Мета уроку:- освоєння технології виготовлення народної ляльки Круп’янички; формування практичних навиків роботи з текстильними матеріалами і вміння самостійно створювати художні вироби в традиціях народного мистецтва;- розвивати осмислення дитиною ролі і значення традицій в житті людини;- виховувати працьовитість, акуратність, зацікавленість в кінцевому результаті.
Номер слайду 3
Візерунок настрою
Номер слайду 4
Наука кольоротерапія
Номер слайду 5
Вправа “Впізнай ляльку”
Номер слайду 6
Види ляльок-мотанок: Багаторучка. Берегиня. Мати з дитиною. Немовля(пеленашка)Весільні (наречена, ляльки-нерозлучники)Крупеничка-зерновушка
Номер слайду 7
Які матеріали використовували у виготовленні народної ляльки?Матеріалами для виготовлення служать натуральні матеріали (сіно, солома, дерево, трави, сухе листя, насіння, зерна). Які функції виконували ляльки обереги? Охороняли житло, дітей, сон, господарство. Забавляли дітей. Назвіть елементи українського народного одягу в ляльці-мотанці. Сорочка, спідниця, хустка, плахта, пояс, фартух, вінок, намисто, чоботи, кожух, бриль, очіпок т. д.
Номер слайду 8
Насипна іграшка. Лялька Круп’япичка – старовинна насипна іграшка – оберіг на ситість і достаток в сім’ї.( на які українські свята каша була головною стравою?). Назву отримала через вміст зерна в середині. Така лялька має бути кругленькою та товстенькою. Талія відсутня. Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, ситість. Виготовляти ці обереги починали восени після збору нового врожаю. Ляльку ставили на покуті до сівби, а коли засівали поле брали зерно з лялечки. Заборонялося при виготовленні такого оберегу брати подрібнені крупи. Ляльку Круп’яничку дозволили брати дітям для гри.
Номер слайду 9
Технологія виготовлення Круп’янички
Номер слайду 10
Номер слайду 11
Номер слайду 12
Номер слайду 13
Номер слайду 14
Номер слайду 15
Номер слайду 16
Номер слайду 17
Номер слайду 18
Номер слайду 19
Номер слайду 20
Номер слайду 21
Номер слайду 22
Номер слайду 23
Номер слайду 24
Номер слайду 25
Номер слайду 26
Народні ляльки з тканини були невід'ємною частиною селянського побутового середовища, пов'язаної з землеробською роботою та домашнім вогнищем, тому вони і в давні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства й своєрідним оберегом.