Презентація Тема: Писанка- як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Види писанок.

Тема: Писанка- як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Види писанок.    

Мета:

• ознайомити з історією винекнення писанкарства , традиціями українського народу – розмальовувати писанки , символікою орнаментів та кольорів у писанкарстві,  видами писанок;
• виховувати у дітей вміння шукати, думати, фантазувати, приймати самостійне рішення,  цікавість до декоративно – прикладного мистецтва, продовжувати традиції народних майстрів;
• розвивати інтерес до пізнання народного мистецтва.

Обладнання, матеріали та наочність: мультимедійна презентація, таблиця із символами писанки, розмальована писанка, зразки дитячих робіт, , кольорова гама  розпису.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Форма проведення. Урок – мандрівка

Хід уроку

 І. Організаційна частина

• Привітання, перевірка присутності учнів на уроці.
• Перевірка готовностi  учнiв до  уроку.
• Створення психологічної атмосфери уроку:

Учитель: Доброго дня!

Діти, зараз ,я вам зачитаю маленьке побажання. Скажіть, як ви його розумієте.

Бажаю всім вам, любі діти,

Чудовий скарб оцей дістать,

А потім ключиком надійним

Його постійно відмикать!

ІІ. Актуалiзацiя   навчальної  діяльності  учнів .

(техніка «Запитальний ряд»)

1.Нагадайте, що ми називаємо декоративно-прикладним мистецтвом?

2.Нагадайте, які саме роботи , що виконували на уроках праці, ми відносимо до декоративно-прикладного мистецтва?

ІІ. Мотивація  навчальної  діяльності.

Легенда

 

В давнину була відома легенда, по якій люди прогнівали богів своїми гріхами, а боги вирішали їх наказати.

Вони сховали сонце і для всіх настала довга холодна зима.

     Пташки не встигали улетіти в теплі краї – замерзали та гинули. Люди вважали їх творінням богів і забирали до себе. Відігрівали, відгодовували і давали пристанище у своїх домівках.

     Вирішили птахи віддячити людей. Зібралися у велику зграю і полетіли на небо. Довго розповідали вони небесним Богам про доброту людей, прохали повернути сонце. Змилувалися Боги і через кілька днів пташки повернулися.  На своїх крилах вони принесли небесне світило, весну та писанки.

     З того часу почали люди розмальовувати писанки як щиру вдячність сонцю і птахам.

Писанка — символ Сонця; життя, його безсмертя; любові і краси; весняного відродження; добра, щастя, радості. У міфах багатьох народів світу саме яйце є світотворчим початком. ... Птахи — це вісники весняного воскресіння, Сонця, а їх яєчка — емблема сонця — життя, народження

III.    Оголошення теми,мети уроку

Тема нашого уроку: Писанка- як вид декоративно-ужиткового мистецтва. Види писанок.   

Мета: Під час уроку ми ознайомимося з історією писанки ,мистецтвом виготовлення, спробуємо створити ескіз писанки, ознайомимося із значенням символів і кольорів, які використовуються у писанкарстві,як виді декоративно-прикладного мистецтва українськими традиціями.

 

  ІV.  Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. Людина здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками – символами, в яких відображалися і подяка, і прохання – так почалися створюватися перші писанки, ще до народження Христа.

Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.

Вчитель. Діти, сьогодні ми з вами помандруємо у світ писанкарства. Пригадаємо що таке писанка, як вона з’явилася, як її виготовляють

Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно – прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Творами писанкарского мистецтва можна назвати великодні сюрпризи Фаберже ( всього вигот овлено 71 штуку)– подарункові вироби зі схованими  сюрпризами. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки. В Україні на Івано –  Франківщині в місті Коломиї стоїть музей писанки. За сприяння української діаспори в Канаді було споруджено пам’ятник писанці, його висота – 10м. У Софійському соборі в Києві з'явилась нова мозаїка - образ Богородиці, викладений з 15 тисяч писанок. Особливу експозицію з ликом Божої Матері під назвою "Погляд у вічність

Шестиметрову писанку встановили на честь 2000-ліття від Різдва Христового в селі Братківці, що на Стрийщині, вирішили увіковічнити Великодній символ – писанку й побудували їй пам’ятник. У 2019р. Була створено монета у вигляді писанки.Канада

З давніх-давен люди святкують Великдень – Пасху. Це – день, коли воскрес Ісус Христос, саме цієї пори приходить справжня весна, все починає рости, квітувати. Готуються до цього свята з особливим завзяттям: дотримуються посту, багато моляться, щоб очистити свої тіло і душу і прийти до храму зі світлими думками і чистим сумлінням.Під час посту писанки писали в більшості жінки. На Великдень писанками обмінювалися або дарували одне одному.

В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. Правильно написана писанка вважалася могутнім універсальним талісманом, що оберігав людину. Написання писанок супроводжувалося певними обрядами. Впроваджувати довільні, нетрадиційні елементи не дозволялося так само, як не можна було змінювати слів молитви, тому що тоді писанка втрачає силу амулета.

Виготовлення писанок ніколи не приймалось на Україні лише як художня творчість. Збережена з давніх-давен, ще з християнських часів  традиція оздоблювати навесні яйця орнаментальними малюнками є, перш за все, дією ритуальною. пов'язаною із традиційним осмисленням яйця як космологічного символу, моделі світу, джерела життя. Тому ця начебто звичайна робота перетворювалась на урочисте дійство, що вимагало дотримання особливих умов. Ось деякі з них.

 Для писання писанок не можна було брати звичайну воду. Писанкарка мала прокинутися ще досвіту, набрати її з трьох джерел, злити в один посуд і нести додому. Коли вона її несла, то не мала права ні з ким заговорити, ні на кого подивитись, а найголовніше- ні в якому разі не обертатися, не дивитися назад. Дома до цієї води додавали ще трохи води освяченої. І саме цю воду, яку вважали сильною, живою, можна було брати для писанкарства.

 Віск мав бути тільки бджолиним, його нічим не можна було замінити, бо він принесений "божою мушкою"від самого сонця.А вогонь, на якому варили фарби і гріли віск, хіба він міг бути звичайним? Ні, це був «живий" вогоньЮ отриманий, як у часи дідів-прадідів, тертям.

 Та й фарби брали неабиякі, а тільки із природних фарбників, що власноруч збирали, а потім освячували в церкві.

Писанки – це своєрідний мініатюрний живопис України, наповнений ритуальним значенням: величання споконвічного закону весняного пробудження сонця і відродження природи. Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва. Збереження цього звичаю – свідоцтво безперервного розвитку народного мистецтва, його зв’язку з далеким минулим і сьогоденням.

Інтерактивний метод «Пошук інформації»

Випереджувальне завдання

- До нашого уроку учні класу, попередньо розділившись, створили довідкове бюро.  Кожна творча група отримала завдання опрацювати один з аспектів досліджуваної проблеми і підготувати виступи. (з показом зразків писанок, відповідних таблиць, малюнків).

Лідер кожної групи виступить з докладом

Повідомлення учнів.

1. «Історики» повідомляють про час та умови виникнення писанок. Історія писанки і писанкарського мистецтва давня, їх витоки сягають доби первісно-родового ладу, за кілька тисячоліть до нашої ери. За часів язичества писанки розписували до свята весни, а за часів християнства – до Великодня. Найдавніші писанки, знайдені на слов’янських землях, належать до X-XI ст. Правда, яєчна шкарлупа неміцна, тому наші пращури виготовляли писанки із каменю, кераміки, слонової кістки, золота, срібла, бронзи.

2. «Народознавці» готують виступ про символіку, обереговість та поліфункціональність писанок. Слово «писанка» походить від слова «писати», тобто прикрашати орнаментом. Писанка тісно пов’язана з давнім віруваннями українців, народним календарем, що базується на сонячному циклі. Яєчко ототожнювало сонце. Воно є оберегом. Люди вірили, що писанка здатна притягувати добрі сили, а лихі відганяти. Яйця дарують друзям, знайомим з побажанням всього найкращого.

Орнаменти на писанках різноманітні.

 Їх поділяють на солярні (космогонічні), рослинні та тваринні (зооморфні), антропоморфні. Основними символами-оберегами, які надавали писанці добродійної сили, були сонячні знаки: сонце, зірки, свастика, які в народі називають «качиними шийками», «ламаними хрестами», «круторогами».

Свастика – багатство, радість, добру волю.

Сонце – охороняє власника від недуг, злого ока; джерело світла й життя.

Хрест – символ Усесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Безконечник ( в народі «хвилька», «вужик», «меандр», «кривулька») нагадує вічний рух спокійної морської хвилі й не має ні початку, ні кінця.

 Спіраль – є знаком плодючості, володарем плину часу.

Зоря – знак неба; красна панна, яка вранці відмикає небесні ворота і випускає сонце, яке женеться за нею.

 Колесо – символ безсмертя, що виявляється в природі безперервним повторенням відродженого життя, образом безконечної Божої любові.

Рослинні символи:

Квітка у вазоні або дерево – життя.

Колосок, зернята – символізує свячену їжу, предків, воскресіння.

Дерево життя – уособлює єдність усього світу; своєрідна модель Усесвіту і людини; як космічне дерево поєднує в собі стійкість і рішучість, силу і слабкість.

 Дубовий листок – сила. Вишня – символ дівочої краси, причаровує любов і щастя.

Гілка смереки – символ вічного життя.

Виноград – братерство, вірна любов.

 Троянди – обличчя ненароджених дітей (їх малювали бездітні жінки, щоб Бог послав дитину).

Тваринні символи:

Олень – довге життя і заможність.

Півник – символ сонця.

Рибка – символ здоров’я.

Птахи – відновлення життя і природи.

 Кінь – сила, витривалість, а також сонце.

 Бджола – душевна чистота.

Павук – наполегливість, терплячість та художній промисел.

Геометричні символи:

 Ромб – символ родючості.

Трикутник – є символом триєдності природи: Всесвіту (неба), Землі й людини; символізує батька, матір і дитину.

Це – символ Божественної Трійці.

Квадрат, поділений на частини з крапками, - засіяний лан.

Антропоморфні:

Сорок клинців – сорок трикутників, кожний має призначення виконати одне бажання.

Граблі – символ води.

Драбина – пошуки кращого життя.

Решето – відділяє добро від зла.

Богиня Берегиня – жіноча постать із піднятими догори руками зображує Велику Матір усього живого – богиню життя і родючості.

Вчитель,Різноманітність описаних символів дає можливість зрозуміти глибину мудрості українського народу, його вміння оберігати себе, свою оселю, родину, життя, утворювати магічне писанкове коло захисту в обрядах та звичаях.

 3. «Краєзнавці» розповідають про особливості розпису писанок різних регіонів України. Кожна писанка має своє «обличчя». У кожному регіоні існують свої особливості виготовлення писанок.

За територіальним принципом виділяють писанки Наддніпрянщини, Покуття, Бойківщини, Поділля, Полісся, Слобожанщини тощо. Для різних регіонів є характерними певні кольори. Наприклад, на Прикарпатті – жовті, червоні, чорні барви; на Чернігівщині – червоні, чорні та білі кольори; на Поділлі, Поліссі, Волині – писанки з переважанням ясночервоного тла; для Подніпров’я притаманні широкі симетричні поля й товсті лінії. Наддністрянське Полісся знає чорні писанки, інколи з темним чи білим тлом і контурно-виведеним мотивом. Гуцульські писанки – ясні, писані жовтими й білими контурами на червоному тлі, часто використовуються зелені, чорні та сині барви, орнамент – геометричний, який складається з цілої низки різнобарвних елементів. На особливу увагу заслуговують писанки с. Космач (на Івано-Франківщині) на Буковини. Характерні дрібно узорні орнаменти. У писанках буковинських сіл традиційні мотиви – сорок клинців, безконечник, коники, олені, рибки, метел Вчитель.Ще 1015 років тому, побачивши писанку, можна було точно визначити, з якого вона села, з часом все змінилося.              Але все ж мистецтво писанки, яке перебувало у занепаді, отримало шанс на відродження. І зараз звичайні люди у селах та містах, як у давні часи, беруть у руки писачок і, наче щось згадуючи, укривають магічними прапрадідівськими візерунками звичайне яйце.

 

4. «Кольорознавці» пояснюють значення кольорів у писанкарстві. Для розпису писанок розробили цілий ряд природних барвників,які виготовляли в домашніх умовах: «жовтило» - виварена яблунева кора, «чорнило» - луска зернят соняшнику, темно-коричневий – відвар житніх висівок, червоний – відвар з лушпиння цибулі.

У наш час фарби виготовляються хімічним способом.

Червоний – радість життя, любов, надія для молодих – одруження.

Жовтий – місяць і зорі.

Блакитний – небо, а магічне значення – здоров’я.

Зелений – весна, воскресіння природи, тваринного світу.

Бронзовий – щедра мати-Земля.

Чорний з білим – пошана духів, душі померлих, подяка за охорону від злих сил.

Поєднання в орнаменті 4-5 кольорів – родинне щастя, мир, добробут, любов,успіх.

5. «Знавці технік розпису» повідомляють інформацію про класифікацію писанок залежно від техніки виконання розпису. Залежно від місцевих традицій, техніки оздоблення розфарбовані яйця мають такі назви: «Писанки» - сирі яйця, з нанесеним на них символічним малюнком і зафарбовані в три-чотири кольори. Писанка вражає витонченістю розпису на маленькій площині; довершеністю, багатством композиційних варіантів та мотивів. Унікальною є воскова техніка, яку в Південній Індії використовують для орнаментування тканини (гарячий батик).

Матеріали та інструменти: - Форма – яйце, з якого виготовлятимуть писанку. - Писанок. - Свічка (воскова чи парафінова) - Барвники (анілінові, натуральні) - Оцет - Бавовняна тканина, серветка - Олівець «Дряпанки» - це крашанки, по яких гострим предметом (цвяхом, шилом, ножем, товстою голкою та ін.) видряпується малюнок. Орнамент на крашанках буває здебільшого рослинним і геометричним. «Крапанки» - один із видів орнаментованих великодніх яєць. Малюнок на їх поверхні утворений крапками різного чи одного кольору. Крапки можна наносити без спеціальних інструментів, «капаючи» запаленою свічкою. «Мальованки» - яйця, розмальовані фарбою і пензликом. На малюнках зображують квіти, людські постаті, відображують свята та інші події. Мальованки часто зустрічаються як сувеніри. «Крашанки» - це зварені круто курячі яйця, пофарбовані одноколірними рослинними барвниками. Крашанки мають таке ж значення як і писанки. Крашанки готують у суботу, фарбувати потрібно 13 яєць, що символізує 12 апостолів і Спасителя.

Вчитель.Кожен майстер є творцем, який вкладає у твір часточку своєї душі. Дійсно, писанки – справжнє диво! Щоб це дивне мистецтво не зникло, майстерність передається з покоління в покоління.

VII. Закріплення нових знань і вмінь

VIII. Підсумок уроку

Бліцтурнір

 Що таке писанка? (Яйця, розписані спеціальним інструментом (писачком), а потім пофарбовані).

- Хто займався писанкарством? (Переважно жінки).

- На пам’ять про яке диво в Україні пишуть писанки? (Про воскресіння Христа).

- Саме до якого дня фарбують крашанки та розписують писанки? (До Великодня)

- В що вірили наші предки і кому дарували писанки? (Наші предки вірили, що писанка має магічну силу, і тому дарували їх одне одному на свята).

- Яке яйце вважається оберегом? (Розфарбоване).

- Які кольори зустрічаються на писанках? (Червоний, жовтий,  зелений, блакитний, чорний).

Учитель. Сьогодні у нас відбулася справжня віртуальна подорож .

Ми побували в далекому минулому писанки, побачили прикраси майстра Фаберже, пам,ятник писанці, найбільший музей у світі у вигляді писанки головне, кожен із вас сьогодні  продовжить справу своїх .