МЕТА:
Навчальна:
Історія виникнення вишивки. Вишивка в житті людини.
Розвиваюча:
Розвивати творчі здібності. Дати поняття про орнамент та техніку його виконання.
Виховна: Прививати художній смак та поглибити уяву про розвиток сучасної вишивки.
Дати естетичне поняття про оригінальність форми та
композиційну завершеність
виробу
Мета: Навчальна: Історія виникнення вишивки. Вишивка в житті людини. Розвиваюча: Розвивати творчі здібності. Дати поняття про орнамент та техніку його виконання. Виховна: Прививати художній смак та поглибити уяву про розвиток сучасної вишивки. Дати естетичне поняття про оригінальність форми та композиційну завершеність виробу
1. Вишивка – це орнаментальна скарбниця колективного генія. В ній втілено чудеса народної вигадки, фантазії, зображення краси землі, природи, сонця, людини. Дані археологічних розкопок , свідчення літописців і мандрівників минулого дозволяють стверджувати, що зразки найдавнішої вишивки беруть свій початок з V ст. н.е. А початки мистецтва вишивання на території, яку займає сучасна Україна, сягають сивої давнини і розвиток його не переривався ніколи – починаючи з незапам'ятних часів і до наших днів. Елементи символіки сучасних орнаментів української народної вишивки перегукуються з орнаментами, які прикрашали посуд мешканців трипільських племен. Вишивкою був прикрашений одяг у скіфів - мешканців причорноморських степів
2. Вишивка в житті людини На рубежі XVI – XVII ст. починається могутня хвиля відродження української культури, розвитку різних видів мистецтва, в тому числі й вишивання. Історією визначена особлива роль вишивки в духовному житті людини, створенні естетичного середовища у праці, відпочинку, святкуванні. Вишиті одяг, рушники, скатертини організовують інтер'єр житлових і ритуальних споруд, супроводжують свята, обряди, несуть в собі матеріально - практичну та духовно-естетичну функції. З давньої сивини і до сьогодення вишивка виступає як духовне самовираження народу, як утвердження краси земного життя.
З. Розвиток сучасної народної вишивки. Сучасна народна вишивка розвивається на основі традиційної спадщини минулого і досягнень художньої культури народу. Художнє багатство вишивки обумовлене провідними центрами вишивального мистецтва, які є в усіх етнографічних зонах України : Середнього Подніпров'я, Слобожанщини, Полісся, Поділля, Карпат з Прикарпаттям і Закарпаттям , Півдня України. Життя підтверджує, що вишивка постійно живе розвиваючись, збагачуючись новими аспектами філософсько-естетичного звучання.
4. Художньо-технічні особливості вишивки.Є багато видів і технічних способів вишивки. Найбільш поширені: Хрестик, гладь, тамбур, вирізування, настил, низь, виколювання, мережка. В Україні одна з найбільш поширеніших технік вишивки – хрестик. Хоча вишивати хрестиком почали в Україні значно пізніше ніж іншими лічильними техніками, ця техніка стала з найулюбленіших. Техніка “хрестик” доступна в освоєнні, узори для вишивання нею легко перезнімати і замальовувати.
5. Орнамент і техніка виконання. Ознайомлення із вишивками окремих місцевостей показує, що різноманітність і характерні порайонні ознаки композиції, техніці виконання і колориті складають різні варіанти одного типу вишивки, який виступає на всій території і є основою для багатьох його відмінностей. Типовою вишивкою в західних областях України є стрічка з пасмовим розташуванням мотивів. Вона складається з трьох частин: центрального мотиву, бічних ланцюжків і зубчатих вершків, що повторюють елемент основного узору. Орнаментальні мотиви завжди пов'язані з фактурою тканин, вони чіткі й дуже прості.
Що таке орнамент?Орнамент – це графічна або живописна прекраса, створена з ритмічно поєднаних елементів геометричної або рослинної форми. За мотивами орнаменти поділяються на 8 груп: 1. Рослинний 2. Геометричний 3. Зооморфний 4. Антропоморфний 5. Предметний 6. Пейзажний 7. Геральдичний 8. Каліграфічний. Орнамент може бути розміщений у смузі, в квадраті, в крузі.
Способи вишивання. Найпоширеніші способи вишивання : низинка і напротяганки, які виконуються на зразок ткання та дають різні варіанти геометричних узорів. Низинку шиють кольоровими нитками, з вивороту вподовж за основою роблячи рівнобіжні лінії потрібної довжини. Вишиваючи способом напротяганки, кольорову нитку прикладають по лицьовій стороні полотна в напрямку піткання, одержують однокольоровий контур геометричного мотиву. У новіших вишивках переважають роботи хрестиком і гаптуванням, якими виконують геометричні та рослинні мотиви. Дуже поширена сучасна вишивка бісером.
Висновок. ВИШИВАНКА - не мода це й не дивна забаганка... Нелегко нашим недругам збагнуть, Чим є для українця «вишиванка» І що у ній за таємнича суть. Нитки, неначе мрії кольорові, Вплелися в долі біле полотно... Вона - це символ віри і любові, Що нам Господь вручив колись давно... Вона пропахла вітром і грозою, Вогнем і житнім хлібом на столі, Солоним потом, згірклою сльозою І кров’ю українців на землі.