Презентація "ТЕПЛОВІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ"

Теплові пояси Землі

Усі процеси в атмосфері відбуваються з участю сонячної енергії, але не всі ділянки земної поверхні отримують однакову її кількість.

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Кут падіння сонячних променів: найбільша кількість сонячних променів над екватором, найменша — за Полярним колом. Так, на екваторі кут падіння сонячних променів сягає у березні і вересні (у дні весняного та осіннього рівнодення) і є дуже великим у грудні та червні (у дні зимового і літнього сонцестояння)

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Прозорість атмосфери: хмари, пил, смог, дим зменшують кількість сонячної радіації, що надходить до Землі.

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Тривалість світового дня: влітку до районів поблизу полюсів надходить значна кількість сонячної радіації.

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Абсолютна висота місцевості: гірські вершини отримують більше сонячної радіації, ніж рівнинні поверхні.

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Характер земної поверхні: величина альбедо, рельєф місцевості, океанічні течії. Наприклад, ліс, пісок, розораний вологий темний ґрунт поглинають більше енергії Сонця і тому нагріваються швидше. Натомість світлі території, вкриті снігом чи льодом, майже не нагріваються, оскільки більша частина енергії, що надійшла від Сонця, миттєво відбивається назад в атмосферу. Вода нагрівається повільніше, але й повільніше віддає поглинуту енергію.

Чинники, від яких залежить кількість сонячної радіації: Відстань від Землі до Сонця: у січні Земля розташована найближче до Сонця і отримує більшу кількість сонячної енергії, на найбільшій відстані — в липні.

Найменше сонячного тепла отримують райони, що знаходяться за полярним колом. Найбільше сонячного тепла надходить у райони між тропіками по обидва боки екватора. Тропiки (Північний та Південний) — паралелі, що віддалені на 23˚27́ на північ i на південь від екватора. Полярні кола (Північне та Південне) — паралелі в Північній i Південній півкулях з широтою 66˚33́.

Нерівномірне нагрівання земної поверхні обумовлює різні температури повітря на різних широтах. Широтні смуги з певними температурами повітря називаються тепловими поясами. Теплові пояси — умовні глобальні області Землі, що виділяються за ознакою розподілу середньорічних температур повітря.

Жаркий пояс. Жаркий пояс розміщений уздовж екватора, між Північним і Південним тропіками. Він обмежений по обидва боки ізотерм 20 0 С. Цікаво, що межі поясу збігаються з межами поширення пальм на суші і коралів в океані. Тут земна поверхня отримує найбільше сонячного тепла. Двічі на рік (22 грудня і 22 червня) опівдні сонячні промені падають майже прямовисно (під кутом 90˚). Повітря від поверхні сильно нагрівається. Тому там жарко протягом року.

Помірні пояси. Помірні пояси сусідять з жарким поясом. Вони простягнулися в обох півкулях між полярним колом і тропіком. Сонячні промені там падають на земну поверхню з деяким нахилом. Причому, чим північніше, тим нахил більше. Тому сонячні промені менше нагрівають поверхню. В результаті менше нагрівається і повітря. Ось чому в помірних поясах холодніше, ніж в жаркому.

Сонце там ніколи не буває в зеніті. Чітко виражені пори року: зима, весна, літо, осінь. При цьому чим ближче до полярного кола, тим зима тривала і холодніше. Чим ближче до тропіка, тим триваліше і тепліше літо. Помірні пояси з боку полюсів обмежує ізотерма найтеплішого місяця 10˚С. Вона є межею поширення лісів.

Холодні пояси. Холодні пояси (обох півкуль лежать між ізотермами 10˚С і 0˚С самого теплого місяця. Сонце там взимку по кілька місяців не з'являється над горизонтом. А влітку, хоча і не заходить за горизонт місяці, однак варто дуже низько над горизонтом. Його промені лише ковзають по поверхні Землі і нагрівають її слабо. Поверхня Землі не тільки не нагріває, а й охолоджує повітря. Тому температури повітря там низькі. Зими холодні і суворі, а літо коротке і прохолодне.

Іноді окремо виділяються пояси вічного холоду, де сніг і лід ніколи не тануть. Їх обмежує ізотерма найтеплішого місяця з середньою температурою 0 градусів.

Важливо пам'ятати, що лінії тропіків і полярних кіл за межі теплових поясів приймаються умовно. Оскільки в дійсності температура повітря визначається ще й низкою інших умов, як то віддаленість від моря, пануючі вітри, морські течії та інше.

А тепер – кілька запитань)Чому середні річні температури знижуються від екватора до полюсів?

Чому висота Сонця над горизонтом протягом року змінюється?

Дякую за увагу! Світлана МАЄВСЬКА