Ток-шоу: Жанр телепередачі, телевізійної дискусії, обговорення питань загального інтересу, точок зору. Як правило в ток-шоу беруть участь запрошені експерти з якихось конкретних питань, запрошені гості але можуть також і присутні глядачі. Спілкування гостей телепрограми організує звичайно один, або іноді декілька телеведучих — ЗМІ-модераторів. Найчастіше, основною темою дискусії є інтерв'ю із запрошеними гостями до студії — політиками, знаменитостями, фахівцями. Відносяться до шоу, а не до реальної аналітики.
Батьківщиною ток-шоу були Сполучені Штати. За переказами, це сталося у 1960 — ті роки. На одній з провінціальних телестудій працював журналіст Філ Донахью. Він брав інтерв'ю у якогось гостя програми і на якийсь момент зрозумів, що його запитання до гостя закінчилися, а програма йде далі. Аби врятувати ситуацію, Донахью підскочив до мовчазного гостя-сусіда і запитав : — А у Вас є запитання до пана Н? Питання знайшлося, його задали і ситуація була врятована від зупинки. Цю методу швидко підхопили на телестудіях. Ток-шоу почали організовувати з кожного, часто скандального приводу. Це надало новонародженому жанру емоційності, пристрасті і було дешевим для провінційних телестудій. Філ Донахью Шоу (The Phil Donahue Show) запрацювало. Аби підігріти зацікавленість до телепередачі нове шоу показало ретельно створений фоторепортаж з провінційного пологового будинку. Ток-шоу швидко набули популярності і вийшли на міжнародну арену через нові історичні реалії. Серед перших ток-шоу — телемости між запрошеними аудиторіями у США та в кризовому на ті роки СРСР. Ток-шоу перейняли інші державні телекомпанії, а їхня тематика значно урізноманітнилась. Моралісти зі здивуванням констатували, що в новий час «вже зовсім не страшно визнати, що ти збуджуєшся від нудоти або мрієш про інцест, розповісти, що ти працюєш проституткою, зраджуєш чоловіка або зробив операцію зі зміни статі». Саме ці реальні події були темами ток-шоу у Джеррі Спрингера
Теледебати. Чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Цей різновид публічної дискусії учасники дебатів спрямовують на переконання в своїй правоті третьої сторони, а не одне одного. Тому вербальні і невербальні засоби, що використовуються учасниками дебатів, мають на меті отримання певного результату — сформувати у слухачів позитивне враження від власної позиції. Популярність дебатів сьогодення пов'язана з політичними дебатами. Першими телевізійними дебатами були теледебати між Дж. Кеннеді та Р. Ніксоном у ході передвиборчої президентської кампанії в США в 1960 році. Можна сказати, що після цього дебати міцно ввійшли в політичне життя як на американському континенті, так і в Європі. Перші теледебати в Україні також викликали велику зацікавленість.
Реаліті-шоу:телевізійний жанр, різновид розважальної телевізійної передачі та онлайн-трансляції. Сюжетом є показ дій групи (або груп) людей у наближеній до життя обстановці. Реаліті-телебачення дуже розвинене в США і Великій Британії, а відсоток реаліті - програм в мережі мовлення цих країн набагато вищий, ніж в Україні, проте термін «реальне телебачення» існує тільки в західній типології жанрів, в Україні в тому ж значенні вживається менш точний — «реаліті-шоу». Цей телевізійний жанр об'єднує безліч телевізійних програм, початкова ідея жанру передбачала присутність у передачі таких ознак: відсутність сценарію подача до телеефіру з першого дублю участь звичайних людей, а не професійних акторів умови зйомок, максимально наближених до реальних ситуацій (інколи — екстремальних, наприклад, боротьбі за життя). Впродовж довгого часу в передачі показується ніби природне життя і взаємодія ізольованої групи персонажів у тій чи іншій обстановці. Декларується свобода поведінки учасників — вважається, що події розвиваються вільно, без попередньо визначеного сценарію, в цьому й полягає привабливість реаліті-шоу. Глядача переконують, що він стає свідком не розіграної вистави, а реальних сцен із життя.
Вперше передачі, що показують людей в неочікуваних ситуаціях, з'явились на телебаченні в 1940-х роках. У 1948 році на телебаченні США з'явилося шоу «Прихована камера» (засноване на радіопередачі 1947 року «Прихований мікрофон»), що досить швидко стало популярним. Ці проґрами вперше стали записувати і транслювати в телерадіоефірі реакцію і поведінку людей, які опинилися за волею сценариста у несподіваній ситуації. У 1950 році дебютували ігрові шоу «Випереджаючи ча+с», «Причина чи наслідок», що заманювали звичайних людей у різні ексцентричні змагання, трюки та жарти.
Напрямки реаліті-шоу: Шоу підглядання, в якому задовольняється пристрасть підглядання і підслуховування. Цікавість і прагнення до сильних переживань, що особливо виявляються на тлі монотонного повсякденного життя, привертають увагу людей до подій, що відбуваються з персонажами шоу. Тому необхідно, щоб в характері учасника були присутні різні, але водночас типові для суспільства характери. Цінними є здібності зіграти, справити враження, залучити до себе увагу.(Приклади шоу підглядання: «Великий Брат» (Голландія), «Велика дієта» і «Розбиті» (Велика Британія); «Голод» (Росія))
Шоу оновлення (модернізації)В якому відбувається оновлення (модернізація) частини або всього життєвого простору героїв програми, його робочого місця або транспортного засобу. Американське шоу «This Old House», що дебютує в 1979 році, було першим такого роду. Англійське шоу «Changing Rooms», яке розпочалося у 1996 році, було шоу-оновленням житлових кімнат у DIY-стилі з додаванням змагального елемента від ігрового шоу(Приклад оновлення-шоу: Тачку на прокачку, Ало, гараж! і Overhaulin'-демонструють модернізацію автомобілів)
Шоу виживання Відрізняється нестерпними для нормального життя умовами, в яких учасники проекту б'ються за перемогу. Саме на надзвичайних і екстремальних випробуваннях перевіряється витривалість учасників, стійкість до сприйняття несподіваних перешкод і швидка реакція на їх подолання. Особлива увага приділяється надійності та відповідальності учасника, його готовності виконувати пропоновані орґанізаторами шоу вимоги.(Приклади шоу виживання: «Survivor» (Швеція), «Alive» (США) і «Останній Герой» (Росія))
Шоу навчання. Крім розважальної функції, несе в собі практичну вигоду, як для глядачів, так і для учасників. Перед учасниками ставиться завдання щодо освоєння нового фаху або підвищення фахового рівня, а у глядачів з'являється можливість отримати практичні знання. Дуже важливо, щоб учасники шоу прагнули до отримання знань і застосування їх на практиці. У активних і перспективних учасників підвищується шанс бути затребуваними в цій області.(Приклад: Фабрика зірок)
Шоу гра Поєднує в собі перераховані вище напрямки і викликає найбільший інтерес у глядачів тим, що неможливо передбачити сюжет і події, які зазвичай носять випадковий характер. Інтерес і азарт виникають у міру розвитку шоу. Нелінійний сюжет, зашифровані місії, пошук нестандартних рішень і несподіваний результат — основні особливості шоу гри. Учасники поміщені в нестандартні умови і долають не тільки фізичні, але й інтелектуальні перешкоди. Заздалегідь самі учасники не знають про те, як пройти наступне завдання і що чекає їх у майбутньому.