Презентація "Тварини Північної Америки"

Тварини, які зустрічаються тільки в Північній АмериціЯ досліджую світ. 4 клас

Кенгуровий стрибун Мерриама. Завдяки своїм сильним заднім лапам ці малюки вміють виконувати неймовірні стрибки, що дозволяє їм рятуватися від хижаків, буквально вистрибувати з пащі змій! Наш герой з такою спритністю підстрибує в повітря і відбивається від хижака потужними задніми лапами, що змія в підсумку залишається без ситної вечері. Це не мишка, а ніндзя з хвостом! Живе в основному на сухих рівнинах, в пустелях і напівпустелях. В умовах пустелі, коли вдень дуже спекотно, ці звірята ховаються під землею. У них є надійний притулок — глибока нора. В оселі стрибунів завжди комфортна температура на рівні плюс 20 градусів, а вологість не падає нижче 60%. Часто приймає пилові ванни. Харчуються насінням кактуса і лопуха, зернами злакових трав. Веде нічний спосіб життя. Через розвиток прибережних мегаполісів в Каліфорнії вид знаходиться під загрозою зникнення

Скунси ведуть нічний спосіб життя. У них поганий зір, але хороший слух і нюх. Вони не можуть розрізнити предмети на відстані більше 3 метрів. У природі, скунси живуть 7 років, в неволі близько 10 років. Скунси здатні викидати речовину з неприємним запахом на відстань 1-6 метрів. Зазвичай вони мітять в очі ворога (при попаданні цієї речовини в очі, починається печіння і навіть можна тимчасово осліпнути). Незважаючи на неприємних запах скунсів, скунси приносять користь знищуючи гризунів і шкідливих комах. У США, плямистих скунсів тримають як домашніх вихованців, але спочатку видаляють з них пахучі залози. Запах скунса настільки сильний, що ніякі засоби не допомагають позбутися зіпсованого одягу скунсом, доведеться або спалити або викинути одяг. Скунси всеїдні. Вони можуть харчуватися і рослинами і тваринами. Скунси можуть пережити укус змії. Швидкість скунсів досягає до 16 км /год. Смугастий скунс

Все тіло вівцебика покрите густою шерстю, яка звисає майже до землі (до 100 см в довжину), і є одною з найдовших серед тварин. Вона високо цінується за її м’якість, довжину і теплоізоляцію. Голову вівцебика вінчають масивні роги, які служать йому, як захист від інших тварин. Одним ударом рогів можуть легко вбити вовка. Вівцебики є стадними тваринами, що живуть групами по 20-30 голів. Вони дуже рухливі тварини, швидко бігають і добре пересуваються по гірській і скелястій місцевості. Вівцебики – це травоїдні тварини. Основу їх раціону складають осоки, верби і різнотрав’я, мохи, лишайники. Вони здатні добувати корм з-під пухкого снігу глибиною до 40-50 см. Природні вороги вівцебиків – це білі ведмеді, вовки і люди. Для життя їм підходять тільки ті місця, де влітку температура повітря не перевищує 10 ° С і протягом півроку панує полярна ніч. З приходом арктичного літа, коли температура повітря піднімається вище нуля, їм стає так жарко, що вони рятуються від перегріву, сховавшись в купи снігу. Вівцебик

Вилоріг. Американська антилопа.  Вилоріг живе в північноамериканських степах. Вилоріг може досягнути швидкості 86 км/год, що робить його найшвидшим ссавцем Нового Світу. За швидкості бігу він другий після гепарда. Вилороги дуже витривалі. На передніх ногах у них є хрящові подушечки, завдяки яким тварина легко бігає навіть по гострих каменях. Кормом вилорогам служать трав'янисті рослини, включаючи отруйні, молоді пагони чагарників і кактуси. Вилороги здатні протягом декількох тижнів задовольнятися вологою, що міститься в рослинах. Пасуться вилороги цілодобово. Помітне біла пляма в області хвоста служить винторогим антилопам знаком небезпеки. При вигляді хижака тварина закатує шерсть на цій ділянці тіла. Цей сигнал моментально помічають родичі і в свою чергу подають знак небезпеки далі. Групу вилорогов зазвичай веде самка. Самець же замикає хід, підганяючи відстаючих. Як правило, тривалість життя вилорога в дикій природі складає від 5 до 7 років

Даний рідкісний вид належить до сімейства американських грифів. Розмах крил каліфорнійського кондора до 3 метрів. Довжина тіла досягає 125 см, маса не перевищує 14 кг. Кондор може довго залишатися без їжі, а потім з'їдати відразу до 3 кг м'яса, після чого не може злетіти. Виглядаючи їжу на землі, кондор ширяє в небі до 3 годин, при цьому сил на помахи крил він практично не витрачає. Ареал його проживання обмежений трьома штатами (гори Каліфорнії, Арізони і Юти), а також зустрічається в Мексиці. Його чисельність у 20-му столітті скоротилася до загрозливих зникненням масштабів, але, на щастя, за допомогою спеціальних програм була відновлена. Каліфорнійський кондор

Ця тварина, на відміну від своїх більших побратимів, відрізняється середніми розмірами. Тривалість життя у даного виду складає близько 25 років. Чорні ведмеді комфортно себе почувають на територіях, що поєднують ліси і луки з різними видами горіхів та плодів. Заболочені місця і низовини забезпечують їх соковитою і ніжною рослинною їжею, а струмки і невеликі річки в лісистій місцевості - питною водою. Крім того, вони використовуються клишоногими для охолодження в літню спеку. Барибал – ведмідь досить боязкий, неагресивний і всеїдний. В їжі він зовсім невибагливий і нерозбірливий. В основному харчується рослинною їжею, личинками і комахами. Сірі вовки, койоти, пуми нерідко полюють на ведмежат, можуть нападати і бурі ведмеді. Чорний ведмідь – чудовий альпініст, він прекрасно лазить по деревах, навіть у вельми похилому віці. Це обережні тварини, з сильно розвиненим нюхом, виключним слухом. Тварина має відмінну пам'ять. Вважається одним з найбільш інтелектуальних ссавців. Барібал (чорний ведмідь)

Жаба-бик. Жаба-бик (інакше жаба-вол) являє собою досить нешкідливу 15-20-ти сантиметрову амфібію. Її вага не перевищує 500-600 грамів. Спочатку на своїй батьківщині, в Північній Америці, серед інших жаб жаба-бик відрізнялася розвинутими голосовими зв'язками. Її вечірнє «квакання» нагадувало рев бика. Звідси і пішла її настільки незвичайна назва. Вони зовсім не дбають про своє потомство. Їх пуголовки служать їжею для всіх великих мешканців водойми. Від загибелі їх рятує тільки висока чисельність потомства. За один раз самка вимітає близько 20 тисяч ікринок. Розвиток новонародженого пуголовка займає близько двох років. Жаби-бики живуть виключно в прісних водоймах на південному сході і в центральній частині Північної Америки. Жаба-бик краще селитися уздовж берегів річок з чистою проточною водою. Завдяки наявності грибків на тілі, безпечних для неї і смертельних для інших жаб, поруч з нею ніхто не живе. Кормову базу їй складають комахи, рідше молюски, дрібні риби та жаби, що випали пташенята диких качок і гусей.

Вовк рудий Рудий вовк відноситься до “виду, який знаходиться в критичній небезпеці” і тому був занесений в міжнародну Червону книгу. Вся нинішня популяція вовків пішла від 14 особин, які були виведені у неволі. На сьогоднішній день в світі налічується близько 270 особин, з яких 100 були випущені на волю в штаті Північна Кароліна. Вовк рудий менший за вовка сірого. В забарвленні хутра присутній коричневий, рудий, чорний і сірий кольори. Спина і кінець хвоста – чорні, а морда і кінцівки мають рудий відтінок. Зараз у природі живе тільки на півострові Альбемарл у Північній. Воліють жити руді вовки в лісах, заболоченій місцевості, на берегах річок. Оселяються вони в основному в дуплах дерев або піщаних пагорбах. У їжу рудого хижака, входять переважно гризуни (ондатри, нутрії), єноти, кролики, іноді олені. В доповнення до раціону можуть входити комахи, ягоди. У неволі тривалість життя тварини становить в середньому 4 роки.

Рись руда. Руда північноамериканська рись, невелика, маса близько 10 кілограмів, живе в помірному кліматі, в холодних широтах не зустрічається. Руда рись має значно менші розміри, більш короткі і тонкі лапи, що обумовлено відсутністю необхідності пересувань по глибокому снігу. Довжина тіла рудої рисі, покритої рудо-бурою шерстю, доходить до 120 см. А вага дорослої тварини може становити 16 кілограм. Проживаючи як в густих субтропічних лісах, так і в пустельних районах з обмеженою рослинністю руда рись полює переважно на кроликів, ховрахів і дикобразів, зрідка - на змій, мишей і щурів.

Лісовий бізон. Бізон — найбільша тварина Північної Америки. Підвид має малу чисельність (головним чином через винищення людиною), в зв'язку з чим перебуває під охороною. Його місце проживання - тайгові ліси Аляски і ще кілька північних штатів. Бізони здатні пересуватися так швидко, що не кожен кінь може їх обігнати. Незважаючи на своє масивне тіло, бізон добре плаває. Бізони легко переносять 30 градусні морози. За день, бізони з'їдають до 25 кг трави. У неволі бізони живуть до 14 років.

ВапітіТварини Північної Америки, що належать до виду благородного оленя і мають кілька різних підвидів. За зовнішніми ознаками вапіті дуже нагадує марала, покритий світло - сірою шерстю, володіє великими гіллястими рогами і характерною світло - жовтою плямою, розташованою біля основи хвоста. На сьогоднішній день зібрано інформацію про шість підвидів благородного оленя, які зустрічаються, або коли - небудь зустрічалися на території Північної Америки, деякі види з яких вважаються вимерлими. Основними джерелами їжі для вапіті служать трава, мох, кора дерев і молоді пагони рослин. 

Єнот-полоскунЄнот-полоскун - це хижак, який мешкає у Північній Америці, і є знаменитий своїми хитрощами та вправністю. Він поширений у густих лісах, на морському побережжі, біля сіл та міст. Переважну більшість своїх жертв єноти ловлять у воді, а рухи, схожі на полоскання, – це всього лише спроби надійніше вхопити здобич. Дикі полоскуни не дуже полюбляють приймати ванни. Опинившись у воді, вони виявляються абсолютно безпорадними і нерідко тонуть. Його улюблене заняття – кого-небудь обдурити, завести в пастку, стягнути що-небудь, що погано лежить.Єноти – ледарі – і ніколи не риють собі нори. А ще краще їм оселитися в покинутих будинках поряд з житлами людей, що гарантує їм нескінченну кількість харчових відходів. Цього звіра американці інколи приручають і тримають у своїх будинках. Єнот самостійно і швидко вчиться відкривати водопровідний кран, і, з цієї миті починає з кожним шматком їжі бігати до умивальника, ретельно і довго його мити і полоскати, і лише після цього нести їжу до рота.

Голкошерст канадський. Це великий гризун з гострими голками на спині, боках і хвості; вони зазвичай жовтуваті, надаючи тварині жовтуватий або жовтувато-коричневий зовнішній вигляд. Вони примітні рекордною кількістю голок на тілі, яких може налічуватися до 30 тисяч штук. У зимовий період споживає в першу чергу кору. Часто годуються на одному дереві, в результаті спричиняючи йому великі ушкодження. Навесні й улітку вони в основному харчуються на землі корінням, пагонами, листям, ягодами, насінням і травами. Веде в основному нічний спосіб життя. Типова поведінка оборони є розвертання спиною до хижака і розмахування хвостом, який має високу концентрацію колючок.

Опосум віргінський. Віргінський опосум зростом з домашню кішку. Своїх численних дитинчат самка опосума носить в сумці, яка відкривається назад. У опосума скуйовджена жорстка шерсть, довга мордочка, голі вуха і довгий чіпкий хвіст, яким він хапається за гілки дерев. Опосум може обернути хвіст навколо гілки і звісити головою вниз. Він влаштовує гнізда в дуплах дерев, під купами гілок або в занедбаних норах інших тварин. Збираючи матеріал для вистилання гнізда, опосум бере листя зубами, укладає їх на животі і притримує хвостом. Перш, ніж дістатися до гнізда, він 6-8 раз поправляє "будівельні матеріали". Новонароджені дитинчата віргінського опосума дуже малі. Вони важать всього 3 грана (1/5 грама). У чайній ложці може поміститися 20 малюків. Деякі віргінські опосуми живуть дуже далеко на півночі. Під час суворих зим у них обморожуються хвости і вуха. У разі небезпеки опосум прикидається мертвим. Він лежить без руху з закритими очима і висунутим язиком. В англійській мові є вираз "прикидатися опосумом", Що означає "прикидатися мертвим або обманювати".

Рогата ящірка. Рогата ящірка являє собою невелику ігуану. Її тіло - це суцільна різнобарвна луска з горбиками і шипами. Коли вона надувається, це робить страхітливе враження. В якості місць проживання рогата ящірка воліє напівпустелю з рідкісною рослинністю і кам'янистими прожилками. Це дозволяє їй як грітися на сонці, так і при небезпеці швидко заритися в пісок. Кожна ящірка строго стежить за своєю територією. Зазвичай це коло діаметром 30-40 метрів. На ньому вона ловить комах - мурах, мух і павуків. При зустрічі з небезпека ящірка намагається її уникнути. Якщо ж це не вдається, то ящірка вся роздувається і пронизливо свистить. Зовні це схоже на футбольний м'ячик, покритий бахромою. У разі підвищеної небезпеки вона попутно викидає кров з ніздрів. Хижаків це лякає, і вони залишають свою жертву в спокої.

https://ukr.media/animals/389745/http://shostka-flora.in.ua/publ/zoologija/tvarini/tvarini_jaki_zhivut_tilki_v_pivnichnij_americi/7-1-0-164 http://mapme.club/poradi/16219-sekretna-zbroya-stribuna-yak-krikhitniy-zviryatko-protistoyit-grimuchoyi-zmiyi.html https://dovidka.biz.ua/tsikavi-fakti-pro-skunsiv/ https://dovidka.biz.ua/vse-pro-vivtsebika-tsikavi-fakti/ http://tvaryny.pp.ua/582-vilorg-vintorogaya-antilopa.html https://jak.bono.odessa.ua/articles/kondor-vultur-gryphus-opis-foto-golos-cikavi-fakti.php https://tostpost.com/uk/novini-ta-susp-l-stvo/26170-baribal-vedm-d-chorniy-opis-zovn-shn-y-viglyad-osoblivost-seredovische.html http://tvaryny.pp.ua/1838-zhaba-bik.html http://aroundnature.info/uk/rudyy-vovk/ https://svitdovkola.org/files/3/tema8/lessons/Tema-08-lesson-08-rozdrukivka-03.pdf https://12.org.ua/animals/enot%20poloskun/ https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D1%88%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8 C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 https://ukranimals.ru/tvarini/3089-oposum-virginskij-foto-video.html https://tsikavi-fakty.com.ua/40-tsikavyh-faktiv-pro-yashhirok/ http://tvaryny.pp.ua/3348-rogata-yaschrka.html Використані джерела