Традиції та обряди У різних народів свою спадщину і звичаї, сформовані впродовж століть або навіть тисячоліть. Звичаї – це обличчя народу, глянувши в яке ми відразу можемо дізнатися, який це народ. Звичаї – це ті не писані правила, яким люди йдуть повсякденно в своїх найменших домашніх турботах і найбільш важливої суспільної діяльності. З незапам’ятних часів було трепетним ставлення до традицій. Навіть після прийняття християнства українці зберегли багато своїх народні старовинні звичаї, тільки об’єднавши їх з релігійними. І сьогодні, через тисячі років, вже непросто виявити грань, де в українських звичаях закінчується стародавня культура, а де починається християнська.
Особливості національного одягу Український національний костюм - це не просто одяг. Це символ нації, це мистецтво і народне надбання. Це пам'ять наших предків, що відроджується на п'яльцях рукодільниць. Це - гордість українського народу. Це майстерність, що пережила роки. Національний одяг представляє соборну Україну; вона є таким же символом нації, як мова, віра, звичаї.
* Миколай боронить людей від стихійного лиха; опікується тими, хто перебуває у плаванні.* Надзвичайно шанували цього угодника Божого запорізькі козаки. * Після смерті він прославився даром творення чудес.* У наші часи з’явилася добра традиція – саме в день святого Миколая опікуватися сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. СВЯТИЙ МИКОЛАЙ19 грудня
* Гілки верби ставили в хаті за іконами чи садили на городі.* Гілками верби благословляли худобу.* З посвяченою вербою господар обходив своє обійстя, щоб захоронити його від нечистої сили.* Гріх було топтати ногами свячену вербу, а тому навіть найдрібніші галузки, що залишалися після освячення, спалювали на вогні, щоб не потрапило під ноги. ВЕРБНА НЕДІЛЯ