Презентація. Тема. Як учителю підвищити навчальну мотивацію учнів

Як учителю підвищити навчальну мотивацію учнів

При навчанні необхідно враховувати запити, інтереси і прагнення дітей. Необхідна умова для формування мотивації до навчання та пізнавальної діяльності в учнів - можливість проявити в навчанні розумову самостійність та ініціативність. Чим активніші методи навчання, тим легше викликати інтерес до навчання. Основний засіб виховання стійкого інтересу - використання таких питань і завдань, вирішення яких вимагає від учнів активної пошукової діяльності.

Інтерес і радість мають бути основними переживаннями школяра в процесі навчання. Цікавість, незвичайний початок уроку через використання музичних фрагментів, ігрові та змагальні форми, гумористичні хвилинки.

Змінювати методи і прийоми навчання. На уроках застосовую такі методи стимулювання школярів: створення ситуації успіху через виконання завдань, посильних для всіх учнів, стимулювання цікавим змістом, навчальна дискусія, створення емоційних ситуацій, вивчення нового матеріалу з опорою на старі знання. Також стимулювати діяльність через оцінку, вдячність, словесне заохочення, виставку кращих робіт.

Включення учнів у колективну діяльність через організацію роботи в групах, ігрові та змагальні форми, взаємоперевірку, колективний пошук вирішення проблеми, прийом "метод проб і помилок", надання учнями допомоги один одному.

Гра є потужним стимулом інтересу до навколишнього життя.

Незвичайна форма подання матеріалу. Це можуть бути і нетрадиційні уроки: урок - подорож, урок - казка, бінарний урок і т. д.

Могутній стимул у навчанні "Вийшло!". Відсутність цього стимулу, означає відсутність сенсу навчання. Потрібно вчити дитину розбиратися в тому, що їй незрозуміле. Одне велике завдання розбити на міні - завдання так, щоб дитина змогла самостійно їх зробити. Якщо дитина в певному виді діяльності досягне майстерності, то внутрішня мотивація буде рости.

Зростання впевненості в собі, своїх силах сприяє посиленню внутрішньої мотивації

Треба відзначати досягнення дитини. Необхідно помічати всі позитивні зрушення. В оцінюванні результатів дій учнів спиратися на минулий досвід досягнень дитини - автономний еталон (досягнення і невдачі учня порівнюємо з його попереднім досвідом успіхів і невдач).

Не карати за невдачу, невдача сама по собі є покаранням. Страх і напруженість ускладнює процес навчання. Невдачі знижують мотивацію.

У видах діяльності, які не представляють інтересу для учня, використовувати мотиви зовнішньої мотивації(мотивуючу оцінку, похвалу в присутності значущих людей, нагороду).

По можливості намагатися на уроці частіше звернутися до кожного учня, здійснюючи постійний "зворотний зв'язок" - коригувати незрозуміле або неправильно зрозуміле.

Ставити оцінку учневі не за окрему відповідь, а за кілька (на різних етапах уроку).

Постійно і цілеспрямовано займатися розвитком якостей, що лежать в основі розвитку пізнавальних здібностей: швидкість реакції, всі види пам'яті, увагу, уяву і т. д. Основне завдання кожного вчителя - не тільки навчити, а й розвинути мислення дитини засобами свого предмета.

Старатися, коли це можливо, інтегрувати знання, пов'язуючи теми свого предмету з іншими навчальними дисциплінами, збагачуючи знання, розширюючи кругозір учнів.

Важливий на уроці позитивний емоційний настрій через створення доброзичливої атмосфери довіри і співробітництва, яскраву й емоційну мову вчителя. У справі підвищення інтересу дитини до навчального процесу дуже важливий є контакт із дитиною і довірча атмосфера. Співпраця на уроці здійснюється через спільне вирішення проблеми або протиріч, евристичну бесіду, навчальну дискусію, виділення істотних ознак предметів, класифікацію,узагальнення,моделювання.

Розвивати в учнів віру в себе (в свої здатності контролювати ситуацію, у свою здатність вчитися краще) і очікування гарного результату в навчальній діяльності. Розбирати кожну навчальну невдачу спільно з учнем, з уточненням її причин. Акцент робити на внутрішніх індивідуальних причинах: рівні розвитку здібностей і завзятості, наполегливості учня. Це те, що людина може змінити, доклавши свої зусилля для досягнення успіху.

Рефлексія, через оцінку власної діяльності і діяльності інших, оцінку результату діяльності, питання, що потребують багатоваріантних відповідей (наприклад, "Чому було важко?", "Що відкрили, дізналися на уроці?" І т.д.).

З'ясувати, що є причиною низької мотивації учнів: невміння вчитися або помилки виховного характеру. Після цього попрацювати з проблемними сторонами.

Для школярів важлива сама особистість учителя (дуже часто навіть нудний матеріал, який пояснюється улюбленим учителем, добре засвоюється). Якими ж якостями повинен володіти вчитель, щоб його відносини з учнями сприяли появі і прояву інтересу до предмету, бажання його вчити й формувати пізнавальну мотивацію.