Походження назви Трускавця. Найвірогідніша версія: Трускавець – ополячена назва місцевості Трушковичі, яка, в свою чергу, походить від старослов’янського чоловічого імені Трушко або ж Трохим, можливо, одного з перших поселенців. Давня назва села - Трушкович, Трушкавич, Трушкавиця, Трушковєц, Трушкавєц і в кінці XVII ст. - Трускавєц, а в українському варіанті – Трускавець. Розділ І. З сивої давнини …
Інші версії: від литовського слова “друска” – “топка кухонної солі” (відношення до солеварного промислу, яким займалося місцеве населення);від різновиду місцевих черешневих дерев-хруставок, плоди яких хрустіли при поїданні: “хруставець” – “Трускавець” (О. Пристай, у книзі “З Трускавця у світ хмародерів”);від різновиду маку, який знаходиться в “Довіднику рідкісних рослин” з аналогічною назвою – “трускавець”;від “трускави” – польської назви ягоди полуниці
1827 рік -шляхтич Юзеф Міцевський, адміністратор державного маєтку у Трускавці, отримав офіційний дозвіл з Відня на побудову невеликого стаціонарного будинку для прийняття ванн, що мав вісім кабін– прототип сучасних водолікарень. Це стало початком офіційного заснування Трускавця як бальнеологічного курорту
1836 рік - видатний галицький фармацевт і хімік Теодор Торосевич зробив ряд хімічних аналізів над трускавецькими водами. Найбільше уваги він приділив маловідомій воді з джерела “Нафта”, якій дав більш лагідну , ліричну назву -“Нафтуся”. У своїх працях він вказував, що її , насамперед, треба вживати для внутрішнього лікування захворювань шлунку, нирок, печінки та ін. Популярність Трускавця як бальнеологічного курорту починає стрімко зростати
- 1947 р. – Трускавець отримує статус міста - 1952 р. – Трускавець - місто обласного підпорядкування - 1999 р. – Трускавець отримав відзнаку “Кришталевий лелека” у номінації “Кращий курорт України” - 2003 р. – Трускавець визнано кращим курортом у світі за темпами розвитку. У2014 Трускавець було нагороджено Спеціальним Дипломом ПАРЄ. Трускавець-європейське місто!
Трускавець має дивовижне географічне розташування: знаходиться у мальовничій балці річки Воротище на висоті 350-400 м над р.м. у підніжжі Українських Карпат. З усіх боків місто оточене численними невисокими пагорбками висотою 300-800 м над р.м., покритими хвойними та листяними породами дерев. Найвищою точкою Трускавця є Яцкова гора або гора Глорієта, з якої відкривається чудовий краєвид та панорама всього міста. Розділ ІІ. Природа Трускавця. Вигляд Трускавця з найвищої точки – Яцкової гори
Для Трускавця характерний теплий та помірно-вологий клімат. Середньорічна температура на курорті Трускавець становить близько +7.5 °C. За цими показниками він близький до кавказького курорту Кисловодськ - +7,8 °C). Найспекотнішими у Трускавці вважаються липень і серпень, коли середньомісячна температура досягає +28 °C. Найхолодніший місяць у році — січень (-6 °C). Навесні у Трускавці порівняно тепло, незалежно від погоди температура цього сезону в середньому +14 °C. Осінь теж зазвичай тепла, середні температурні показники 16 ° тепла. Сума опадів, що випадають у Трускавці за рік, включаючи околиці, складає 763—827 мм, не набагато перевищуючи ці показники на таких знаменитих курортах як П'ятигорськ — 584 мм, Кисловодськ — 672 мм, Ялта — 577 мм. А на таких курортах, як Гагра і Сочі, ці показники значно більші: відповідно 1343 та 1408 мм за рік. Найбільша кількість опадів у Трускавці випадає наприкінці весни і на початку літа, найменше — у зимовий період. Для Трускавця характерна висока вологість повітря: взимку – 71-81%, влітку – 83% і понижений атмосферний тиск, який коливається у рамках 725-742 мм. рт. ст.
Розділ ІІІ. Курортний парк – унікальний ландшафт Трускавця Гордістю і справжньою окрасою нашого міста є курортний парк. У 1984 році наш парк було визнано пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення. Це не просто міський парк – місце відпочинку та дозвілля місцевих мешканців та гостей. Це та благословенна земля, де народжуються цілющі трускавецькі джерела – Нафтуся, Броніслава, Едвард, Фердинанд, Юзя. Крім того, парк – це середовище існування багатьох живих організмів. Як і будь-який ландшафт, це, водночас, стійка і дуже вразлива система.
Також, оскільки, тут знаходяться джерела мінеральних вод, це – перша санітарна зона. Тому на території парку забороняється будь-яка господарська діяльність, а також:- знищення або пошкодження дерев і чагарників;- знищення або пошкодження газонів і квітів;- розведення багаття;- сінокосіння;- розміщення садів і городів;- розміщення торговельних яток, тентів, рекламних щитів тощо;- копання траншей, каналів, ям тощо;- влаштування загат на водоймах;- засипання водойм;- проїзд та заїзд транспорту.
Парк має яскраво виражені ознаки англійського паркового стилю, тобто, наближеного до природного середовища. На початку ХХ століття тут було засаджено велику кількість типових та екзотичних декоративних дерев та кущів, деякі з яких ростуть у парку і сьогодні і налічують більше ста років. Це - тис ягідний, сосна Веймутова, сосна кримська, сосна чорна, тюльпанове дерево, софора японська, вишня сакура, барбарис, самшит, кизил, обліпиха, бузок угорський, роза ругоза, магнолія, золотий дощ, платан, бархат амурський. Серед них є і червонокнижні рослини: тис ягідний та бузок угорський. Всі ці рослини наповнюють парк киснем та озоном, забезпечуючи фіто- та озонотерапію.
Серед природних насаджень велике різноманіття хвойних та листяних дерев: є багато старих дубів столітнього віку, бук лісовий, граб звичайний, ясен, багато видів клена (явір, гостролистий, цукристий, ясенелистий), береза, ліщина, ялина, ялиця, липа серцелиста, дика яблуня та груша та інші, на заплавах росте вільха чорна та верба.
В Трускавці та його околицях знаходиться близько 14 джерел мінеральних вод. У курортному парку розташовані водозабори “Нафтусі”, “Юзі”, “Фердинанда”, “Броніслави” та “Едварда”. Над свердловинами джерел збудовані надкаптажні дерев’яні споруди в стилі “модерн” з елементами історизму. Це – пам’ятки архітектури ХХ ст. місцевого значення
1. Серед природних насаджень у парку є багато старих і хворих дерев, які є джерелом захворювань для інших рослин. Щоб насаджувати молоді і здорові дерева треба спочатку очистити парк від старих. Нещодавно у парку майже одночасно впало декілька старих дерев. На щастя, ніхто не постраждав. Розділ V. Екологічні проблеми
3. Ще однією проблемою курортного парку є зграї голубів і бездомні собаки. Голуби злітаються біля нижнього бювету в ті години, коли люди п’ють водичку. Дехто їх підгодовує, отримуючи від цього насолоду. Але слід пам’ятати, що птахи можуть переносити різні захворювання. Що стосується бездомних собак, то влада разом з громадськими організаціями намагається контролювати їхню кількість, стерилізуючи тварин. На жаль, не всі собаки стерилізовані і були випадки, коли вони кусали перехожих.
Місцева топоніміка. Солониця-річка,що впадає у притоку Тисменниця. В її назві відбито солонуватий присмак річкової води. Воротище-невеликий гірський потік, який пересікає долину центральної частини міста і впадає в річку Солоницю. Назва річки походить від слів “ворота”- форпост на підході до Городища . Городище – цей пагорб височить на західній околиці міста-курорту . Топонім вказує на існування в далекому минулому давньоруського городища . Яцкова Гора (Гошова Гора) – височить над залізничним вокзалом. Її ще називають Глорієтою . Назва цієї гори походить від імені священика Яцка , який тримав парафію в Стебнику в 1496 році . Очевидно , він мешкав на цій горі , а заодно обслуговував як своїх односельців , так і парафіян Стебника.
Бабина гора – названа на честь ідола Кам’яної Баби , який тут колись знаходився. Баньки – ліс , розташований на північ від автостанції . Ця назва походить від слова “баня” , що значить ( солеварня ) . Буберня – територія на південний захід від санаторію “Прикарпаття”. Ця назва походить від прізвища одного з колишніх мешканців групи будинків . Можливо, правильно має бути “ Боберня” ( від назви великого водяного , річкового гризуна, що дає цінне хутро) Діл – вершина перевалу , яка розділяє дві кітловини . Коточий потік – річка , яка взята в колектор , тепер проходить під трускавецькою долиною і йде далі в напрямі села Станиля та впадає в річку Воротище . Її назва походить від Коточого замку, що був колись звичайною пізньофеодальною фортецею. Суховоля – ця місцевість отримала таку назву після революції , яка скасувала панщину на землях Австрійської імперії . Місцеві селяни отримали земельні наділи в малородючому місці , де навіть трава вигоряє. І вони швидко збагнули , що їх обдурено , що та “воля” - суха, голодна.