального алгорит­му структури уроку, бажано заздалегідь орієнтовно розподілити на­вчальний час на окремі етапи, ураховуючи при цьому, що організація різної діяльності учнів вимагає не однакового обсягу часу. Вона що­найперше залежить від форм і методів навчання: фронтальна робота економніша в цьому плані, ніж робота в парах і групах; деякі методи взагалі потребують значних витрат часу (проведення дискусії, гри), інколи виходу за межі одного уроку (організація проектної діяльності, театралізація).