Презентація "Тетяна Вінник. Придорожній камінь"

Робота з дитячою книжкою. Читання 2 клас. Життя і творчість Тетяни Винник Казка «Придорожній камінь» Долбіна Т. О. Берестовеньківська філія

Тетяна Винник11 квітня 1984 р.

Заслуги. Лауреатка. Корнейчуківської преміїДипломантка премії «Смолоскип»Дипломантка конкурсу

Народилася в місті Ніжин, що на Чернігівщині

Журналіст, письменниця, поетеса, перекладач, редактор дитячого часопису «Крилаті», волонтер і громадський діяч із Ніжина Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Один з них - конкурс казок «Мандрівник часу». Її казочки гріють своїм теплом та вчать дітей добру... Кожен для себе знайде в них те, що йому на даний момент конче необхідно. Тож читаймо!

Повість для дітей «Відлуння нашої хати» Одна дівчинка дуже мріяла мріяла про братика, проте коли той з’явився на світ, все виявилося зовсім не так, як очікувалося. Як це буває в самотніх дітей, у дівчинки з’явився уявний товариш…

Повість «Добрик і його пригоди» Казкова повістинка про песика, який не мав імені, але дуже про нього мріяв і врешті його знайшов. Він опиняється в небезпечних ситуаціях, потрапляє у фантастичні пригоди і небувалі перипетії. Але йому завжди вдається знайти вихід 

Збірка віршів «Синій світ»

Збірка «Осінні віршики»

СнігуріЧервоні намистини. Розсипала зима. Прикрасила калину,Бо листя вже нема. Червоні намистини. На сонці виграютьІ ягоди калини. Пожадливо клюють. А ми ще й годівничку. Повісили в дворі –Злітайтеся, синички. Й прекрасні снігурі!

Твори Тетяни Вінник перекладено болгарською, російською, польською, вірменською, французькою, італійською мовами та мовою ромів.

Казка «Придорожній камінь»

На дорозі лежав старий Камінь і важко дихав. Він багато бачив, але нікому не міг розповісти побачене, оскільки був німий. Сумно проводжав автобуси. Слухав, як шумить в річці вода. І так минав день за днем, а на нього ніхто не звертав уваги.«Може, це тому, що я сірий?!» — подумав Камінь.

Одного разу дорогою йшов чоловік і раптом побачив камінь. Взяв його в руки, подивився на нього з різних боків і сховав у свою сумку. Це був Скульптор.

Він приніс його в майстерню, поклав на стіл і знову довго роздивлявся. А потім взяв долото і молоток і обережно почав оббивати з нього скалки.

Каменю було боляче після кожного удару молотка і в той же час приємно було бачити, як з нього вилітають іскри. А він навіть і не здогадувався, що в ньому, сірому камені, так багато яскравих летючих леліток.

Потім скульптор довго його шліфував, витирав вологою ганчіркою, і нарешті поклав його на столі перед люстром. І камінь побачив, що на нього дивиться справжній крилатий кінь.

— Невже це я? — подумав камінь. — Отой, що колись був сірим, непомітним і нікому не потрібним. Незабаром скульптор покликав друзів і показав їм свій витвір. На сірий камінь, який став крилатим конем, дивилися із захопленням, і в очах людей камінь побачив такі ж самі яскраві лелітки, які вилітали з нього, коли над ним працював майстер.https://youtu.be/1 EA8kik. G8 Zo

1. Де лежав старий камінь? А) біля річки;Б) на дорозі;В) у майстерні.2. Яку професію мав чоловік, який підняв камінь? А) скульптор;Б) архітектор;В) художник.

3. Що зробив з каменя скульптор? А) яскраву лелітку;Б) пам"ятник; В) крилатого коня.4. Як дивилися люди на сірий камінь, який став крилатим конем? А) здивовано;Б) захопливо; В) заздрісно.

5. Якого кольору був камінь, що лежав на дорозі?А) чорний; Б) сірий;В) оксамитовий.6. Якого віку був камінь? А) старий;Б) молодий;В) середнього віку.

7. Куди приніс камінця майстер? А) у школу; Б) у майстерню;В) на будівництво.8. Яка фізична вада була у каменя? А) він був глухий;Б) він був сліпий;В) він був німий.

З 2010 року головний редактор Пригодницького журналу для дітей "Крилаті".

РЕФЛЕКСІЯ