Г Р У Д Е Н ЬВсі річки тепер в обнові, біле скло над бережком. Ходить грудень по діброві, застеляє світ сніжком. Вишні з інею розквітли, в білих шубах всі дубки. Позирають ночі світлі в розмальовані шибки.Є вже саночки новенькі, є хороші ковзани,А мороз веселий дзенька, налітає здалини.
Василь Сухомлинський“Як хлопчик хотів приголубити сніжинку”З неба летіла на землю сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка. На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка. Хлопчик думав: ось впаде комусь під ноги, і її затопчуть. Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати. Хлопчик простяг долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на теплу, добру руку хлопчика й розтала. Хлопчик з жалем дивиться на руку. На долоні блищить крапелька, мов сльозинка.