2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь. Конвенція про водно-болотні угіддя (Convention on Wetlands), вперше була підписана 2 лютого 1971 в місті Рамсаре (Іран) і з тих пір носить назву Рамсарської конвенції (Ramsar Convention). Мета Рамсарської конвенції — збереження місць проживання водоплавних птахів в усьому світі.
Тема 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!» Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів. Рамсарська конвенція закликає звернути увагу на зростаючу водну кризу по всьому світі та одну з її причин – руйнування водно-болотних екосистем.
Значення водно-болотних угідь. Чому на водно -болотні угіддя звертають так багато уваги? Тому що їх роль в природних процесах і в житті людської спільноти надзвичайно велика і різноманітна. В числі найважливіших екологічних функцій водно - болотних угідь можна назвати наступні:• вони накопичують і зберігають прісну воду;• регулюють поверхневий і підземний стік;• підтримують рівень грунтових вод;• очищують води, утримують забруднюючі речовини;• повертають в атмосферу кисень;• вилучають з атмосфери і накопичують вуглець;• стабілізують кліматичні умови, особливо опади і температуру;• стримують ерозію, стабілізують становище берегів;• підтримують біологічне різноманіття;• служать середовищами існування багатьох видів рослин і тварин, у тому числі рідкісних і господарсько важливих.• ВБУ України мають трансконтинентальне значення для збереження птахів, які щорічно мігрують між Євразією і Африкою та відпочивають і живляться на водоймах України.
Вода повсюди… Наша «блакитна» планета, здається, залита водою. Однак лише 2,5% води – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах. Менше 1% прісної води придатні до вживання, причому 0,3% припадає на річки та озера. Це вся прісна вода, яку ми маємо, і більша її частина надходить з водно-болотних угідь.
Причини нестачі води у світі такі: інтенсивне збільшення потреб у воді у зв'язку з ростом чисельності населення планети й розвитком галузей господарської діяльності, що вимагають величезних витрат водних ресурсів;втрати прісної води внаслідок скорочення водоносності річок; забруднення водойм стічними водами. Поряд із проблемою дефіциту прісної води у світі гостро постає проблема чистої прісної води. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, майже 3 млрд. жителів планети користується неякісною питною водою, 60% захворювань у світі залежить від недоброякісної води.
У 2020 році річки обміліли настільки, що питання рекордного мілководдя вже двічі виносили на засідання Ради Безпеки. Адже це стало загрожувати національній безпеці. Україна має один із найнижчих в Європі показників забезпеченості водою. У нас є лише 1 тис. куб. м внутрішніх вод на жителя. Для порівняння, у Швеції та Німеччині — 2,5 тис., Франції — 3,5 тис., Великій Британії — 5 тис. куб. м.
Суттєвими загрозами рікам України є знищення водно-болотних угідь, які є унікальними і надзвичайно корисними для людини природними системами ,забруднення, зменшення біологічного різноманіття, обміління чи пересихання через зміну клімату та надмірну експлуатацію у господарських цілях, забудова та розорювання берегів та русел річок, зміна їх природної течії, а також відокремлення окремих ділянок, озер тощо.
Світязь. Протягом року в Україні з'являлися тривожні повідомлення про обміління водойм в країні. Ще в травні поточного року до критичної позначки дійшло одне з найзнаменитіших озер на Волині - Світязь. У найглибшому озері в Україні вода відійшла від звичних берегів на десятки метрів.
Куяльницький лиман. Сьогодні екологічний стан Куяльницького лиману можна охарактеризувати як кризовий, що обумовлено катастрофічним обмілінням водойми, зменшенням рівня води та глибин (до 40 см), а також пов’язаного з цим збільшенням солоності ропи (до 390-321 % ), що є загрозою повного зникнення лиману та втрати запасів унікальних лікувальних грязей і ропи, а також своєрідної флори і фауни водойми. Основою наповнення лиману є річка Великий Куяльник довжиною 180 км з розораністю басейну – 61%. За останні п’ять років спостерігається інтенсивне пересихання всіх річок басейну р. Великий Куяльник.
Водно-болотні угіддя життєво необхідні для води. Поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти. Регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількостіПокращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин.
Водно-болотні угіддя: зберегти і раціонально використовувати. Кожен з нас може внести свій невеликий внесок в охорону водно-болотних угідь. Це дуже просто. Це не вимагає грошей або багато часу. Головна ідея - "не нашкодь"!- не забруднюйте водойму, біля якого ви живете;- не засмічуйте берег, на якому ви відпочиваєте;- не розширюйте свій город до урізу води, залишайте прибережні водоохоронні смуги;- висаджуйте ліс в прибережній зоні;- дотримуйтесь правил полювання та рибної ловлі;- не діставайте тварин в сезон тиші, не вмикайте голосно музику, відпочиваючи на природі;- вивчайте свою водойму і діліться своїми знаннями з дітьми, оточуючими;- не проходьте повз порушень, повідомляйте про них в природоохоронні, а також правоохоронні органи.