Творчі домашні завдання як один із аспектів розвитку конкурентоспроможної особистості та пізнавальної самостійної активності школяра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Творчі домашні завдання

як один із аспектів

розвитку конкурентоспроможної особистості та пізнавальної

самостійної активності школяра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мистецтво є одним із найважливіших засобів пізнання світу і самопізнання особистості. Твори мистецтва не тільки приносять естетичне задоволення, але й сприяють досягненню духовного самовизначення особистості, її неповторної індивідуальності. Внутрішній світ людини формується залежно від діяльності, якою вона займається. діяльність може бути спрямована назовні – на дійсність. Тоді вона проявляється у таких формах,  як пізнання оточуючого світу, його оцінка, праця та спілкування. Діяльність може бути спрямованою всередину – на особистість. У цьому випадку діяльність виражається у процесах самопізнання, самооцінці своїх дій, думок та вчинків і самотворенні,  тобто формує власну особистість.

Мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін. Особливості опанування мистецтвом в школі пов’язані з його  багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Таким чином, здійснюється виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.                                                               

Мистецтво формує з людини людину. Воно впливає одночасно на розум і серце, на людський дух у цілому. Мистецтво пробуджує творчий дух особистості, бажання й уміння творити за законами краси, пробуджує у людині митця. Виготовляючи навіть чисто утилітарні предмети (стіл, люстру, автомобіль), людина піклується і про користь, і про зручність, і про красу. За законами краси створюється все, що робить людина.

Видатний фізик А. Енштейн так розкривав велике значення мистецтва: «Мені особисто відчуття вищого щастя дають твори мистецтва. У них я знаходжу таке духовне блаженство. як ні в якій іншій галузі…». Нічим не можна замінити провідну мету мистецтва: утверджувати самоцінність особистості, наділяти її естетичною насолодою, пробуджувати в ній творчий дух.   

Як відомо, завтрашній день – це сократичне суспільство, запальна комп’ютерна освіченість та міжнародні зв’язки. Щоб діти почувалися впевнено в цьому середовищі, їм потрібно забезпечити відповідну підготовку.

Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Важливо використовувати інтерактивні методи на уроках художньої культури, які дають можливість  активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу та відповідної ситуації, спонукає до творчості. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. Перед собою ставлю завдання: будувати уроки, спрямовані  на  розвиток творчих здібностей учнів, розвитку конкурентоспроможної особистості та пізнавальної самостійної активності школяра з метою подальшої адаптації у соціумі та реалізації своїх можливостей як творчої особистості.

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів.

Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

З точки зору гуманістичної психології кожна людина є унікальною неповторною особистістю, здатною до самореалізації, до розвитку власних творчих здібностей. Тому головним завданням всіх закладів освіти є  створення умов для розвитку дітей.

Ще А. Пазовський підкреслив, що емоції живлять розум й одночасно пов’язані з енергопотенціалом людини. Відомий дослідник механізму творчості В. Клименко до його складових вводить мислення, інтуїцію, уяву, емоції та енергопотенціал, які при їх розвиненості цілісно впливають на активність людини, яка може виявлятись у поведінці, діяльності та творчості. Таким чином, мистецтво, змістом якого є емоції, що викликають різного роду асоціації, уявлення прямим чином впливає на розвиток творчості особистості. Отже, мистецтво стимулює як особистісні, так і діяльніші можливості суб'єкта творчості. Вчені з'ясували, що, наприклад, слухання музики В. Моцарта протягом трьох хвилин впливає на роботу інтелекту, активізує розумові  процеси, розвиває  мислення, яке забезпечує гнучкість у генеруванні ідей, оригінальність, продуктивність процесу, тобто впливає на розвиток креативності особистості.

Американський дослідник-психолог Лідсней визначив, що при сприйманні музики в організмі людини відбуваються якісні зміни: змінюється якісний склад крові, прискорюється або сповільнюється серцебиття, відбуваються зміни в кінестетичній сфері. Наприклад, «Місячна соната» Л. Бетховена заспокоює, знімає втому, лікує серцево-судинні захворювання, а друга частина 21 концерту В. Моцарта впливає на очищення печінки.

Цілющу силу мистецтва помічено дуже давно й доведено історією розвитку цивілізацій, бо воно може бути великою перетворювальною силою, засобом морального, інтелектуального і духовного формування особистості. Мистецтво може мати й негативний вплив. Це стосується перш за все музики. Сучасний підліток не задумується над тим, якої шкоди йому завдає  низькопробна продукція, породжена шоу-бізнесом, індустрією розваг, які на рівні підсвідомості руйнують психіку, «одурманюють» мозок молоді, ведучи до аморальності, жорстокості, безсердечності, бездуховності, деградації. А справжнє мистецтво «випрямляє душу», «будить розум і серце», знімає біль, нервове напруження й просто відволікає від буденності, підносить у вищі духовні сфери.

         Основні питання, покликані вирішуватися на  уроках художньої культури, пов`язані із завданням сучасної освітньої системи: задоволення потреб  суспільства у становленні творчих, діяльних, обдарованих громадян, оновлення національної свідомості, збереження духовності, збагачення інтелектуального потенціалу нації. Навчання є складним багатогранним процесом  взаємопов`язаних і розташованих у певному порядку  елементів цілісної освіти. Головним моментом  є  мета. Вона стосується насамперед учнів. Вони мають чітко знати , якими знаннями , уміннями та навичками  вони повинні оволодіти. Отже мотивація завжди має бути позитивною. Далі все залежить від самого учителя.

Інтерес у дітей до  предмету художня культура  формую підбором різних методів  та педагогічних технологій.  Тут важливі підходи вчителя до навчання дітей. Поряд із традиційними уроками проводжу нетрадиційні форми навчання, зокрема: віртуальна екскурсія; засідання круглого столу; музичний салон; уявна мандрівка; онлайн-подорож до музеїв світу; творча майстерня тощо. Та творчий вчитель на досягнутому не зупиняється.

Навчання в основній школі спрямовується на досягнення мети базової загальної середньої освіти, яка полягає в  розвитку та соціалізації особистості учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення, здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи є патріотом України, поважає її історію, культуру і культуру інших народів, вільно володіє державною (і рідною, у разі відмінності) мовою, спілкується щонайменше однією іноземною мовою, має бажання і здатність до самоосвіти, активний і відповідальний у громадському й особистому житті, підприємливий і ініціативний, має уявлення про світобудову, береже природу, безпечно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя. 

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

-         виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;

-         розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

-         стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу; розвиток художніх здібностей, креативного мислення;

-         формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в

-         соціокультурному житті.

Опанування учнями мистецтва в основній школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного та інтегративного підходів.Це сприяє формуванню предметних, міжпредметних і ключових компетентностей, забезпечує розвиток в учнів індивідуальних художніх здібностей (музичних, образотворчих та ін.), творчого потенціалу; розвиває художні уміння і здатності, інтегрує шкілярів із соціокультурним середовищем.

Відомо, що навіть маленька перемога над собою робить людину сильнішою. Саме це – шлях до виховання волі, до утвердження особистого «Я», до формування і розвитку творчої особистості.

«Творчість, - писав В.О. Сухомлинський, - починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобом пізнання, освоєння, перетворення світу. При цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням».

Робота в школі вимагає душевних і фізичних зусиль. Це складна, клопітка і виснажлива праця. Однак саме творчий підхід до роботи дає можливість вчителю відновлювати наснагу та натхнення до своєї праці.